Постанова Полтавський апеляційний суд № 541/2040/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/2040/20 Номер провадження 22-ц/814/585/21Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л. імена (найменування) сторін: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, ухвалене 18 травня 2020 року у складі судді Городівського О.А. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,- В С Т А Н О В И В : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що ОСОБА_2 є її батьком, який проживає окремо від них з матір`ю. До досягнення нею повноліття за рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2019 року, зміненого постановою Полтавського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року, з батька стягувалися на її утримання аліменти в розмірі 3000 грн щомісячно. Вказувала, що з 01 вересня 2018 року вона продовжує навчання у відокремленому структурному підрозділі Миргородського художньо - промислового коледжа імені М.В. Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» на третьому курсі з денною формою навчання та потребує подальшого матеріального утримання. Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2020 року на період навчання до 30 червня 2021 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 , просив змінити його та визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього, у розмірі 650 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 3). ОСОБА_1 навчається на третьому курсі ЕП-31 групи технічного відділення денної форми навчання Відокремленого структурного підрозділу Миргородського художньо - промислового коледжу імені М.В. Гоголя Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з 01 вересня 2018 року. Термін закінчення навчання - 30 червня 2021 року (а.с. 12). Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно ч.1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого бо рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Таким чином, закон покладає на батьків обов`язок утримувати свою повнолітню дочку (сина) при наявності одночасно трьох умов: дочка (син) продовжують навчання; дочка (син) потребує матеріальної допомоги; батько (мати) мають матеріальну можливість утримувати дочку (сина). Місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 зобов`язаний утримувати свою повнолітню дочку на час її навчання до досягнення 23-річного віку. Проте, визначаючи розмір аліментів, місцевий суд залишив поза увагою положення ст. 182 СК України та надані відповідачем докази, щодо наявності матеріальної можливості зі сплати аліментів та стану його здоров`я. З 15 грудня 2020 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Миргородській міськрайонній філії Полтавського обласного центру занятості як безробітний, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідкою № 16/48/1641-20 від 16 грудня 2020 року (а.с. 33, 34). Довідка також підтверджує, що ОСОБА_2 отримає допомогу по безробіттю, яка становить 650 грн. на місяць, а на період дії карантину - 1000 грн. на місяць. ОСОБА_2 має ряд хронічних вікових захворювань, що підтверджується копією виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 15 грудня 2020 року (а.с. 35). Вказана виписка також підтверджує необхідність понесення ОСОБА_2 матеріальних витрат на придбання медикаментів. За таких обставин, стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1500 грн. на місцяь не представляється за можливе та суперечило б принципам розумності та справедливості. Проте, враховуючи обов`язок батька з утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, апеляційний суд вважає за можливе стягувати з нього аліменти у розмірі 650 грн. на місяць. Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його зміни у відповідній частині. Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За таких обставин, частина судового збору, що була сплачена ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги у розмірі 806,14 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2020 року змінити в частині визначення розміру аліментів. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання у розмірі 650 грн. щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2020 року на період навчання до 30 червня 2021 року. Змінити порядок розподілу судових витрат. Судові витрати ОСОБА_2 по сплаті судового збору на суму 806,14 грн. відшкодувати за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді С.А. Гальонкін Г.Л. Карпушин