Постанова 4815 № 562/1746/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2025 року м. Рівне Справа № 562/1746/24 Провадження № 22-ц/4815/518/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року (ухвалене у складі судді Ковалика Ю.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У травні 2024 року ТзОВ "Бізнес Позика" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву обґрунтовано тим, що 08.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір №146594-КВ1-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ "Бізнес Позика" надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.12931264 процентів за кожен день користування кредитом. ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Боржник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти. Станом на 12.05.2024 утворилася заборгованість за договором № 146594-КВ1-003 про надання кредиту в розмірі 23 311,39 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 5 166,09 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 17 865,30 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 280,00 грн. Просило стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 23311,39 грн. та 2422,40 грн. судового збору. Заочним рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість по кредитному договору № 146594-КВ1-003 від 08.12.2020 на загальну суму 23 311 (двадцять три тисячі триста одинадцять) грн. 39 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 5 166 (п`ять тисяч сто шістдесят шість) грн. 09 коп., заборгованість по процентах - 17 865 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 30 коп., заборгованість за комісією 280 (двісті вісімдесят) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп., а всього на загальну суму 25 733 (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять три) 79 коп. Рішення суду обґрунтовано тим, що, відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором та, оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Не погоджуючись із заочним рішення суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає судове рішення таким, що ухвалене із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що договір про надання кредиту не містить суми кредиту, кредитного ліміту, а також інформації, про які саме банківські послуги йдеться. Таким чином, ТзОВ "Бізнес Позика" не надано належних та достовірних доказів на підтвердження того, що між ними було укладено кредитний договір із погодженням його обов`язкових умов, зокрема суми кредиту. Матеріали справи не містять підтверджень, що умови договору розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір про надання кредиту, а також того, що вказані документи, на момент отримання відповідачем кредитних коштів, взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), а відтак, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору. Крім того, 28 грудня 2022 року відділенням поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області за його заявою щодо заволодіння грошовими коштами зареєстровано кримінальне провадження в ЄРДР № 12022181130000414 за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Станом на 14 травня 2018 року він хворів на психічне захворювання. Просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити ТзОВ "Бізнес Позика" у задоволенні позову. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Норма статті 599 ЦК України встановлює, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За правилами ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Судом встановлено, що 08.12.2020 року між ТзОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір № 146594-КВ1-003 про надання кредиту, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 через ІТС одноразового ідентифікатора G2820, підписаним у порядку, визначеному Законом України "Про електронну комерцію". За умовами договору відповідач отримав кредит у сумі 14000,00 грн. строком на 16 тижнів до 30.03.2021 року. Процентна ставка: в день 1,12931264, фіксована. Комісія за надання кредиту: 280,00 грн. До матеріалів позовної заяви додано паспорт споживчого кредиту від 08.12.2020 року, що були надані споживачу до укладення кредитного договору. На підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" зобов`язань по кредитному договору позивач надав повідомлення від 08.12.2020 року про успішне перерахування коштів на картковий рахунок відповідача в сумі 14 000,00 грн. Із довідки про стан заборгованості від 12.05.2024 року вбачається, що станом на 12.05.2024 року за договором № 146594-КВ1-003 про надання кредиту існує заборгованість в розмірі 23 311,39 грн., а саме: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 5 166,09 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 17 865,30 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 280,00 грн. Із розрахунку заборгованості за кредитом встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося в межах строку кредиту, визначеному у договорі. 25.01.2022 року відповідачем було частково сплачено заборгованість за кредитним договором у розмірі 8749,53 грн., відповідно з нього стягується сума боргу із відрахуванням його часткового погашення, тобто позивачем при зверненні до суду було враховано часткове погашення ОСОБА_1 кредитної заборгованості. Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір не містить суми кредиту, кредитного ліміту, а також інформації про які саме банківські послуги йдеться спростовуються матеріалами справи. Із дослідженого правочину вбачається, що його умови відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Поданими позивачем доказами підтверджуються волевиявлення позичальника на отримання від кредитора грошових коштів. Будь-які інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду. Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 610, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2024 року залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С.. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О.