Постанова Львівський апеляційний суд № 461/6050/23

Справа № 461/6050/23 Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В. Провадження № 22-ц/811/2028/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., Секретар Салата Я.І. З участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Куспись Є.А., представника відповідача Попович Я.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №461/6050/23 за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 13 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,- про визнання права власності на спадкове майно в с т а н о в и в : 27 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівської міської ради про визнання за ним право власності на частину земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) від загальної площі 0,0528 га, кадастровий номер 4610137200:07:005:0078, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом. Позов мотивує тим, що за життя ОСОБА_4 набула права власності на частину будинку АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер: 4610137200:005:0078, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При житті ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р., зареєстровано в реєстрі за №950. Із складеного заповіту випливає, що частину будинку АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер: 4610137200:005:0078, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що стверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2020 року. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №29883309 від 15.03.2020 року було здійснено за його заявою реєстрацію спадкової справи (номер у спадковому реєстрі 52538318) спадкодавця ОСОБА_4 . Відповідно до свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелька І.В. від 23 лютого 2023 року № 102, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_4 , 1939 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина на яку було видано свідоцтво, складається з частини будинку АДРЕСА_1 . Вищевказаний житловий будинок знаходиться на земельній площею 0,0528 га, кадастровий номер якої 4610137200:07:005:0078, підлягає державній реєстрації. У видачі свідоцтва про право на спадщину на частину земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у листі-повідомленні №25/02-31 від 23.02.2023 року, нотаріусом відмовлено та зазначено «Враховуючи той факт, що земельна ділянка перебуває у спільній власності та за життя спадкодавця не було досягнуто домовленості щодо визначення між співвласниками часток у праві спільної власності на землю, видати свідоцтво не видається можливим». Просить визнати за ним, ОСОБА_1 , як спадкоємцем за заповітом, право власності на частину земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:07:005:0078, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 13 червня 2024 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0528 га, кадастровий номер 4610137200:07:005:0078, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 . В решті позову відмовлено. Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 13 червня 2024 року оскаржив представник Львівської міської ради Попович Я.Д. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення таким, що не відповідає нормам матеріального права. Звертає увагу, що в матеріалах справи є лише лист - повідомлення нотаріуса Петельки І.В. від 23.02.2023 року у відповідь на заяву про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку з смертю ОСОБА_4 , що свідчить про те, що позивач не отримував відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. Суд, ухваливши рішення у цій справі, не дослідив матеріалів справи, зокрема, і заповіту, не встановив, хто в даний час є співвласником спірної земельної ділянки, оскільки витяг з земельного кадастру датований 10.06.2022 року. Суд не з`ясував чи набув ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку та чи є підстави для залучення його до участі у справі в якості третьої особи. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. 25.11.2024 року позивач по справі ОСОБА_1 надав суду відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтовано, апелянт заперечує його право власності на спадкове майно по заповіту. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. В порядку підготовки справи до судового розгляду, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , однак такий жодного разу не з`явився в судові засідання, хоч належним чином повідомлявся за відомою суду адресою місця його проживання. Заслухавши пояснення представника Львівської міської ради Поповича Я.Д. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Куспись Є.А., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4 ЦПК України). Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем по заповіту майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 19.10.2020, актовий запис № 1648 (а.с.32). 15.03.2012 року ОСОБА_4 склала заповіт відповідно до якого на випадок своєї смерті належну їй на праві власності частину будинку разом з відповідною частиною принадлежних до нього господарських будівель і споруд, та належну їй на праві власності частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заповіт посвідчений 15.03.2012 року приватним нотаріусом ЛМНО Бєлопольською І.Р., реєстровий номер №

950. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 24.11.2020 року звернувся до приватного нотаріуса ЛМНО Петельки І.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. У заяві зазначив, що спадкове майно складається із частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 та частини земельної ділянки за тією ж адресою. Крім нього, інших спадкоємців немає. 23.02.2023 року приватним нотаріусом ЛМНО Петелька І.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 , 1938 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з частини будинку АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 на частину житлового будинку АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав (Спадкова справа, а.с.67 ). 23.02.2023 року приватним нотаріусом ЛМНО Петелька І.В. надано ОСОБА_1 лист-повідомлення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину по заповіту на земельну ділянку площею 0,0528 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала при житті ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У листі-повідомленні зазначено, що враховуючи той факт, що земельна ділянка перебуває у спільній власності та за життя спадкодавця не було досягнуто домовленості щодо визначення між співвласниками часток у праві спільної власності на земельну ділянку, видати свідоцтво не видається можливим. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції прописав: «визнати за ОСОБА_1 право спільної сумісної власності на земельну ділянку з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0528,га, кадастровий номер 4610137200:07:005:0078, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 . З висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується. Відповідно до Державного акту про право власності на землю серія ІУ-ЛВ № 024375 50705015, оригінал якого на вимогу представника ЛМР Поповича Я.Д. витребуваний із ГУ Держгеокадастру у Львівській області та оглянутий в судовому засіданні, встановлено, що такий виданий ОСОБА_2 та ОСОБА_4 29 грудня 1999 року в тому, що на підставі ухвали 6-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради народних депутатів № 330 від 23 вересня 1999 р. (наказ № 148 від 21.06.99р.) передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0528 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1 . Землю передано для обслуговування житлового будинку. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3-5 №319 (а.с.18). Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.06.2022 року, виданого на прізвище ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі вищезазначеного Державного акту земельній ділянці площею 0,0528 га за адресою АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 4610137200:07:005:0078. Цільове призначення земельної ділянки 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вид використання для обслуговування житлового будинку, форма власності-приватна. ( а.с.19-23). Згідно Договору про порядок конкретного користування земельною ділянкою від 20.09.2001 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 передано у користування ОСОБА_2 відповідна частина земельної ділянки площею 0,0170 га. У користування ОСОБА_4 переходить відповідна частина земельної ділянки площею 0,0170 га. Межі земельних ділянок з визначеними розмірами позначені на схемі земельної ділянки, яка є невід`ємною частиною цього договору. Договір посвідчено державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Чорній С.Б., реєстровий номер №4-2963. (а.с.24-25). Відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.12.2002 року укладеного між ОСОБА_2 ( продавець) і ОСОБА_3 (покупець) продавець продав, а покупець купив (одну другу) частину земельної ділянки розміром 0,528 га в межах згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки розташованої на території Львівської міської ради, АДРЕСА_1 (чотири), з яких 0,0170 га належить продавцю, а 0,0188 га знаходиться у спільному користуванні з ОСОБА_4 .. Договір посвідчений державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори Чорній С.Б., реєстровий номер № 4-4374 (а.с.26-27). Отже, відповідно до вищеназваних договорів, які належним чином посвідчені нотаріусом, спадкодавцю ОСОБА_4 при житті належала на праві спільної часткової власності земельна ділянка площею 0,0170 га та 0,0188 га перебувало у спільному користуванні. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не надав належної оцінки зазначеним договорам, які нотаріально посвідчені та відповідно до яких визначені частки із розмірами кожного із співвласників земельних ділянок на АДРЕСА_1 та прийшов до помилкового висновку, що земельна ділянка площею 0,0528 га позивача ОСОБА_1 знаходиться у спільній сумісній власності. Відповідно до ч.1ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч.4ст.355 ЦК). Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до іхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно ( ч.4 ст.358 ЦК України). 15.03.2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй на праві власності частину будинку разом з відповідною частиною принадлежних до нього господарських будівель і споруд, та належну їй на праві власності частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Бєлопольською І.Р. ( а.с.30). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , актовий запис 1648 (а.с.32). 24.11.2020 року спадкоємець по заповіту ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса ЛМНО Петельки І.В. про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .. У заяві від 24.11. 2020 року зазначив, що до складу спадкового майна, крім частини будинку, входить частина земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Відтак, позивач ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину, однак листом повідомленням приватного нотаріуса ЛМНО Петельки І.В. від 23.02.2023 року у видачі свідоцтва про прийняття спадщини йому відмовлено. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця ( ч.1ст.1221 ЦК). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1ст.1223 ЦК України). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини ( ч.5ст.1268 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Отже, перехід права власності на земельну ділянку відбувається одночасно з переходом права на об`єкт нерухомості, що відповідає принципу збудоване на землі слідує за нею. За положеннями ч.4ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 надано суду належні, допустимі, достовірні, достатні докази, якими підтверджується факт прийняття ним спадщини по заповіту на земельну ділянку, яка при житті була у спільній частковій власності ОСОБА_4 із визначеними розмірами згідно схеми земельної ділянки, з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номера за адресою м.Львів, ву. Єпископа М.Чарнецького, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю. Відповідно до ст.376 ч.1 п.п. 3,4 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити частково. Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 13 червня 2024 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину земельної ділянки, що становить 0,0170 га від загальної площі 0,528 га та 0,0188 га у спільному користуванні згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки із зазначеними розмірами, розташованої у АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:07:005:0078. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 26 травня 2025 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк