Постанова Одеський апеляційний суд № 521/19814/24

Номер провадження: 33/813/705/25 Номер справи місцевого суду: 521/19814/24 Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.03.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С., з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_1 , адвоката Голоденко Лесі Олегівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Донаканян Місак, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Голоденко Лесі Олегівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2025 року,- в с т а н о в и в: Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.Стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала. На вищевказану постанову суду адвокат Голоденко Л.О., захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 16 лютого 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Голоденко Л.О. зазначила, що - в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_3 транспортним засобом - крім того, відсутній доказ обставин зупинки автомобіля під керуванням саме ОСОБА_4 огляду на відсутність належних та допустимих доказів факту порушення водієм ПДР, зокрема незаконність самої зупинки транспортного засобу, усі подальші дії працівників поліції є неправомірними. - порушення порядку огляду особи на стан алкогольного сп`яніння та недостовірність показників алкотестеру «Драгер» Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення адвоката Голоденко Л.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 апеляційний суд дійшов до таких висновків. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону та прийняв законне та обґрунтоване рішення. Так, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9.а ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185884 від 30 листопада 2024 року водій ОСОБА_2 30 листопада 2024 року о 22 год. 27 хвл. по вул. Василя Стуса в м. Одесі керував транспортним засобом, а саме Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатору alcotest Drager 7510, результат позитивний склав 0,87 проміле. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306. Вина ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 185884 від 30 листопада 2024 року (а.с.1); - довідками Національної поліції про неотримання особою посвідчення водія та відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП (а.с. 3-4); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6); - чеком-роздруківкою з alcotest Drager 7510, результат 0,87 проміле (а.с. 5); - відеозаписом з місця події (а.с.6). Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів в своїй сукупності, поза розумним сумнівом дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 встановленою постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2025 року та порушення ним вимог п. 2.9 а ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 30 листопада 2024 року. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Доводи апеляційної скарги адвоката Голоденко Л.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 з приводу того, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_3 транспортним засобом, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що апеляційним судом за клопотанням адвоката Голоденко Л.О., було витребувано з Управління патрульної поліції в Одеській області відеозапис відеореєстратора поліцейських на якому відображено рух та зупинку транспортного засобу Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 по вул. Василя Стуса в м. Одесі 30 листопада 2024 року. 25 березня 2025 року до апеляційного суду надійшов відеозапис з Управління патрульної поліції в Одеській області, який було досліджено в судовому засіданні 26 березня 2025 року та з якого вбачається рух транспортного засобу Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_1 його зупинка. Доводи апеляційної скарги адвоката Голоденко Л.О., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 з приводу того, що відсутні допустимі докази факту порушення водієм ПДР, як наслідок незаконність зупинки транспортного засобу та порушення порядку огляду особи на стан алкогольного сп`яніння та недостовірність показників алкотестеру «Драгер» апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки, матеріали справи не містять докази звернення апелянта чи його захисника зі скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб`єктів, що наділені владними повноваженнями. Внаслідок цього, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції. В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. ОСОБА_3 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Також, слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу адвоката Голоденко Лесі Олегівни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає. Повний текст постанови складено 02 квітня 2025 року. Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева