Постанова 4824 № 753/408/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/408/24 Головуючий у 1 інстанції: Комаревцева Л.В. Провадження № 22-ц/824/904/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Ратнікова В.М., Сушко Л.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 березня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст обставин справи У грудні 2023 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором. Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг monobank від 08 жовтня 2020 року у розмірі 82 112,72 грн та судові витрати у розмірі 2 684,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 08 жовтня 2020 року відповідачка встановила мобільний додаток monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів відповідачка підписала анкету-заяву про надання банківських послуг від 08 жовтня 2020 року шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Підписанням анкети-заяви цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank ОСОБА_1 згідно з пунктом 1 цієї анкети підтвердила: отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору; укладання договору; зобов`язався виконувати умови договору. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі та тарифах. ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати / збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 60 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості; базова відсоткова ставка 3,1 % на місяць; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2 % на місяць. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит, а відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 07 листопада 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 82 112,72 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 08 жовтня 2020 року, яка станом на 07 листопада 2023 року становить 82 112,72 грн, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 09 квітня 2024 року подала апеляційну скаргу та просила рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові. На обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначила, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт не була належним чином повідомлена про розгляд справи, не була ознайомлена з позовною заявою та доказами наданими до цієї позовної заяви, та була позбавлена можливості надати відзив на позовну заяву та вказати свої заперечення. Зазначила, що позивач у позовній заяві вказує, що стягує тільки тіло кредиту, проте незрозуміло як утворилася заборгованість у сумі 82 112,72 грн. Позивач не додав жодного доказу, на яку саме карту було перераховано кошти, не надав жодної виписки про рух коштів та користування коштами відповідачем, не надав жодного первинного документу. Крім того надав незрозумілі розрахунки та таблиці з припущеннями, які не мають жодного значення. Розрахунок не має назви та печатки підприємства, дати складання, не підписаний ні керівником відділення, ні головним бухгалтером філії позивача, а тому відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положень ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» і п. 3.15 ДСТУ 2732: 2004 «Діловодство і архівна справа» не є обліковим документом. Вважає, що розрахунок позивача, не відповідає позовним вимогам і суперечить заявленим позовним вимогам. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови, про які зазначив позивач, розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач відзив на апеляційну скаргу, у встановлений апеляційним судом строк, не надав. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачений ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом першої інстанції встановлено, що 08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів відповідачка підписала анкету-заяву про надання банківських послуг від 08 жовтня 2020 року. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/rerms. Згідно із Розділом І Умов, відповідно до статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит. Відповідно до підпункту 4.2.19 пункту 4 Розділу І на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, клієнт зобов`язаний ознайомлюватись із чинною редакцією договору, що розташований за посиланням, визначеним Умовами та/або в мобільному додатку, з метою виконання умов договору з урахуванням можливих змін до нього. Відповідно до пункту 4.3 Розділу 1 Умов і правил, банк має право для різних цілей, зокрема з метою повідомлення про зміну тарифів, активації додаткових послуг, зміни умов договору встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку (повідомлення в мобільному додатку, повідомлення в месенджерах, дзвінки і так далі). 08 жовтня 2020 року відповідачка приєдналася до Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Правил обслуговування фізичних осіб шляхом підписання анкети-заяви про надання банківських послуг від 08 жовтня 2020 року. На підставі вказаної анкети-заяви, відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3,1 % на місяць. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1 % на місяць. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі та тарифах. ОСОБА_1 беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати / збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 60 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Пільгова відсоткова ставка 0,00001 % річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4 % від заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості; базова відсоткова ставка 3,1 % на місяць; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць. Відповідно до пункту 3 анкети-заяви, відповідач (клієнт) надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і, клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи та Правилами обслуговування фізичних осіб шляхом підписання анкети-заяви, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п.п. 5.15-5.19 Розділу 2 Умов визначена відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов`язання клієнтом за договором. Пунктом 5.15 передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки зазначеної в Тарифах. У пункті 5.16 вказано, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом в розмірі 0,00001% річних. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 07 листопада 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 82 112,72 грн, яка і підлягає стягненню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на статтю 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на частину першу статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів відповідачка підписала анкету-заяву про надання банківських послуг від 08 жовтня 2020 року, в результаті чого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/rerms. Згідно із Розділом І Умов, відповідно до статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит. Відповідно до підпункту 4.2.19 пункту 4 Розділу І на постійній основі, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, клієнт зобов`язаний ознайомлюватись із чинною редакцією договору, що розташований за посиланням, визначеним Умовами та/або в мобільному додатку, з метою виконання умов договору з урахуванням можливих змін до нього. Відповідно до пункту 4.3 Розділу 1 Умов і правил, банк має право для різних цілей, зокрема з метою повідомлення про зміну тарифів, активації додаткових послуг, зміни умов договору встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку (повідомлення в мобільному додатку, повідомлення в месенджерах, дзвінки і так далі). 08 жовтня 2020 року відповідачка приєдналася до Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Правил обслуговування фізичних осіб шляхом підписання анкети-заяви про надання банківських послуг від 08 жовтня 2020 року. Пройшовши реєстрацію та надавши пакет документів відповідачка підписала анкету-заяву про надання банківських послуг від 08 жовтня 2020 року шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Підписанням анкети-заяви цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank ОСОБА_1 згідно з пунктом 1 цієї анкети підтвердила: отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами договору; укладання договору; зобов`язався виконувати умови договору. Відповідно до п. 9 заяви усе листування щодо цього договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. До кредитного договору банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank UniversalBank, витяг з Тарифів за карткою «Monobank». Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором станом на 07 листопада 2023 року становить 82 112,72 грн., в тому числі: 82 112,72 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,0 грн - заборгованості за пенею та комісією; 0,0 грн - заборгованість за порушення грошового зобов`язання. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно оцінив докази наявні в матеріалах справи та застосував до правовідносин що виникли між сторонами спеціальні закони «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис». Суд апеляційної інстанції вважає, що заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила із використанням електронно-цифрового підпису, що вона повідомлена кредитодавцем в установленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Колегія суддів встановила, що на час розгляду справи договір укладений між сторонами в судовому порядку не був визнаний недійсним. Відповідачка не зверталася з позовом про порушення її прав, як споживача, у зв`язку з укладенням договору між сторонами. Отже, анкета-заява та умови і правила надання банківських послуг є дійсними. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані АТ «Універсал Банк» у справі докази є належними та допустимими, у розумінні статей 58-59 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 08 жовтня 2020 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та відповідачем, ОСОБА_1 , користувалась кредитними коштами, наданими їй АТ «Універсал Банк», в межах встановленого кредитного ліміту за договором у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом здійснення платежів, також з наданого розрахунку вбачається, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості за карткою. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц. Цей договір відповідачем в установленому порядку не оспорений, отже, зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню. Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги проте, що наданий позивач розрахунок не є обліковим документом, не відповідає позовним вимогам, а розрахунки позивача суперечать заявленим позовним вимогам. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних доказів того, що відповідачка була ознайомлена саме з цими з Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при надані банківських послуг щодо карткових продуктів, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки зі змісту анкети-заяви, яка була підписана 08 жовтня 2020 року відповідачкою, вбачається, що клієнт (відповідачка) підписанням цього договору підтверджує, що анкета-заява разом з умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг, Погодилася з тим, що підписуючи анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank, підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, своє ознайомлення та згоду з умовами договору; укладення нею договору; зобов`язалася виконувати умови договору; підтвердила, що інформація передбачена частиною 2 статті 12 Закону «Про фінансові послуги ринків фінансових послуг» їй надана шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті банку. Погодилася, що решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі та Тарифах. Беззастережно погодилася із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір кредитного ліміту, а про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомлятиме її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Тому відсутні підстави вважати, що відповідачка не знала чи не була ознайомлена зі змістом Умов і правилами надання банківських послуг. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність існування між сторонами у справі договірних зобов`язань та суми боргу, яка вказана і в розрахунку заборгованості і в позовній заяві. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано. Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, щовідповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості у відповідача станом на 07 листопада 2023 року утворилась заборгованість у розмірі 82 112,72 грн, яка і підлягає стягненню. Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді В.М. Ратнікова Л. П. Сушко