Постанова Одеський апеляційний суд № 522/20329/24

Номер провадження: 33/813/901/25 Номер справи місцевого суду: 522/20329/24 Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.04.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря - Зєйналової А.Ф.к., Затокової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. З вказаної постанови вбачається, що 01.11.2024 року о 23:13 год. в м. Одеса, вул. Преображенська 22, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом електросамокатом JET, номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alkotest 7510, «ARMF 0306», результат огляду позитивний 0,79 ‰, тест №1244,чим порушила вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначила, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)ОСОБА_1 судом першої інстанції не було повідомлено належним чином про розгляд її справи, крім того, копії судового рішення також не було направлено на її адресу, у зв`язку із чим, вона не мала можливості його своєчасно виконати. Посилаючись на такі доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції про подвоєння штрафу та зменшити його суму до початкового розміру - 17000 грн. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка наполягала на задоволенні її апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує вчинення нею адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак оскаржувану постанову просить скасувати з підстав вказаних в апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 додержався вимог ст.ст. 245 та 252 КУпАП, та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного її вирішення, дійшов до обґрунтованого висновку про її винуватість у вчиненні вказаного правопорушення. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №164228 від 01.11.2024 року, довідкою про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, роздруківкою чек-Драгеру від 01.11.2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним працівником поліції на ім`я ОСОБА_1 , та відеозаписом з боді камери та записом з автомобільного реєстратора НПВР 471819, 471563. Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності у суду апеляційної інстанції немає об`єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, та з урахуванням вимог ст. 33-36 КУпАП в сумі 17000 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав стягнення з неї подвійного розміру штрафу в розмірі 34000,00 грн. в порядку виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення, суд апеляційної інстанції виходить з такого. З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції вживались всі необхідні та достатні заходи для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме, про слухання справи, яке призначено на 02.12.2024 року о 10:30 год. ОСОБА_1 було сповіщено за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року №

28. Згідно довідки, яка міститься у матеріалах справи смс-повідомлення було доставлено на номер телефону, який був зазначений ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, 22.11.2024 року о 14:01 год. Отже, справу було розглянуто за її відсутності, що не суперечить чинному законодавству. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Щодо того, що судом першої інстанції не було направлено копії судового рішення по справі, суд апеляційної інстанції зауважує на такому. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. ОСОБА_1 протягом тривалого часу, а саме з грудня 2024 року по березень 2025 року не цікавилася рухом своєї справи, крім того ці обставини не можуть бути правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови.. Щодо доводів ОСОБА_1 про стягнення з неї подвійного розміру штрафу в розмірі 34000,00 грн, як підстави для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого. 02.12.2024 року Приморським районним судом м. Одеси було винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винної у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Приморським районним судом м. Одеси 02.12.2024 року був виданий виконавчий лист, на підставі якого 03.03.2025 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мандрикою О.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №522/20329/24, 3/522/9380/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 34000 грн. Питання, пов`язані з виконанням постанов у справах про адміністративні правопорушення, віднесено до розділу V КУпАП - Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Отже, питання стягнення подвійного розміру штрафу вирішується в порядку примусового виконання постанови про накладення штрафу органами державної виконавчої служби, тобто в ході виконавчого провадження, а тому така підстава, як стягнення подвійного розміру штрафу у сумі 34000 грн. з ОСОБА_1 при виконанні постанови про накладення штрафу, не може бути підставою апеляційного оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року. За таких обставин, підстави для скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 відсутні. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова