Постанова Одеський апеляційний суд № 523/13409/23

Номер провадження: 33/813/1836/23 Номер справи місцевого суду: 523/13409/23 Головуючий у першій інстанції Ружицький В.В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С., з участю: секретаря судового засідання Виходець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 року,- в с т а н о в и в: Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, шо становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів стосовно строку на апеляційне оскарження На вищевказану постанову суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 15 вересня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та закрити провадження по адміністративній справі за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Також, в апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що при оголошенні судового рішення присутній не був, про розгляд справи не сповіщався, копія повного тексту постанови йому не надсилалася. Постанову суду апелянт отримав лише 07 вересня 2023 року в канцелярії суду особисто, про що свідчить розписка. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. В обґрунтування апеляційної скарги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне. Суд першої інстанції не викликав його належним чином в судове засідання, чим порушив його право на захист. Інспектором поліції було проведено огляд на стан спяніння ОСОБА_1 за допомогою приладу Drager «Alcotest 7510», який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та відомості про який відсутні у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення. Матеріали справи не містять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Поліцейські у встановленому законом порядку не роз`яснили ОСОБА_1 його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Дослідивши клопотання та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення клопотання за таких підстав. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо особа не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було ухвалено судом першої інстанції 15 серпня 2023 року, без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 чи його захисника, копію повного тексту постанови ОСОБА_1 отримав 07 вересня 2023 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (обкладинка), 15 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, вказане дає підстави вважати поважними та обґрунтованими причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апелянтом фактично було дотримано з моменту отримання постанови десятиденний строк на оскарження, тому апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. До суду апеляційної інстанції в судове засідання призначене на 08 листопада 2023 року, ОСОБА_2 та його захисник Серек-Басан Ю.В., не з`явилися, були сповіщені належним чином шляхом направлення адвокату телефонограми та судової повістки за номером телефону захисника вказаним ним в заяві про відкладення розгляду справи (а.с. 25, 29-30). Клопотань та заяв від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його захисника в день засідання 08 листопада 2023 року чи напередодні до суду не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з боді-камери, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до таких висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення. Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9.а ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 506592 від 15 липня 2023 року водій ОСОБА_1 15 липня 2023 року об 08 годині 57 хвилин, по вул. Ак. Воробйова, 7а, в м. Одесі, керував автомобілем Lexus LX470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, що підтверджується відеозаписом, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager №0265, результат 0,84 ‰. Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП містять наступні зібрані докази: - довідка про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року, не притягувався (а.с.1); - протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №506592 від 15 липня 2023 року, в якому наведені обставини порушення п.2.9 а «Правил дорожнього руху», який підписано ОСОБА_1 (а.с. 2); - чек лист з Alcotest Drager № 0265. за результатами огляду ОСОБА_1 в якому відображено показник алкоголю у видихаємому повітрі 0, 84 проміле (а.с.3); - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що результат огляду на стан сп`яніння 0.84 проміле та ОСОБА_1 з результатами згоден. (а.с. 4); - відеозапис з місця події (а.с.5) Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 встановленою постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 рокута порушення ним вимог п. 2.9а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу того, що суд першої інстанції не викликав його належним чином в судове засідання, чим порушив його право на захист, апеляційний суд вважає необґрунтованими оскільки спростовується матеріалами справи тому, що про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення, де зазначена дата слухання справи 15 серпня 2023 року на 10:00 годину, яка була оголошена ОСОБА_1 поліцейським, а також це зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер поліцейського на 33:55 хвл. Крім того інформація про час та дату слухання справи була розміщена на сайті суду та на інформаційному стенді суду. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження, тому правопорушник мав можливість дізнатися про час та дату слухання справи, і з`явитися у судове засідання для представлення своїх інтересів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу того, що Drager «Alcotest 7510», не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та відомості про який відсутні у державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, апеляційний суд вважає безпідставними оскільки газоаналізатори Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу «Drager Alcotest 7510». Законом України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. Оскільки всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року N 1529, тому зазначене свідчить про правомірність використання приладу Drager Alcotest 7510 при проходженні огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 . Не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи посилання ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом та факт вживання алкогольних напоїв напередодні, а саме на 01:37 хвл. ОСОБА_1 відповів поліцейським що вживав алкогольні напої учора, а на 08:33 хвл. поліцейські пояснюють, що після вживання алкогольних напоїв керувати транспортним засобом можна через 24 години, тобто через добу. Крім того звідеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається що водій ОСОБА_1 говорить інспектору що не заперечує проти складення протоколу про адміністративне правопорушення, однак дуже поспішає, оскільки вдома його чекає донька. Доводи апеляційної скарги щодо не роз`яснення поліцейськими ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, оскільки з відеозапису вбачається, а саме на 34:31 хвл., що поліцейський роз`яснив ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 . Крім того, допущені, на думку апелянта, працівниками поліції порушення, також можуть слугувати підставою для дисциплінарної відповідальності. Однак, матеріали справи не містять підтвердження звернення ОСОБА_1 зі скаргами на дії працівників поліції. В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Також, слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду в частині оскарження, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення в частині оскарження ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, - постановив: Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 15 серпня 2023 року залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає. Повний тест постанови складено 14 листопада 2023 року. Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева