Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/2065/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2065/25 Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г., повний текст судового рішення складено 10.03.2025, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченко К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Беспалова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року про повернення позову адвоката Беспалова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 25 лютого 2025 року адвокат Беспалов О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому заявив наступні вимоги: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.08.2024 № 268, в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2024 № 288, в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2024 № 315 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Мотиви даного позову полягають у тому, що 27.08.2024, за зверненням ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано відстрочку від призову, на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте, у період 29-30 серпня 2024 року співробітники ІНФОРМАЦІЯ_4 , у невстановлений позивачем час в місті Миколаєві здійснили його затримання та подальшу мобілізацію. Адвокат стверджує, що позивач не отримував наказ про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації. Разом з цим, указує, що відповідно до записів у військовому квитку серії НОМЕР_3 , виданий 30.08.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено, що 30.08.2024 наказом №268 зарахований до списків Військової частини НОМЕР_2 , а 07.10.2024 наказом №310 виключений зі списків Військової частини НОМЕР_2 . Далі, 08.10.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №288 ОСОБА_1 призначено на посаду гранатометником 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу запасної десантно-штурмової роти запасного десантно-штурмового батальйону. 04.11.2024 наказом №315 позивач зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 . 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено адвокатський запит з проханням надати належним чином засвідчену копію наказу про мобілізацію позивача, однак відповіді не отримано. Вважаючи спірні накази відповідачів протиправними адвокат звернувся до суду з даним позовом. У зв`язку з відсутністю у позивача спірних наказів, разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення доказів, шляхом їх витребування у сторін. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана адвокатом Беспаловим О.С. з пропуском місячного строку звернення до суду. Надано стороні позивача десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Також роз`яснено позивачу, що, відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. 06.03.2025 адвокат Беспалов О.С. подав заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду. Мотиви даної заяви полягають у тому, що позивач проживає і перебуває на прифронтовій території, де ведуться постійні обстріли, перебої з інтернет зв`язком, відсутність світла, що перешкоджало підготовці позову. Окрім цього, адвокат указує, що його довіритель не отримав для ознайомлення наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про його мобілізацію. Водночас, сторона позивача вживала заходи на отримання письмових доказів, на яких ґрунтується позов. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року розглянуто указану заяву адвоката позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та визнано неповажними причини, зазначені в цій заяві, у зв`язку з чим, позов повернуто позивачеві. Суд першої інстанції, керуючись частиною 5 статті 122 КАС України, виходив із того, що для звернення до суду у справах щодо прийняття, проходження та звільнення військовослужбовців з військової служби строк становить один місяць. Відповідно до даних військового квитка позивача, 29.08.2024 визнаний медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 придатним до військової служби, а з 30.08.2024 його зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 . З наведеного слідує, що наказ про призов та направлення позивача для проходження військової служби був прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_2 не пізніше 30.08.2024. Позовна заява надіслана до Миколаївського окружного адміністративного суду представником позивача через установу поштового зв`язку 25.02.2025, тобто більш ніж через 5 місяців з дня прийняття оскаржуваного наказу. Водночас, відомості про інші оскаржувані накази від 30.08.2024 № 268, від 08.10.2024 № 288 та від 04.11.2024 № 315 зазначені у пункті 17 його військового квитка, тобто про їх наявність позивач дізнався відповідно після внесення відповідних записів до військового квитка. До того ж, суд першої інстанції указав, що з листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.12.2024 №10/12141 слідує, що позивач не пізніше 12.12.2024 користувався послугами адвоката Беспалого О.С. Позов був поданий до суду, як указано вище, 25.02.2025. Тобто, представник позивача звернувся до суду більш ніж через два місяці після направлення першого адвокатського запиту. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Беспалов О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У доводах апеляційної скарги адвокат продовжує наполягати на тому, що позивач проживає і перебуває на прифронтовій території, де ведуться постійні обстріли, перебої з інтернет зв`язком, відсутність світла, що перешкоджало підготовці позову. Окрім цього, адвокат указує, що його довіритель не отримав для ознайомлення наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про його мобілізацію. Водночас, сторона позивача вживала заходи на отримання письмових доказів, на яких ґрунтується позов. До того ж, позивач весь період з моменту мобілізації перебував на військовій службі та не міг розпоряджатися своїм часом на власний розсуд. Відповідачі не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, а також відсутність клопотань від учасників справи про її розгляд за їх участю, відповідно до частини 2 статті 312 КАС України, справа розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 30.08.2024 наказом №268 ОСОБА_1 зарахований до списків Військової частини НОМЕР_2 . 07.10.2024 наказом №310 виключений зі списків Військової частини НОМЕР_2 . 08.10.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №288 ОСОБА_1 призначено на посаду гранатометником 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу запасної десантно-штурмової роти запасного десантно-штурмового батальйону. 04.11.2024 наказом №315 позивач зарахований до списків Військової частини НОМЕР_1 . Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.12.2024, на адвокатський запит адвоката Беспалова О. С. від 12.12.2024, надано відповідь про те, що відповідно до протоколу засідання комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 12.09.2024 №14 ОСОБА_1 надана відстрочка. Листом від 31.12.2024 Військова частина НОМЕР_1 , на адвокатський запит адвоката Беспалова О. С. від 12.12.2024, спрямувала на адресу адвоката витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №288 від 08.10.2024. Листом ІНФОРМАЦІЯ_7 від 16.01.2025, на адвокатський запит адвоката Беспалова О. С. від 08.01.2025, надано відповідь про те, що ОСОБА_1 подав заяву про надання відстрочки 27.08.2024. 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено адвокатський запит від 10.01.2025 з проханням надати належним чином засвідчену копію наказу про мобілізацію позивача, однак відповіді не отримано. 25.02.2025 адвокат Беспалов О.С., засобами поштового зв`язку, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Проаналізувавши доводи апеляції, в розрізі встановлених судом першої інстанції обставин та викладених аргументів, колегія суддів виходить з такого. За правилами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з цим, враховуючи, що дана справа за позовом ОСОБА_1 відноситься до справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, необхідно керуватися вимогами частини п`ятої статті 122 КАС України, яка передбачає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Як свідчать обставини справи, позивач знав про існування спірних наказів, оскільки безпосередньо його було, як він вважає, незаконно мобілізовано для проходження військової служби. Крім того, як правильно указав суд першої інстанції, оскаржувані накази зазначені у пункті 17 військового квитка позивача, тобто про їх наявність він дізнавався відповідно після внесення записів до військового квитка. Оскаржувані накази були прийняті 30.08.2024, 08.10.2024, 04.11.2024. Утім, звернення до суду з даним позовом про їх протиправність та скасування відбулось засобами поштового зв`язку, через адвоката, лише 25.02.2025, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України. Адвокат Беспалов О.С. в апеляційній скарзі наполягає на тому, що спірні накази позивачем отримані не були, також не отримані такі накази і на адвокатський запит, що свідчить, на його думку, про поважність пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Надаючи оцінку таким доводом, колегія суддів вважає необхідним указати таке. Відповідно до постанови Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Таким чином, закон передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. До того ж, вирішуючи питання щодо поновлення строків у цій справі, суд також ураховує правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.10.2023 у справі №990/139/23 відповідно до якої: «аналіз норм КАС України свідчить, що, в разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії. Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою». Наявні у справі матеріали свідчать, що позивач у серпні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України, 30.08.2024 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , 08.10.2024 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , тобто позивач не міг не знати про те, що відносно нього приймаються спірні накази, а тому повинен був дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів), якщо вважав їх порушеними з боку відповідачів. Слід також указати, що адвокат позивача так і не отримав спірні накази, однак це не завадило звернутися йому 25.02.2025 до суду з даним позовом та заявити клопотання про забезпечення доказів, шляхом їх витребування у відповідачів. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 проживає і перебуває на прифронтовій території, де ведуться постійні обстріли та те, що весь період з моменту мобілізації перебував на військовій службі та не міг розпоряджатися своїм часом на власний розсуд, колегія суддів також не приймає. Як свідчать обставини справи, позивач має адвоката Беспалова О.С., який з 12.12.2024 вчиняє дії від імені свого довірителя, про що свідчить лист ІНФОРМАЦІЯ_7 від 24.12.2024 №10/12141. Слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що представник позивача звернувся до суду з даним позовом більш чим через два місяці після направлення першого адвокатського запиту. На думку колегії суддів, непральне користування процесуальними правами не може вважатися поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, а належних та достатніх доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, представник позивача суду не надав, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви на підставі статті 123 КАС України. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 308; 311; 312; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Беспалова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року про повернення позову адвоката Беспалова Олексія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька