Постанова Харківський апеляційний суд № 642/1725/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 642/1725/25 Головуючий суддя І інстанції Петрова Н. М. Провадження № 22-ц/818/2588/26 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: за законом. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії - Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андренка Вячеслава Юрійовича на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року, у цивільній справі №642/1725/25, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Юлія Валеріївна, про визнання права власності, встановив: 28 березня 2025 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Андренко В.Ю., який діє на підставі ордеру та договору про надання правничої допомоги б/н від 28.05.2021, з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. про визнання права власності, яку виклав у новій редакції 04 квітня 2025 року та остаточно просив суд визнати недійсними: -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 247, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 (одну третю) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 251, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 287, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 (одну третю) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 297, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 249, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 /3 (одну третю) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 та за кадастровим № 6310137200:08:010:0004 ОСОБА_1 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 253, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 газ кадастровим № 6310137200:08:010:0004 ОСОБА_1 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 289, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 (одну третю) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим № 6310137200:08:010:0004 ОСОБА_2 ; -свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 295, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 газ кадастровим № 6310137200:08:010:0004 ОСОБА_2 . Також просив суд скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим №247, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 (одну третю) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 251, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; -скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 287, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 (одну третю) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 297, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; -скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 249, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 (одну третю) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004; на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 16 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 253, після смерті матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим № 6310137200:08:010:0004; -скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 289, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 (одну третю) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004; на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 18 березня 2021 року Шкірею Ю.В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, за реєстровим № 295, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на 1/6 (одну шосту) частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим № 6310137200:08:010:0004; -визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_2 та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; -визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частину земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 після смерті матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ; -визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 1/4 частину земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позовна заява мотивована тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 16 березня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В., за реєстровим №251, після смерті матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач - ОСОБА_1 є власником 1/6 частки у праві власності на житловий будинок, літ. "А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та власником 1/3 частки у праві власності на вищезазначений житловий будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 16 березня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В., за реєстровим №247, після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В., за реєстровим №297, після смерті матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач ОСОБА_2 є власником 1/6 частки у праві власності на житловий будинок, літ. "А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та власником 1/3 частки у праві власності на вищезазначений житловий будинок на підставі свідоцтва виданого 16 березня 2021 року приватним нотаріусом округу Харківської області Шкіря Ю.В. Крім того, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 16 березня 2021 року та 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В., за реєстровими №249, 253 та №289. 295 сторони є співвласниками земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим № 6310137200:08:010:0004 за адресою: АДРЕСА_3 , по 1/2 частці на кожного після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. При видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. керувалась тим, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на час смерті батьків ОСОБА_3 . ОСОБА_4 були зареєстровані та фактично проживали разом з померлими, а тому прийняли спадщину в порядку ч.З ст.1268 ЦК України. Позивач з даними висновками приватного нотаріуса не погоджується, вважає що долі у спадковому майні поділено з порушенням норм діючого законодавства, а тому свідоцтва про право на спадщину за законом підлягають визнанню недійсними з перерозподілом часток у спадковому майні. Звертає увагу суду, що відповідач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. з заявою про прийняття спадщини тільки 03.11.2020 року. Згідно діючого законодавства, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, (статті 1220, 1223, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця. Відповідач на час смерті ОСОБА_3 не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , тому повинна була подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 в строк, встановлений ст. 1270 ЦК України, тобто до 11.06.2015 року. Однак з такою заявою звернулась лише 03.11.2020 року, тобто з пропуском строку. Вважає, що відповідач не є такою, що прийняла спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , а тому не має жодних прав на спадкове майно. Відповідач фактично приховала від нотаріуса факт того, що станом на час смерті батька, не проживала разом з батьком, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. зроблено помилкові висновки щодо наявності підстав для видачі відповідачу свідоцтва за реєстр.№287 про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 1/3 частки у праві власності житлового будинку, літ."А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та свідоцтва за реєстровим №289 про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на 1/3 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 за адресою: АДРЕСА_3 , чим порушено права позивача на отримання ним у спадщину належну йому частки в будинку та частки земельної ділянки. Позивач вважає, що після смерті його батька ОСОБА_3 спадщину фактично прийняли його матір ОСОБА_4 та позивач, відповідач спадщину за батьком не прийняла, так як фактично на час смерті батька за даною адресою не мешкала та заяву про прийняття спадщини після смерті батька у встановлені законом строки не подавала. Вважає, що право на спадщину за законом належить йому та його матері в рівних частинах, тобто по1/2 частині будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 за адресою: АДРЕСА_3 . Натомість, після смерті матері ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина на 1/2 частину будинку, літ. "А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач 03.11.2020 року подала приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Позивач станом на час смерті матері ОСОБА_4 проживав разом з померлою, а тому вважається таким, що прийняв спадщину. Тому позивач разом з відповідачем прийняли спадщину за матір`ю, якій на час смерті належало право на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004, тобто по 1/4 частині вказаного майна. Також просив витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. належним чином завірені копії спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 65359114, номер у нотаріуса 01-2020 та завірені копії спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_4 , номер у спадковому реєстрі 66669712, номер у нотаріуса 30-2020. Ухвалою суду від 09.05.2025 витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В. належним чином завірені копії спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 65359114, номер у нотаріуса 01-2020 та завірені копії спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_4 , номер у спадковому реєстрі 66669712, номер у нотаріуса 30-2020. (Т.1 а.с.74-75) Рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Андренко Вячеслав Юрійович подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені у зв`язку із розглядом справи. Вказав, що позовні вимоги обґрунтовані були тим, що станом на час смерті батька позивача та відповідачки остання не мешкала разом з померлим та і взагалі жодного дня не мешкала за адресою; АДРЕСА_1 , заяву про прийняття спадщини після смерті батька, у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подавала, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла. Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. На думку позивача, викладені у рішенні обставини, не спростовують фактів викладених у позовній заяві, показах свідків допитаних у судовому засіданні, а тому не можуть бути підставою для відмови в позові. Зазначив, що постійно мешкали в даному будинку лише ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 його дружина ОСОБА_8 та діти ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідачка ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_9 з моменту реєстрації та до теперішнього часу в даному будинку не мешкали жодного дня. Як вже зазначалось в позовній заяві батько позивача та відповідачки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на час смерті як батька так і матері, відповідачка хоча і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак за місцем реєстрації фактично не проживала, житлом не цікавилась, не сплачувала комунальні послуги. Особисті речі відповідачки в будинку відсутні. Реєстрація відповідачки за вказаною адресою носить формальний характер. Вважає, що після смерті його батька ОСОБА_3 спадщину фактично прийняли його матір ОСОБА_4 та позивач, відповідачка спадщину за батьком не прийняла так як фактично на час смерті батька за даною адресою не мешкала та заяву про прийняття спадщини після смерті батька у встановлені Законом строки не подавала. Додатково хочу зазначити, що відповідачкою у відзиві на позов не спростовано обставини на які посилається позивач, як на підставу визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними та визнання за ним права власності. Крім того обставин відсутності за місцем реєстрації весь час існування будинку підтверджуються також і показами свідків допитаних у судовому засіданні. У відзиві на скаргу постановлено питання про відхилення доводів скарги та залишення рішення суду без змін, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, та дослідивши матеріали цивільної справи у визначених ст. 367 ЦПК України межах, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно до вимог ст. 263 ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам оскаржене рішення суду відповідає. Рішення суду мотивоване тим, що позивач не довів підстави позову. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням (частина перша та друга статті 1268 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 346/2744/21 (провадження № 61-10543сво23)). У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або "вражати" договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 (провадження № 61- 9916сво21)). Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (стаття 1301 ЦК України). Свідоцтво про право на спадщину - це документ, який посвідчує перехід права на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав. У приватному праві не передбачено нікчемності для свідоцтва про право на спадщину. В ЦК України закріплено тільки можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва) (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 385/321/20 (провадження № 61- 9916сво21)). Свідоцтво про право на спадщину по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсність свідоцтва про право на спадщину положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми як § 1, так і § 2 глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані; недійсність документу (свідоцтво про право на спадщину) як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність документу (свідоцтво про право на спадщину) не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. За згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину (стаття 1300 ЦК України). Передбачені положеннями статей 1300 та 1301 ЦК України правові конструкції "внесення змін до свідоцтва про право на спадщину" та "визнання свідоцтва про право на спадщину" є різними. Недійсність свідоцтва обумовлена певними "вадами", які існували в момент його видачі (зокрема, особа, якій видане свідоцтво, не мала права на спадкування, нікчемність заповіту). Тобто підстава недійсності свідоцтва як документа має існувати в момент його видачі. Підстави внесення змін до свідоцтва не пов`язані з протиправною поведінкою (це можуть бути, зокрема, обставини які існували, але не були відомі усім учасникам спадкових відносин або ж виникли тільки після видачі свідоцтва про право на спадщину). Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину можливе як згідно з рішенням суду, так і за згодою усіх спадкоємців, які прийняли спадщину, натомість визнання свідоцтва недійсним допускається тільки за підставі рішення суду. У ЦК України не визначено підстав внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. До них, зокрема, можливо віднести: прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України); прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, однак якому судом визначено додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину (частини третя та четверта статті 1268 ЦК України), але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати; виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, зокрема змінився розмір обов`язкової частки у спадщині (стаття 1241 ЦК України); зменшення розміру частки спадкоємця у спадщині за рішенням суду (наприклад, частина перша статті 1241 ЦК України). Виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину, але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати; виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, є підставою для внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а не визнання його недійсним (див. пункти 99 - 103 постанови Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 504/3606/14-ц (провадження № 61-6658сво23)). Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 641173, виданого 19.09.2005 року на підставі рішення XXXV сесії IV скликання Харківської міської ради від 27.04.2005 № 90/05, батько позивача та відповідача - ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку 6310137200:08:010:0004 за адресою: АДРЕСА_4 для обслуговування та будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (Т.1 а.с.46, 137-140). Згідно копії свідоцтва про право власності Серія НОМЕР_1 від 16.12.2014, ОСОБА_3 був власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 296,4 кв.м., житловою площею 109,1 кв.м. (Т.1 а.с.135-136). Також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Т.1 а.с.158 -165). Відповідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 13.01.2015, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с.43,106). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок, літ. "А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно копії поквартирної картки, яка міститься в спадковій справі № 01-2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано місце проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (Т.1 а.с.115-122). Відповідно копії спадкової справи № 01-2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , яка заведена приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В., 16.01.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття спадкової справи та бажання отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину спадкового майна (Т.1 а.с.104). В заяві зазначено, що іншими спадкоємцями, передбаченими ст.1261 ЦК України, є дружина спадкодавця - ОСОБА_4 та дочка - ОСОБА_2 , які спадщину фактично прийняли, так як були зареєстровані разом зі спадкодавцем. 03.11.2020 до приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. звернулася ОСОБА_2 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як спадщину фактично прийняла, проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем. В заяві зазначено, що іншими спадкоємцями, передбаченими ст. 1261 ЦК України, є дружина спадкодавця - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_1 , які спадщину фактично прийняли, так як були зареєстровані разом зі спадкодавцем (Т.1 а.с.105). 16 березня 2021 року приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В. було видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,10 га за кадастровим № 6310137200:08:010:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.149-152). 18 березня 2021 року приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В. було видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,10 га за кадастровим № 6310137200:08:010:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.167-170). Відповідно копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 04.09.2020, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т.2 а.с.6) Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з наступного: -з 1/3 частини житлового будинку, літ. "А-1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , -1/3 частини земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим №6310137200:08:010:0004 за адресою: АДРЕСА_3 , які належали чоловіку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після якого ОСОБА_4 прийняла фактично, оскілки на момент його смерті була зареєстрована та проживала разом з ним, але не оформила своїх спадкових прав; -земельної ділянки з кадастровим №6321787000:01:000:0668, площею 0,82 га, розташованої за адресою: Харківська область, Зміївський район, Шелудківська міська рада; -земельної ділянки з кадастровим №6321787000:01:000:0195, площею 3,7622 га, розташованої за адресою: Харківська область, Зміївський район, Шелудківська міська рада. Відповідно копії спадкової справи № 30-2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , яка заведена приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В., 30.10.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини. Зазначено, що іншим спадкоємцем, передбаченим ст. 1261 ЦК України, є донька померлої - ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.4). 30.10.2020 до приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. звернулася ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . В заяві зазначено, що іншими спадкоємцями, передбаченими ст. 1261 ЦК України, є син померлої -ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.5). 16.03.2021 до приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. звернувся ОСОБА_1 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на !4 частку у праві власності на земельну ділянку з кадастровим №6321787000:01:000:0668, на А частку у праві власності на земельну ділянку з кадастровим №6321787000:01:000:0195, на 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим №6310137200:08:010:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та на 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . В заяві зазначено, що іншими спадкоємцями, передбаченими ст.1261 ЦК України, є донька померлої - ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу (Т.2 а.с.29). 16 березня 2021 року приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В. було видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,10 га за кадастровим № 6310137200:08:010:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; на 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим №6321787000:01:000:0668, площею 0,82 га, розташованої за адресою: Харківська область, Зміївський район, Шелудківська міська рада; на 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим №6321787000:01:000:0195, розташованої за адресою: Харківська область, Зміївський район, Шелудківська міська рада; 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (Т.2 а.с.64-69, 119-120,121-122). 18 березня 2021 року до приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. звернулася ОСОБА_2 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на А частку у праві власності на земельну ділянку з кадастровим №6321787000:01:000:0668, на !4 частку у праві власності на земельну ділянку з кадастровим №6321787000:01:000:0195, на 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим №6310137200:08:010:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та на 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (Т.2 а.с.123, 142) 18 березня 2021 року приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В. було видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частки земельної ділянки площею 0,10 га за кадастровим № 6310137200:08:010:0004, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; та на 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим №6321787000:01:000:0668, площею 0,82 га, розташованої за адресою: Харківська область, Зміївський район, Шелудківська міська рада; на 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим №6321787000:01:000:0195, розташованої за адресою: Харківська область, Зміївський район, Шелудківська міська рада (Т.2 а.с.137-140, 155-162). 26 березня 2021 року до приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. звернулася ОСОБА_2 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на А частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (Т.2 а.с. 163). 16.05.2021 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори Калашник Т.В. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на А частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (Т.2 а.с.164-165, 174) 11 лютого 2022 року до приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. звернувся ОСОБА_1 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на А частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (Т.2 а.с. 176). 11.02.2022 приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на А частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (Т.2 а.с. 185-186). Допитані судом першої інстанції свідки у судовому засіданні надали наступні покази. Свідок ОСОБА_16 (Т.2 а.с.250-252), допитана в якості свідка, повідомила суду, що є сусідкою позивача ОСОБА_17 . Зазначила, що проживає за відповідною адресою з 1983 року, а родину ОСОБА_18 знає приблизно з 2012 року. За її словами, ОСОБА_19 розпочав будівництво будинку у 2014 році, після чого у цьому будинку почали проживати ОСОБА_19 зі своєю сім`єю разом з батьками. Свідок зазначила, що будинок був частково побудований, а її вікна виходять на ворота зазначеного домоволодіння. Повідомила, що підтримувала з ОСОБА_19 лише сусідські відносини. У будинку в нього в гостях ніколи не була та навіть у дворі не перебувала. Також пояснила, що не знала про наявність у ОСОБА_19 сестри та ніколи її не бачила. Свідок зазначила, що до будинку часто приїздили гості, однак неповнолітніх дітей вона не бачила. Коли саме померли батьки ОСОБА_19 , їй невідомо. Повідомила, що бачила ОСОБА_19 лише декілька разів, попри те, що він там проживав. Зазначила, що батько помер у 2015 році, а матір до початку війни вона не бачила. Також повідомила, що у будинку фактично проживав тільки ОСОБА_19 разом зі своєю родиною та батьками. Свідок ОСОБА_8 (Т.2 а.с.229-232) під час розгляду справи повідомила, що є дружиною позивача та знає відповідача. Зазначила, що неприязних відносин між позивачем та його сестрою ніколи не було. Зазначила, що з 2002 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_1 та має трьох дітей. З її слів, з 2014 року вона проживає за адресою: АДРЕСА_6 . Спочатку в будинок заселилися вона з позивачем, після чого туди переїхали батьки позивача. Свідок зазначила, що відповідач у будинку ніколи не проживала, близьких стосунків між ними не було, дружніх відносин вони не підтримували та їй невідомо, де саме проживала відповідач. Повідомила, що відповідач приїздила в гості до батьків, однак нечасто. Зазначила, що постійно проживає в будинку разом з дітьми, при цьому друга половина житла, яка належить відповідачу, є недобудованою та в ній ніхто не мешкає. Також пояснила, що будинок був збудований позивачем, однак оформлений на його батька, а земельна ділянка виділялася саме батькові. Діти завжди були зареєстровані за цією адресою. Свідок зазначила, що відповідач була зареєстрована у будинку, однак фактично там не проживала, при цьому її чоловік - позивач по справі, ніколи не заперечував проти реєстрації сестри в будинку. Повідомила, що разом з чоловіком вони зверталися до нотаріуса, нотаріуса обирали самостійно та звернулися першими, при цьому позивач не заперечував у нотаріуса щодо прийняття спадщини відповідачем. Після смерті батька у 2015 році вони зверталися до державного нотаріуса, де їм повідомили, що відповідач також має право на спадкування. У подальшому, в 2024 році вони звернулися до суду з заявою про виділення спадщини в натурі, однак згодом дізналися, що у зв`язку з тим, що відповідач не проживала у будинку, вона не має права на спадкування. Свідок ОСОБА_20 (Т.2 а.с.233-235) під час розгляду справи повідомив, що знає позивача з 2011 року, так як є його клієнтом. Зазначив, що відповідача особисто не знає, однак йому відомо, що вона є сестрою позивача. Свідок пояснив, що виконував сантехнічні роботи за місцем проживання позивача, однак точної адреси не пам`ятає. Повідомив, що у період з 2012 по 2014 роки здійснював роботи з облаштування опалення та каналізації, а також зазначив, що виконує інколи роботи у цьому будинку і на даний час. Свідок повідомив, що у будинку бачив позивача лише під час проведення будівельних робіт, а згодом бачив його дітей та батьків. Пояснив, що роботи проводив у тій частині будинку, якою користувався позивач, при цьому не може стверджувати, що відповідач у будинку не проживала. Також зазначив, що не перебуває з позивачем у дружніх відносинах, а лише виконував роботи як найманий працівник у робочий час, і йому невідомо, хто саме був власником будинку. Свідок ОСОБА_21 (Т.2 а.с.244-246) повідомив суду, що є сусідом позивача та знає його протягом тривалого часу. Зазначив, що позивач проживав у домоволодінні з моменту його будівництва разом зі своєю родиною. Відповідача особисто не знає та ніколи її не бачив. Пояснив, що з позивачем часто спілкувалися на вулиці та періодично бачилися, однак дружніх або близьких стосунків між ними не було, у гостях у позивача та на родинних заходах він ніколи не перебував, тому йому не відомо, чи мешкала там ОСОБА_2 . Свідок зазначив, що йому невідомо, що саме відбувалося у родині позивача, а також він не знає, де проживали батьки позивача. Крім того, повідомив, що йому навіть невідомо, у якій саме частині будинку проживає позивач. Також, у судовому засіданні досліджено копії договорів на поховання та договору на виготовлення пам`ятника, укладені ОСОБА_1 щодо поховання батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , які надані позивачем з метою доказу того факту, що ОСОБА_2 не надавала жодної допомоги батькам, дуже рідко навідувала батьків та мешкала окремо (Т.1 а.с.49). Однак, матеріали справи не містять жодного доказу того, що батьки потребували допомоги саме відповідача, а також, що їм була необхідна якась додаткова допомога, крім тієї, що вони вже отримувала. Також, вважає недоведеним, що відповідач якимось чином ухилялася від надання батькам допомоги. Частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 14 січня 2025 року (справа №642/2988/23, провадження № 2/642/33/25) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності задоволено, проведено поділ в натурі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , та земельної ділянки з кадастровим №310137200:08:010:0004, (площею 0.10 га) за адресою: АДРЕСА_3 . Рішення набрало законної сили 25.02.2025 року (Т.2 а.с.259-262). Отже, всі ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 завжди вважав ОСОБА_2 такою, що прийняла спадщину після смерті батька у встановленому законом порядку. За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Згідно діючого законодавства, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно із частиною першою статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина 1 статті 1267 ЦК України). Статтею 1268 ЦК України визначено порядок та строки прийняття спадщини. Так, за змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України). Судом встановлено, що після смерті батьків ОСОБА_22 та ОСОБА_4 відкрилась спадщина, спадкоємцями першої черги є позивач та відповідач, які мають права на рівні частки у спадщині за законом, фактично прийняли спадщину та реалізували своє право, звернувшись до нотаріуса з відповідними заявами. Відповідно до пунктів. 3.19, 3.20 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі Порядок) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо). Відповідно до п.4.13. Порядку для спадкоємця, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину є первинним документом, на підставі якого заводиться спадкова справа. При цьому нотаріус має виконати всі дії, які передбачені цим Порядком. Відповідно до пункту 4.14. Порядку свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Так, згідно спадкових справ, заведених приватним нотаріусом ХМНО Шкіря Ю.В. після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після смерті батьків, була зареєстрована з 27.12.2014 разом з батьками у житловому будинку АДРЕСА_6 , що підтверджується як копією поквартирної картки, яка міститься в спадкових справах, так і Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади м.Харкова, копією паспорта відповідача. З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_10 , а ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_10 . Спірні свідоцтва містять посилання на те, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Під час отримання вказаних свідоцтв ОСОБА_1 не заперечував проти цієї обставини та не повідомляв приватного нотаріуса ХМНО Шкіря Ю.В. про те, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті батька. Крім того, ОСОБА_2 не була визнана такою, що втратила право користування вказаним житловим будинком. Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача. Відповідно до статті 1301 ІДК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. У статті 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо. Свідоцтво про право на спадщину це документ, який посвідчує перехід права власності на спадкове майно від спадкодавця до спадкоємців. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується оформлення спадкових прав. У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. У Цивільному кодексі України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 в справі №761/26815/17 (провадження №61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно­правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим». У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18), від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц (провадження № 61-2448св18) та від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 (провадження № 61-23св18) викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо. Іншими словами, для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину мають бути встановлені не аби-які обставини та факти, а лише ті, що згідно актів цивільного законодавства мають юридичні наслідки та прямо впливають на наявність та здійснення спадкоємцями своїх спадкових прав. Такі обставини, як правило, невідомі нотаріусу (є нововиявленими) та відповідно до положень закону, у тому числі Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮ України від 22.02.2012 № 296/5, виключали можливість видачі свідоцтва про право на спадщину певній особі або на певне майно, якби вони були встановлені раніше - до вчинення відповідної нотаріальної дії.Проте таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7 судам роз`яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з виданою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду та не вбачає підстав для скасування свідоцтв, оскільки відповідач ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги, після смерті батьків ОСОБА_22 та ОСОБА_4 спадщину фактично прийняла, так як була зареєстровані разом зі спадкодавцем у відповідності до ст. 1261 ЦК України. Позивачем не надано будь яких доказів у підтвердження наявності підстав визначених ст.1301 ЦК України для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 16.03.2021 та 18.03.2021 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В., про спадкування сторонами спадкового майна після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Твердження скарги про те, що відповідач позбавлена права звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину як особа, яка не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтвердили допитані свідки, колегія суддів відхиляє, оскільки факт постійного проживання відповідача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не стосується предмета доказування у спорі за позовом позивача про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним. Крім того, з матеріалів справи та наданих копій спадкових справ не вбачається, що позивач ОСОБА_1 під час отримання вказаних свідоцтв у нотаріуса заперечував проти їх отримання ОСОБА_2 , та повідомляв нотаріуса про те, що відповідач ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті батька. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПКУкраїни є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андренка Вячеслава Юрійовича залишити без задоволення. Рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року-залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 15 червня 2026 року. Головуючий В.Б.Яцина. Судді колегії ІО.М.Мальований. О.Ю.Тичкова.