Постанова Полтавський апеляційний суд № 532/1637/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/1637/24 Номер провадження 22-ц/814/1322/25Головуючий у 1-й інстанції Омельченко І. І. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Одринської Т.В., суддів Панченка О.О., Пікуля В.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бердніченко Оксани Павлівни на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2024 року, В С Т А Н О В И В : У липні 2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі 3000,00 гривень після досягнення ним вісімнадцяти років, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення 23 років. Позовна заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 продовжує навчання в Полтавському базовому медичному фаховому коледжі на денній формі навчання. Проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка є пенсіонером за вислугою років, та перебуває на її утриманні. Його батьком є ОСОБА_2 - пенсіонер за вислугою років, який зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання сина. На даний час ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги для забезпечення свого проживання та навчання. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2024 року позов задоволено частково. Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь повнолітнього сина ОСОБА_1 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500,00 гривень, починаючи з 18 липня 2024 року, щомісяця і до припинення навчання сином, але не пізніше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років. Роз`яснено, що право на утримання ОСОБА_1 припиняється у разі припинення ним навчання. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць піддано негайному виконанню. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень. Рішення суду мотивовано, що стягнення аліментів на утримання позивача ОСОБА_1 , який продовжує навчання, є одним із способів захисту його інтересів. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Бердніченко О.П., посилаючись на неповне з`ясування обставин по справі та надання невірної оцінки доказам, просила скасувати рішення, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги вказувала, що відповідач не надав достатніх відомостей про відсутність інших доходів, окрім пенсійних виплат. Вказувала, що відповідно до довідки наданої Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Київській області від 11 листопада 2024 року сума пенсії ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2023 року по 31 серпня 2024 року складає 84 317,11 грн. Цей період складає 17 місяців. А отже щомісячно відповідач отримує не 3 405,41 грн, як він заявляє суду, а 4 959,82 грн, на даний час пенсія підвищилася і становить більше 5000 грн, що надає йому можливість сплачувати 3000 грн на утримання та навчання сина. Зазначала, що надані відповідачем докази про своє фактичне місце проживання разом з батьками не відповідає дійсності. Посилалась на те, що у відповідача відсутні інші діти, непрацездатна дружина, а батьки отримують кожен свою пенсію. Відповідач має змогу працювати і виконувати свій батьківський обов`язок. Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції. Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3). ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на її утриманні (а.с.11-12). ОСОБА_1 навчається в Полтавському базовому медичному фаховому коледжі на 3 курсі відділення лікувальної справи. Термін навчання: з 01.09.2021 по 30.06.2025. Форма навчання: денна, регіональне замовлення. Наказ про зарахування № 323 від 27.07.2021 року. Стипендію не отримує (а.с.6,131). Судом установлено, що ОСОБА_1 є повнолітнім, навчається на денній формі навчання, що унеможливлює його трудову діяльність поза часом навчання. На період навчання ОСОБА_3 в інтересах сина ОСОБА_1 уклала 30.08.2021 року договір найму житла в студентському гуртожитку Полтавського фахового коледжу транспортного будівництва. Цей договір вступає в дію з дати його підписання і є чинним до 31 грудня 2025 року (а.с.7). Плата за проживання в гуртожитку вноситься безготівково, одноразово, помісячно. Розмір оплати на день укладання Договору згідно кошторису складає 500,00 гривень. При зміні вартості плати за житло та надані послуги, їх оплата проводиться за новими тарифами з часу таких змін, доведених на загальних зборах мешканців гуртожитку, без переукладання Договору (п. 5.1-5.3 Договору). У ОСОБА_1 наявний хронічний алергічний риніт та йому призначено лікування, що підтверджується консультаційними висновками спеціаліста від 26.08.2020 року та 11.12.2024 року (а.с.132,134). Відповідно до довідки про доходи № 3779 8975 3342 0713, виданої відділом обслуговування громадян № 5 (сервісний центр) від 09.07.2024 року № 1350, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Кобеляцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 01.01.2024 року по 30.06.2024 року складає 13630,00 гривень (а.с.8). Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19.11.2024 № 1613-24-04055, за період з 1 кварталу 2024 року по 3 квартал 2024 року ОСОБА_3 отримувала заробітну плату від Центру надання соціальних послуг Кобеляцької міської ради та КНП «Кобеляцька міська лікарня» в розмірі від 8779,54 до 13946,82 гривень (а.с.130,137). З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 27.09.2024 року № 1036-2024-0002451, за період з 2 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_2 (а.с.84). Відповідно до довідки про доходи № 7888 2889 7080 2885, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Київській області та отримує пенсію за вислугу років. Сума пенсії за період з 01.02.2024 року по 31.07.2024 року складає 21048,64 гривень (а.с.42). Згідно листа Головного управління ПФУ в Київській області від 11.11.2024 року № 1000-0805-7/177783, станом на 10.11.2024 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Київській області як отримувач пенсії за вислугу років по лінії МВС відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Сума пенсії ОСОБА_2 нарахованої та виплаченої за період з 01.04.2023 року по 31.08.2024 року складає 84317,11 гривень (а.с.122). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення аліментів на утримання позивача, який продовжує навчання, є одним із способів захисту його інтересів, однак такий обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей на період навчання є спільним обов`язком. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба в зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. За змістом ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2021 року по справі № 308/4214/18 при вирішенні спору про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, зауважив про дію рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Колегія суддів, відхиляє доводи позивача про ненадання відповідачем достатніх відомостей про відсутність інших доходів, окрім пенсійних виплат, оскільки вказане спростовується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 27.09.2024 року № 1036-2024-0002451 про відсутність інформації про доходи ОСОБА_2 за період з 2 кварталу 2023 року по 2 квартал 2024 року. Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що на даний час пенсія підвищилася і становить більше 5000 грн, що дає можливість відповідачу сплачувати аліменти у розмірі 3000 грн, оскільки вказане не підтверджене жодними доказами. Також суд відхиляє доводи про те, що надані відповідачем докази про своє фактичне місце проживання разом з батьками не відповідає дійсності, оскільки зазначене не стосується предмету спору. При визначенні розміру аліментів, суд повинен ураховувати можливість платника надавати матеріальну допомогу. Суд оцінює, чи дозволяє дохід платника забезпечити як власні потреби, так і потреби повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Апеляційний суд зазначає, що розмір аліментів, який просить стягувати позивач з батька на свою користь, становить значну частину доходу відповідача, є непропорційною доходу батька та не відповідає фінансовим можливостям батька. Ураховуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів 1500,00 гривень щомісячно є достатнім, виходячи з нарахованої та виплаченої за період з 01.04.2023 року по 31.08.2024 року ОСОБА_2 пенсії в сумі 84317,11 гривень та в липні 2024 року - 4174,37 гривень та, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей на період навчання є спільним обов`язком. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не оспорює розмір аліментів, стягнутих з нього на користь сина оскаржуваним рішенням. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, яке відповідає закону. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 383, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бердніченко Оксани Павлівни залишити без задоволення. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 17 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 19 травня 2025 року. Головуючий Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль