Постанова Одеський апеляційний суд № 493/97/25

Номер провадження: 33/813/1024/25 Справа № 493/97/25 Головуючий у першій інстанції Волошин І. С. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.05.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання - Ровенко А.С., прокурора - Щербіни Н.М., захисника - Жуковської Н.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Жуковської Н.В. на постанову Балтського районного суду Одеської області від 28.03.2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася вс.Чернече Балтського району Одеської області, яка працює директором Закладу дошкільної освіти ясла-садок №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася, визнана винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, встановив: Оскарженою постановою, ОСОБА_1 визнана винуватою у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП (за протоколом №127/2025 від 09.01.2025 року), ч.2 ст.172-7 КУпАП (за протоколом №128/2025 року від 09.01.2025 року) та відповідно до ст.36 КУпАП на неї накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті складає 3400 (три тисячі чотириста) грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора закладу дошкільної освіти ясла-садок №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області (далі ЗДО №9 «Веселка»), будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст.28 вказаного Закону, не повідомила відділ освіти Балтської міської ради Одеської області, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання», відповідно до якого встановлено та нараховано премію працівнику ЗДО № 9 «Веселка» ОСОБА_2 в розмірі 12320 грн., який є її племінником, тобто близькою особою відповідно до ст.1 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора ЗДО №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст.28 вказаного Закону, вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання», відповідно до якого встановлено та нараховано премію працівнику ЗДО № 9 «Веселка» ОСОБА_2 в розмірі 12320 грн., який є її племінником, тобто близькою особою відповідно до ст.1 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Не погоджуючись з постановою, захисник Жуковська Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим доказам, просить скасувати постанову та винести нову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративних правопорушень. Захисник вказує, що винуватість ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколах про адміністративні правопорушення не доведена і не підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають КУпАП. Крім того, захисник посилається на такі доводи: -протокол про адміністративне правопорушення складений відносно директора ЗДО «Веселка», але зазначений заклад на дату, нібито скоєння правопорушення, 15.12.2023 року, не існував; -на 15.12.2023 року ОСОБА_1 працювала директором закладу «Івушка», який не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення; -протокол про адміністративне правопорушення та матеріали адміністративної справи не відповідають вимогам Закону, щодо витребування доказів та складання протоколу про адміністративне правопорушення; -25.11.2024 року в ході відібрання пояснення ОСОБА_1 поставлено питання щодо визнання нею вини у скоєння адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, однак протокол складений 09.01.2025 року, після чого пояснення не відбирались, тому вважати датою виявлення-правопорушення 09.01.2025 року, яка зазначено в протоколі, необґрунтовано; -суд першої інстанції при винесенні постанови, посилається на відповідь Балтської міської ради Одеської області, про те, що повідомлень від директора ЗДО №9 «Веселка» ОСОБА_1 на адресу Балтської міської ради Одеської області чи відділу освіти Балтської міської ради Одеської області, щодо виникнення конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за період з 01.01.2022 року по 09.06.2024 року не надходило. Однак, місцевий суд не звернув уваги, що ЗДО «Веселка» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.08.2024 року, тому цілком очевидно, що повідомлення про наявний/відсутній конфлікт інтересів від директора ЗДО «Веселка» у 2023 році, відсутнє; -суд першої інстанції посилається, в якості доказів, на документи, які з`явились у 2024 році, і не існували 15.12.2023 року; -суд першої інстанції посилається на документи, в якості доказів ЗДО «Івушка», незважаючи на те, що в протоколах про адміністративне правопорушення зазначений заклад дошкільної освіти «Веселка»; -суд першої інстанції не врахував відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів; - ОСОБА_1 не діяла в інтересах свого племінника ОСОБА_2 , в наказі про преміювання зазначено 15 працівників; -рішення про преміювання працівників приймалось на засіданні профспілкового комітету, шляхом голосування; -наказ №158-К від 15.12.2023 року погоджений з Головою профспілкового комітету, що передбачено колективним договором; -матеріали справи не містять будь-яких доказів, що ОСОБА_1 , діяла одноособово, використовуючи дискреційні повноваження, приймаючи рішення на встановлення премії ОСОБА_2 15.12.2023 року, зважаючи на те, що зазначене рішення приймалось колегіально; -відділом освіти Балтської міської ради 11.06.2024 року призначено особу на проведення зовнішнього контролю стану та виконання ОСОБА_1 стану та виконання завдань, дій, змісту наказів, що приймаються з питань, пов`язаних із конфліктом інтересів, зумовленого спільною роботою з близькою особою, якою погоджено прийняття аналогічного рішення (наказ про преміювання №177 від 12.12.2024 року), тим самим підтверджує легітимність та законність попередніх дій директора про преміювання, в тому числі, саме цієї особи; -жоден з інших доказів, наявних в матеріалах справи, не спростовує наведених вище висновків та не доводить, поза розумним сумнівом, вини ОСОБА_1 в інкримінованих їй адміністративних правопорушеннях. Сам по собі факт підпорядкування особі її близьких родичів, ще не свідчить про наявність реального конфлікту інтересів, оскільки для наявності такого конфлікту необхідно довести як факт суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, так і те, що така суперечність реально вплинула на об`єктивність або неупередженість рішення. В даній справі такі складові реального конфлікту інтересів не доведені належними та допустимими доказами. Крім того, захисник подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що вперше апеляційну скаргу нею подано 03.04.2025 року з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак постановою Одеського апеляційного суду від 14.05.2025 року їй повернуто апеляційну скаргу, у зв`язку із відсутністю витягу з договору про надання правової допомоги, після чого нею повторно подано апеляційну скаргу. Вказані обставини захисник вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просили їх задовольнити; думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені до справи докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; апеляційний суд дійшов висновку про таке. Що стосується клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, судом встановлено таке. Відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні. Як вбачається з матеріалів судової справи, 28.03.2025 року судом розглянуто справу за участю прокурора Баюша В.В., ОСОБА_1 та її захисника Жуковської Н.В. та постановлено оскаржену постанову (а.с.17-19, 20-26 т.2). Цього ж дня, учасники провадження отримали копію постанови суду, що підтверджується розпискою від 28.03.2025 року (а.с.27 т.2). 03.04.2025 року через систему «Електронний суд» захисник Жуковська Н.В. подала апеляційну скаргу, яка була зареєстрована місцевим судом 04.04.2025 року (а.с.28-38 т.2). 08.04.2025 року матеріали справи за вищевказаною апеляційною скаргою надійшли для розгляду до апеляційного суду. 14.04.2025 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника Жуковської Н.В. повернуто особі, яка її подала, у зв`язку із не підтвердженням адвокатом повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 , а саме не наданням витягу з договору про надання правової допомоги. 15.04.2025 року копію постанови направлено на електронну адресу захисника. Цього ж дня, через систему «Елекронний суд» захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга, разом із долученням документів на підтвердження повноважень захисника. З урахуванням встановлених обставин, суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити апелянту право на доступ до правосуддя. Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови місцевого суду, з посиланням на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, апеляційним судом встановлено таке. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно вимог ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями ст. 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При розгляді даної справи, місцевий суд наведених вище вимог закону не дотримався, оскільки не звернув увагу на неналежне оформлення матеріалів справи органом, який складав протокол, з необхідною та достатньою повнотою не встановив фактичні обставини справи, зміст яких в протоколі містить суттєві суперечності, в наслідок чого прийняв передчасне рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП. Відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення. Статтею 256 КУпАП регламентовано, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає. Відповідно до п.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, (далі - Інструкція) складання протоколів про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні затримання, протоколів про вилучення речей і документів, протоколів про огляд речей та особистий огляд, а також отримання пояснення від осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків здійснюють уповноважені на те посадові особи органів поліції. Відповідно до п.5 Інструкції протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (додаток 3) складається на бланку, що виготовлений друкарським способом. Згідно з п.9 Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення). Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами (п.12 Інструкції). Відповідно до п.15 Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). Однак вищевказаним приписам ст.256 КУпАП та Інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у повній мірі не відповідають. Апеляційним судом встановлено, що обставини викладенні в протоколах про адміністративні правопорушення мають певні суперечності, які не були усунуті відповідним правоохоронним органом при оформленні матеріалів до їх передачі до суду, що суперечить вимогам п.9 Інструкції. Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, щодо ОСОБА_1 складені уповноваженою особою органів Національної поліції, а саме оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Бойченко С.О. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією №127/2025 від 09.01.2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора закладу дошкільної освіти ясла-садок №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області (далі ЗДО №9 «Веселка»), будучи суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», в порушення ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила відділ освіти Балтської міської ради Одеської області, про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання», відповідно до якого встановлено та нараховано премію працівнику ЗДО № 9 «Веселка» ОСОБА_2 в розмірі 12320 грн., який є її племінником, тобто близькою особою відповідно до ст.1 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією №128/2025 від 09.01.2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ЗДО №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області, будучи суб`єктом, на якого поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції», в порушення ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції», вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу № 158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання», відповідно до якого встановлено та нараховано премію працівнику ЗДО № 9 «Веселка» ОСОБА_2 в розмірі 12320 грн., який є її племінником, тобто близькою особою відповідно до ст.1 Закону, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Згідно протоколів свідки відсутні; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначені. Із протоколів вбачається, що працівником поліції матеріали щодо ОСОБА_1 складені за вчинення нею 15.12.2023 року адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачені ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, під час її перебування на посаді директора закладу дошкільної освіти ясла-садок №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області (далі ЗДО №9 «Веселка»). Натомість, як вбачається із матеріалів справи станом на 15.12.2023 року ОСОБА_1 не була директором ЗДО №9 «Веселка». Згідно довідки відділу освіти Балтської міської ради Одеської області від 27.02.2025 року вих.№110/01-19 вбачається, що станом на грудень 2023 року ОСОБА_1 займала посаду директора закладу дошкільної освіти ясла-садок №9 «Івушка» Балтської міської ради Одеської області. Однак, в протоколах при викладі суті правопорушень, які інкриміновані ОСОБА_1 , вказаний заклад дошкільної освіти не зазначений. Таким чином, вказівка в протоколах тієї обставини, що 15.12.2023 року, перебуваючи на посаді директора ЗДО №9 «Веселка» Балтської міської ради Одеської області ОСОБА_1 скоїла інкриміновані їй адміністративні правопорушення, суперечить фактичним обставинам справи, оскільки ЗДО №9 «Веселка» на той момент ще не існував та ОСОБА_1 відповідно не могла бути його директором. В протоколах, між іншим, вказано, що рішенням Балтської міської ради №1764-VIII від 17.05.2024 року назву ЗДО №9 «Івушка» змінено на ЗДО №9 «Веселка» (а.с.115 т.1). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що дата запису в реєстрі ЗДО №9 «Веселка» - 16.08.2024 року (а.с.131 т.1). Таким чином, судом встановлено, що в зазначений період відбулася зміна назви закладу дошкільної освіти. У судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що після зміни назви закладу дошкільної освіти із ЗДО №9 «Івушка» на ЗДО №9 «Веселка», змінились документи, зокрема Статут, посадова інструкція, а також були внесені зміни з урахуванням положень воєнного стану. Прокурор у судовому засіданні не змогла надати раціонального пояснення тому, чи перевірялись відбуття змін у посадових обов`язках та організаційно-розпорядчих функціях ОСОБА_1 після змін у назві закладу дошкільної освіти, а також можливо інших змін, з урахуванням доводів останньої. Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що в протоколах вказано про долучення матеріалів справи про адміністративні правопорушення відповідно до опису, а саме: картка Ф.2-к, протоколи, копія наказу, копія довідки про доходи, копія листа про відсутність повідомлень з додатком, копія пояснення з додатками, копія відповіді з закладу, копія витягів, копія положення, копія наказу, рапорт, а також рапорт на складання (опис, а.с.1-37 т.1, а.с.96-210). Тобто до протоколів не було долучено відповідних документів щодо закладу дошкільної освіти, а саме: Статуту; щодо зайняття конкретної посади ОСОБА_1 ; щодо посадових обов`язків ОСОБА_1 , саме на момент інкримінованих подій, тобто на 15.12.2023 року. Долучені лише витяг з наказу №4-Б від 01.01.1988 року, відповідно до якого останню було переведено з посади вихователя Балтського дитячого садка №9 на посаду завідуючої даного закладу, а також витяг з наказу від 11.01.2021 року №4, яким було змінено назви посади «завідуюча дошкільним навчальним закладом» на «директор закладу дошкільної освіти». Також, залишається не зрозумілим з яких підстав в протоколах при викладі суті адміністративних правопорушень, працівник поліції посилається на Статут ЗДО №9 «Веселка», затверджений рішенням Балтської міської ради від 17.05.2024 року №1764-VIII, на посадову інструкцію директора ЗДО №9 «Веселка», яка затверджена начальником відділу освіти Балтської міської ради Одеської області та ознайомлена ОСОБА_1 16.08.2024 року, якщо вказаних документів на час інкримінованих ОСОБА_1 подій, станом на 15.12.2023 року не існувало. Окрім цього, в протоколі вказано, що згідно відповіді Балтської міської ради Одеської області, повідомлень від директора ЗДО №9 «Веселка» ОСОБА_1 , на адресу Балтської міської ради Одеської області чи відділу освіти Балтської міської ради Одеської області щодо виникнення конфлікту інтересів за період з 01.01.2022 року по 09.06.2024 року не надходило. Однак, в протоколі та в матеріалах справи відсутня інформація чи надходили повідомлення від ОСОБА_1 , як директора ЗДО №9 «Івушка», на адресу Балтської міської ради Одеської області чи відділу освіти Балтської міської ради Одеської області щодо виникнення конфлікту інтересів за період з 01.01.2022 року по 17.05.2024 року. Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до протоколів ключовою обставиною, яка інкримінується ОСОБА_1 , стосується підписання останньою наказу №158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання», відповідно до якого встановлено та нараховано премію працівнику ОСОБА_2 в розмірі 12320 грн., який є її племінником. Тобто вказаний наказ №158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання» має ключове значення для справи та обов`язково має бути долучений до протоколів та досліджений судом при розгляді справи, однак матеріали справи не містять належним чином завіреної копії зазначеного наказу. Так, на а.с. 12 матеріалів справи наявна ксерокопія документа, яка має такі ж реквізити за №158-к та датою від 15.12.2023 року, однак із цього документа не вбачається, що це є саме «Наказ». Більш того, вказана ксерокопія виготовлена із копії документа, відповідно не завірена належним чином, є неналежної якості, що перешкоджає повноцінно ознайомитись із його змістом та пересвідчитися у відповідності оригіналу цього документа. Долучені до протоколів копії інших документів також не завірені належним чином, відповідно не можуть враховуватись у якості доказів у справі. Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Однак, до протоколів додані у якості доказів - документи в ксерокопіях, які не засвідчені належним чином відповідно до вищезазначених вимог. Наведені порушення не дають можливості суду без усунення недоліків у зазначених доказах всебічно, повно і об`єктивно розглянути справу по суті. Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу, що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, важливу роль відіграють як дата вчинення, так і дата виявлення правопорушень. Відповідно до положень ч.3 ст.38 КУпАП, зокрема: адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. У протоколах вказано, що інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, були вчинені 15.12.2023 року. Разом з тим, у протоколах зазначено, що датою виявлення правопорушення є завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вину у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання і оголошення протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 09.01.2025 року. Однак, із вказаними доводами органу поліції щодо дати виявлення правопорушення неможливо погодитись, оскільки момент виявлення порушення не можна ототожнювати з датою складення протоколу про адміністративне правопорушення, його оголошенням тощо, так як останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією. Сам протокол фактично є суб`єктивним викладом свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів. Факт виявлення порушення є окремою подією, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Відтак, моментом виявлення правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, є не дата складання, оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, а день виявлення правопорушення, яким слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із висновками Верховного Суду в постанові від 28.02.2019 року в справі №149/2498/17. Більш того, залишається незрозумілим, яким чином при відібранні пояснень у ОСОБА_1 25.11.2024 року працівник поліції ставив питання чи визнає вона вину у порушенні ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», якщо як зазначено в протоколах правопорушення ніби було виявлено 09.01.2025 року. Таким чином, датою виявлення адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, не може бути 09.01.2025 року, як зазначено в протоколах, оскільки датою виявлення правопорушення є дата коли орган національної поліції отримав інформацію, що ОСОБА_1 можливо вчинила дії та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №158-к від 15.12.2023 року «Про преміювання» свого племінника ОСОБА_2 , який є близькою особою, а також встановлення інформації, що ОСОБА_1 не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання цього наказу відділ освіти Балтської міської ради Одеської області. Однак, в протоколах не зазначена дата коли орган національної поліції отримав вказану інформацію, з підтвердженням реєстрації відповідної вхідної кореспонденції уповноваженим органом. Зокрема, відповіді Балтської міської ради Одеської області від 04.12.2024 року №04-19/2132 та відповіді відділу освіти Балтської міської ради Одеської області від 12.11.2024 року №591/01-19 (а.с.14, 23 т.1), чи можливо інші їх листи-відповіді, що стосуються саме ЗДО ясла-садочок №9 «Івушка» Балтської міської ради Одеської області. Також до протоколів не долучені запити органу національної поліції спрямовані на встановлення факту можливого скоєння адміністративних правопорушень, із зазначенням дат їх спрямування та вихідних номерів. Таким чином, не зазначення органом національної поліції відповідної інформації щодо дати виявлення правопорушень, із долученням підтверджуючих доказів вказаних обставин, також перешкоджає розгляду справи судом. За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає безумовному скасуванню. З урахуванням викладеного, усунути встановлені під час апеляційного перегляду недоліки неможливо. Наведені недоліки протоколів про адміністративні правопорушення та матеріалів адміністративної справи позбавляють суд апеляційної інстанції перевірити рішення місцевого суду в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки суд першої інстанції, не зважаючи на наявність підстав для направлення матеріалів справи на дооформлення, передчасно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення, складений без додержання вимог КУпАП та Інструкції підлягає поверненню відповідному органу для належного оформлення. Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року №11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог ст.256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення. Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» №13 від 25.05.1998 року у випадках складання протоколу без додержання вимог ст. 256 КУпАП, суддя зобов`язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суд не має права відшукувати докази на наявність або відсутність винуватості вини особи, яка притягається до відповідальності, тобто не має права перебирати на себе функції сторони обвинувачення. На думку апеляційного суду, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з порушенням процесуальних норм, зокрема згаданої вище Інструкції, фактично призвело до порушення приписів ст.ст. 1, 256 КУпАП та права на захист ОСОБА_1 , як особи відносно якої складно протоколи про адміністративне правопорушення, що регламентовано положеннями ст. 63 Конституції України. Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64). Крім того, апеляційний суд вважає, що у даному випадку для прийняття рішення на користь, або проти особи, щодо якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, орган, який зобов`язаний на збирання доказів для підтвердження фактів і обставин, що відображені в протоколі, так і суд першої інстанції, який зобов`язаний на основі суворого додержання законності, прийняти законне та обґрунтоване рішення, вчинити всі дії спрямовані на повноту здійснення ними дій, що передбачені наданими їм повноваженнями. Приймаючи рішення про скасування оскарженої постанови суду першої інстанції з поверненням для належного оформлення та доопрацювання матеріалів справи органу, який складав протокол, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ. Так, у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом, який склав протокол, та для з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності. Як це регламентовано законодавством, для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, працівнику поліції, який складав протоколи про адміністративні правопорушення, під час доопрацювання матеріалів справ про адміністративні правопорушення необхідно встановити, з`ясувати та підтвердити доказами всі обставини щодо можливого скоєння адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, визначені ст.256 КУпАП та Інструкцією, усунути вищевказані недоліки в протоколах, із долученням до матеріалів справи належним чином завірених копії документів. За наведених обставин та враховуючи те, що без усунення недоліків матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості прийняти остаточне обґрунтоване рішення по суті справи, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягають поверненню до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області для належного оформлення матеріалів адміністративної справи та подальшої її передачі до суду. Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд, постановив: Задовольнити клопотання захисника Жуковської Н.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Жуковської Н.В. - задовольнити частково. Постанову Балтського районного суду Одеської області від 28.03.2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнана винуватою у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП - скасувати. Прийняти нову постанову, якою матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - повернути до Управління стратегічних розслідувань в Одеській області для доопрацювання та належного оформлення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський