Постанова Волинський апеляційний суд № 161/21009/24

Справа № 161/21009/24 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т. М. Провадження № 22-ц/802/599/25 Доповідач: Шевчук Л. Я. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шевчук Л. Я., суддів Данилюк В. А., Киці С. І., секретар с/з Трикош Н. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2025 року, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, який обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі № 140/2651/23 ухвалено визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 жовтня 2022 року № ХА16141. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 жовтня 2022 року № ХА16141 з урахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення (судове рішення набрало законної сили 27 квітня 2023 року). Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 06 червня 2023 року своїм листом повідомило позивача про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/2651/23 від 27 березня 2023 року нарахування пенсії проведено за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2023 року в розмірі 132 448,19 грн. Позивач також зазначав, що за життя доплату до пенсії у розмірі 132 448,19 грн його батько ОСОБА_2 не отримав. Постановою приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаниці А. І. від 24 жовтня 2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 на невиплачену за життя пенсію, що знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області у зв`язку із неможливістю встановити склад спадкового майна. Позивач вважає, що невиплата відповідачем недоотриманої його батьком пенсії є порушенням його права на спадкування, з метою захисту якого він змушений звертатись до суду з цим позовом. Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в його користь недоотриману за життя спадкодавця пенсію у розмірі 66 224,09 грн в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також судові витрати по справі. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2025 року у цій справі у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Учасники справи у судове засідання не з?явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності. Позивач ОСОБА_1 подав суду заяву, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, провести розгляд апеляційної скарги без його участі. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання згідно з вимогами статті 247 ЦПК України не здійснюється. Відповідно до частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою ухвалення постанови у цій справі є 27 травня 2025 року дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не довів суду того, що недоотримана його батьком ОСОБА_2 пенсія входить до складу спадкового майна. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За матеріалами справи судом установлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі № 140/2651/23 ухвалено визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 жовтня 2022 року № ХА16141. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 жовтня 2022 року № ХА16141 з урахуванням зазначених у ній видів та сум грошового забезпечення (судове рішення набрало законної сили 27 квітня 2023 року) (а. с. 18-23). На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було проведено нарахування ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2023 року пенсії у розмірі 132 448,19 грн (а. с. 12). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 10). Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а. с.11). Постановою приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаниці А. І. від 24 жовтня 2024 року відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_2 та відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_2 , на невиплачену за життя пенсію (по 1/2 частці кожному), що знаходиться в Головному управління Пенсійного фонду України у Волинській області у зв`язку із неможливістю встановити склад спадкового майна (а. с. 15, 16). Позивач звернувся з позовом про стягнення недоотриманої його батьком пенсії в порядку спадкування за законом. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Як передбачено статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Як передбачено статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст зазначеним норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Згідно зі статтями 1218, 1227 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Суми пенсії, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. У пунктах 1 і 4 частини 1 статті 1219 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права, а також права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, не входять до складу спадщини, оскільки є правами та обов`язками, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що право на перерахунок пенсії є особистим правом, яке нерозривно пов`язано з особою та не входить до складу спадщини. Тобто, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 484/3648/16-а. Судом з матеріалів спадкової справи № 205/2024, зареєстрованої 24 жовтня 2024 року після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області на запит приватного нотаріуса Велимчаниці А. про наявність недоотриманої пенсії повідомило, що померлому ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію виплачено по 31 січня 2024 року. Факт недоотриманої пенсії відсутній (а. с. 99). Приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Волинської області Велимчаницею А. І. постановою від 24 жовтня 2024 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 на невиплачену за життя пенсію (1/2 частка), що знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, у зв`язку із неможливістю встановити склад спадкового майна (а. с. 100). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Разом з тим позивач суду не довів, що невиплачена за життя спадкодавця пенсія входить до складу спадкового майна. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 6 статті 81 ЦПК України). Всупереч зазначених вимог закону позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що недоотримана його батьком ОСОБА_2 пенсія входить до складу спадкового майна. Місцевим судом звернуто увагу на те, що вимога позивача про стягнення недоотриманої пенсії є передчасною, позивачу необхідно довести право власності на недоотриману за життя спадкодавця пенсію. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не впливають на правильність судового рішення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2025 року у цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді