Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/23518/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/23518/21 пров. № А/857/15526/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я., з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, суддя(і) у І інстанції Лунь З.І., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складення повного тексту рішення 09 квітня 2025 року, ВСТАНОВИВ : Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №380/23518/21, яке набрало законної сили 12.04.2022, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ) щодо обмеження ОСОБА_1 виплат належної йому пенсії максимальним розміром та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. На його примусове виконання 12.05.2022 видано виконавчий лист. ГУ ПФУ на виконання вказаного рішення суду перерахувало пенсію позивача, внаслідок чого її розмір з 01.06.2022 визначено у розмірі 25270,24 грн. Водночас внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2016 до 31.05.2022 заборгованість по невиплаченій позивачу пенсії становить 818 098,48 грн. У березні 2025 року позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №380/23518/21 задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання вказаного рішення шляхом стягнення з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 818 098,48 грн доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.05.2022. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що законодавцем визначена окрема самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення невиконання суб`єктом владних повноважень такого судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням. Оскільки з дати набрання рішення суду законної сили пройшло майже три роки, рішення суду у частині виплати нарахованої доплати до пенсії не виконане, суд дійшов висновку про зміну способу його виконання шляхом стягнення з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 818 098,48 грн доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.05.2022. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу, у якій просить таку скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення суддею першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі №380/23518/21 ГУ ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2016 до 31.05.2022 та нарахувало заборгованість по невиплаченій пенсії у сумі 818 098,48 грн. Відповідно до частин 1-3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. На думку апеляційного суду, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Відтак, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду або ж відмовити у задоволенні відповідних вимог, не змінюючи при цьому його змісту. Водночас при розгляді вказаного питання суд може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках. Відповідно до приписів частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Відповідно до пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2021 №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком. Норми цього пункту не застосовуються до безспірного списання з боржника за видатками, які фінансуються з місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України, та у разі, коли стягувачами є особи, визначені у частині другій статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить позивачу, судом при ухваленні рішення від 24.01.2022 у справі №380/23518/21 по суті позовних вимог не здійснювався. Відтак, на переконання апеляційного суду, зміна способу виконання такого рішення із зобов`язання виплатити доплату у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми призведе до зміни рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи. Окрім того апеляційний суд зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком. З`ясовані обставини справи свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії органом Пенсійного фонду обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування, що не заперечується сторонами у ході апеляційного розгляду. Згідно із статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю ГУ ПФУ, не знаходяться на його рахунках, а фактичне виконання судового рішення у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов`язання виплатити позивачу пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча за певних умов (належне фінансування). Зміна способу і порядку виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на забезпечення додаткового фінансування державою витрат по виплаті пенсії позивачу, а відтак у ГУ ПФУ автоматично не з`являться кошти для фактичного виконання рішення суду. З огляду на викладене, оскільки фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії з державного бюджету, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою позивача. При цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що право особи на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у спірному випадку не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні вимог позивача про способу і порядку виконання рішення суду суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до помилкового задоволення заяви позивача. Відтак, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовити. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року скасувати та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №380/23518/21 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Постанова у повному обсязі складена 02 червня 2025 року.