Постанова Полтавський апеляційний суд № 2-н-3/2009

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-н-3/2009 Номер провадження 22-ц/814/1141/25Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О.А. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. Секретар: Грицак А.Я. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , адвоката Горбенка Павла Володимировича на ухвалу Київського районного суду міста Полтави від 23 вересня 2024 року по справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди Олександра Сергійовича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, - В С Т А Н О В И В : Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Райда О.С. звернувся до суду з поданням про застосування заходів забезпечення виконання судового рішення, а саме тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , що є боржником у виконавчому провадженні № 69908445 з примусового виконання судового наказу № 2-н-3/2009, виданого 22 січня 2009 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 19449,42 дол. США., пені за неналежне виконання зобов`язань в сумі 6492,64 грн., судового збору у розмірі 755,02 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 15 грн. Оскільки боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, та є реальна можливість виїзду боржника за межі України, з метою забезпечення прав стягувача та виконання судового рішення виконавець просив суд вирішити питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Ухвалою Київського районного суду міста Полтави від 23 вересня 2024 року подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань перед стягувачем у виконавчому провадженні № 69908445 з примусового виконання судового наказу № 2-н-3/2009, виданого 22 січня 2009 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 19449,42 дол. США., пені за неналежне виконання зобов`язань в сумі 6492,64 грн., судового збору у розмірі 755,02 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 15 грн. В апеляційному порядку вказану ухвалу оскаржено представником ОСОБА_1 , адвокатом Горбенко Павлом Володимировичнм. Скарга мотивована тим , що приватним виконавцем до суду не було подано жодного належного та допустимого доказу, який би підтвердив ту обставину, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань. Тобто право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які приватний виконавець повинен зазначити у поданні. А в цій спірній ситуації взагалі відсутні будь-які документи, які б свідчили про проведену роботу державного виконавця та про ухилення боржника від виконання кредитного зобов`язання. Судом не врахована та обставина, та відсутні будь-які докази, що приватним виконавцем не обґрунтовано необхідність застосування додаткового заходу впливу з метою забезпечення належного виконання боржником рішення суду у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України. Більше того, в ухвалі суду заначено, що згідно наданих відповідей на запит приватного виконавця, інформація про вказану особу боржника, суму доходу та майновий стан відсутня, відомості про рахунки боржника відсутні, на виклики боржник до виконавця не з`являється. Проте , у ОСОБА_1 є відкриті рахунки у банках, до яких мав доступ приватний виконавець, окрім того мав доступ до відомостей про отримання горошкових коштів у вигляді отримання пенсійних виплат. Зважаючи на вказане скаржник просить скасувати ухвалу Київського районного суду міста Полтави від 23 вересня 2024 року, та відмовити у задоволенні подання виконавця. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав. Задовольняючи подання державного виконавця про обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, місцевий суд виходив з того, що обов`язок виконання рішення суду боржником ігнорується, законні вимоги виконавця не виконуються і не погашення боржником боргу вказує на ухилення від виконання рішення, що є підставою для задоволення подання. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, враховуючи слідуюче. Відповідно дост. 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, а порядок виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження». Згідно ізст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, п.19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено право державного виконавця звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України»право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням,на строк до повного виконання такого судового рішення. Про ухилення боржника від добровільного виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити не виконання ним своїх обов`язків,передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходита майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з`являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Райди О.С. перебуває виконавче провадження № 69908445 з примусового виконання судового наказу № 2-н-3/2009, виданого 22 січня 2009 року Карлівським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 19449,42 дол. США., пені за неналежне виконання зобов`язань в сумі 6492,64 грн., судового збору у розмірі 755,02 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 15 грн., яке відкрито постановою виконавця від 21.09.2022 року. Станом на день звернення виконавця до суду судове рішення боржником в повному обсязі не виконано, боржником будь-яких дій на виконання судового рішення не здійснено. В ході примусового виконання рішення Карлівського районного суду Полтавської області виконавцем направлені запити до реєструючих право власності установ. Згідно наданих відповідей, інформація про вказану особу, суму доходу та майновий стан відсутня, відомості про рахунки боржника відсутні. Постановами від 22.09.2022 року накладено арешт на майно боржника та на кошти боржника. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржником нерухоме майно на праві власності не зареєстроване. Згідно відповіді МВС, за боржником зареєстровано транспортний засіб Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_2 , який постановою виконавця від 06.12.2022 оголошено в розшук. Як вбачається з інформації Державної прикордонної служби від 18.09.2024, ОСОБА_2 протягом 2023-2024 років неодноразово перетинав Держаний кордон, востаннє 09.07.2024, коли в`їхав в Україну. Вказані обставини щодо перетину боржником кордону не є самостійною підставою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України за поданням державного виконавця. Підставою для такого обмеження є саме факт ухилення боржника від виконання судового рішення, яке тривалий час залишається невиконаним, попри вчинення державним виконавцем всіх необхідних виконавчих дій. Саме на боржника покладено обов`язок довести, що він не ухилявся від виконання, а навпаки вчиняв всі залежні від нього дії з виконання судового рішення, або з об`єктивних причин не міг виконати його. ОСОБА_1 до апеляційної скарги не додав доказів на підтвердження того, що ним вчинялися дії на погашення боргу і він не ухилявся від виконання рішення. Висновок місцевого суду про наявність підстав для обмеження ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні, у праві виїзду за межі України, є правильним та не спростований доводами апеляційної скарги. Встановивши бездіяльність боржника, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення, місцевий суд ухвалив правомірне рішення про задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за судовим наказом № 2-н-3/2009. Таке обмеження не є порушенням права на свободу пересування, гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки є тимчасовим заходом, передбаченим законом (тобто легітимним обмеженням), переслідує легітимну метугарантування повернення боржником боргу на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що добровільно ним не виконується, та з примусового виконання якого існує відкрите виконавче провадження. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного суду дійшла переконання, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому її слід залишити без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості. Підстав для її скасування з наведених у скарзі мотивів не встановлено. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Горбенка Павла Володимировича залишити без задоволення. У хвалу Київського районного суду міста Полтави від 23 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов