Постанова Одеський апеляційний суд № 497/2635/24

Номер провадження: 22-ц/813/3894/25 Справа № 497/2635/24 Головуючий у першій інстанції Кравцова А.В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.05.2025 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Сєвєрової Є.С. за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» у справі за заявою представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про забезпечення доказів, на ухвалу Болградського районного суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Кравцової А.В. 09 грудня 2024 року у м. Болград Одеської області, - встановила: У жовтні 2024 року представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення доказів, у якій просив витребувати з Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області, з Центру надання адміністративних послуг Болградської міської ради та Василівської сільської ради Болградського району Одеської області відомості, що стосуються спадкового майна померлої особи - боржника ОСОБА_1 та осіб, що зареєстровані були з ним на момент його смерті, мотивуючи вимогу тим, що АТ «Ощадбанк» має пред`явити позов до спадкоємців позичальника про стягнення суми боргу за рахунок успадкованого майна, посилаючись на витяг з державного реєстру про реєстрацію спадкової справи. Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 09 грудня 2024 року заяву представника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про забезпечення доказів було залишено без задоволення. В апеляційній скарзі представник АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення доказів задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що Банк позбавлений можливості, у позасудовому порядку, одержати відповідні докази шляхом подачі запиту нотаріусу, та шляхом подачі відповідного запиту до Центру надання адміністративних послуг Болградської міської ради та Василівської сільської громади Болградського району Одеської області. Сторони про розгляд справи на 13 травня 2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник АТ «Ощадбанк». Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно положень ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Відповідно до ч. 2 цієї статті, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч. 4 ст. 116 ЦПК України). Таким чином, питання щодо забезпечення доказів до подання позовної заяви належить до виключної компетенції суду першої інстанції, та не може вирішуватись судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЦПК України, забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій. Відмовляючи у задоволенні заяви представника АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що представником заявника не обґрунтовано можливість втрати доказів, утруднення їх збирання та подання у подальшому, а в якості обґрунтування заяви відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України посилається лише на необхідність визначення відповідачів для формування позовних вимог, що фактично не відповідає правовому змісту норм ЦПК України, які врегульовують забезпечення доказів до подачі позову. Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з наступних підстав. Так, відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Як вбачається з матеріалів заяви, Банку стало відомо про смерть боржника ОСОБА_1 за актовим записом №335 від 02 травня 2019 року, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із тим, що станом на дату смерті за боржником була наявна непогашена заборгованість, Банк звернувся із Вимогою кредитора від 30 травня 2022 року до Київської нотаріальної контори м. Одеси, з проханням прийняти та включити кредиторські вимоги у спадкову масу, повідомити спадкоємців та надати відомості про коло спадкоємців. Вказану вимогу було перенаправлено до Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області. Арцизькою державною нотаріальною конторою Одеської області надано відповідь від 27 вересня 2024 року, в якій повідомлено, що спадкоємці не зверталися до нотаріальної контори, спадкова справа заведена на вимогу кредитора. Також, Арцизькою державною нотаріальною конторою Одеської області зазначено, що інша інформація про спадкоємців боржника, яку просив надати Банк, є нотаріальною таємницею, надати яку не представляється можливим. Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Як вбачається із ст. 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. Відтак, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що заявник не має можливості самостійно отримати спадкову справу, заведену після смерті його боржника, для подання позовної заяви до належних відповідачів-спадкоємців померлого боржника, що є підставою для витребування у Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області зазначених доказів. Крім того, згідно ст. 126 8ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. 2-4 ст. 1273 цього Кодексу. Так, ОСОБА_1 станом на 28 квітня 2019 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» реєстр територіальної громади - інформаційно-комунікаційна система, призначена для обробки визначеної цим Законом інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації у порядку, визначеному цим Законом. При цьому, орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи. Відповідно до ч. 1 ст. 25 цього Закону доступ до інформації, що міститься в реєстрі територіальної громади, здійснюється з дотриманням вимог Конституції України, цього Закону, Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних». Службовим та посадовим особам розпорядника реєстру територіальної громади, інших органів місцевого самоврядування та органів державної влади, що обробляють персональні дані, внесені до реєстру територіальної громади, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків. Враховуючи викладене, судом першої інстанції не було прийнято до уваги те, що заявник не має можливості самостійно отримати інформацію про склад сім`ї ОСОБА_1 та інформацію про осіб, зареєстрованих з ним за однією адресою станом на дату смерті останнього для подання позовної заяви до належних відповідачів, а також ті обставини, які можуть підтвердити ці докази, у зв`язку із чим судом необґрунтовано відмовлено у витребуванні з Центру надання адміністративних послуг Болградської міської ради та Василівської сільської ради Болградського району Одеської області відомості, що стосуються осіб, які були зареєстровані з ОСОБА_1 на момент його смерті. При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, не з`ясував обставини справи, у зв`язку із чим ухвала Болградського районного суду Одеської області від 09 грудня 2024 року підлягає скасуванню, а цивільна справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про забезпечення доказів. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Ощадбанк» - задовольнити частково. Ухвалу Болградського районного суду Одеської області від 09 грудня 2024 року скасувати. Цивільну справу за заявою представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» про забезпечення доказів направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 02 червня 2025 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді Є.С. Сєвєрова О.М. Таварткіладзе