Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/27902/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/27902/24 Головуючий у 1 інстанції: Парненко В.С. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Ключковича В.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішень,- В С Т А Н О В И Л А: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» (далі - ТОВ «Енерлайт», Товариство) звернувся до суду з позовом до Київської митниці, в якому просив: - визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA100320/2023/000081/2 від 18.12.2023; - визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2023/001126 від 18.12.2023. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100320/2023/000081/2 від 18.12.2023. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100320/2023/001126 від 18.12.2023. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Київська митниця звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. 19 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує позицію суду першої інстанції. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» зареєстровано 06.11.2013, основним видом діяльності за КВЕД є: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний). Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» укладено Контракт №CR02/08/2022 від 02.08.2022 щодо поставки світлотехнічної LED продукції, гальванічних елементів живлення, зарядних пристроїв згідно Додатків, Специфікацій, які є його невід`ємною частиною, на умовах FOB або CFR (ІНКОТЕРМС-2010), а також було підписано 24.12.2022 Додаткову угоду №7 із зазначенням, що оплата за товар здійснюється у відповідності до умов погоджених сторонами у Додатках-Специфікаціях, та 04.09.2023 було підписано Додаток-Специфікацію (Appendix-Specification) №17 із зазначенням батарейок загальною кількістю 1260776 штук, що розміщені в 2202 картонних коробках, загальною вартістю 66424,58 доларів США. Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» 18.12.2023 року було подано до Київської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA100320042117U8, на оформлення в митному режимі імпорт батарейок в асортименті: - товар № 1 (Первинні батареї, діоксид-марганцеві, лужні, циліндричні, робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT MEGA POWER LR в асортименті), код товару 8506101100, кількість 352096 штук, - розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 29970,56 доларів США; - товар № 2 (Батарейки крона, лужні, діоксид-марганцеві, робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT MEGAPOWER6LR61 BLI та Батарейки первинні, діоксид-марганцеві, лужні, елементи кнопкові, робоча напруга, 1,5В: ENERLIGHT Special Alkaline AG в асортименті) код товару 8506101800, кількість 439000 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 12510,95 доларів США; - товар № 3 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві, циліндричні (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 1,5 В: батарейки ENERLIGHT Super Power в асортименті) код товару 8506109100, кількість 440880 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 18857,81 доларів США; - товар № 4 (Батарейки первинні, діоксид марганцеві, крона (на основі цинк-карбонових електродів), робоча напруга 9 В: батарейки ENERLIGHT Super Power 6F22 FOL) код товару 8506109800, кількість 20160 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3148,90 доларів США; - товар № 5 (Батарейки циліндричні, літієві, робоча напруга 3 В: батарейки ENERLIGHT LITHIUM CR) код товару 8506501000, кількість 2880 штук, заявлена митна вартість 2073,75 доларів США; - товар № 6 (Акумулятори електричні, гідридно-нікелеві (Ni-Mh), циліндричні, робоча напруга 1,2 В: акумулятори ENERLIGHT Professional) код товару 8507500000, кількість 5760 штук, розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 5265,07 доларів США. Декларантом було здійснено визначення митної вартості товарів за встановленим п.1 ч.1 ст. 57 МК України основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. При цьому? відносно декларанта відсутні застереження щодо застосування цього, визначених у ч.1 ст. 58 МК України. На підтвердження заявленої митної вартості товарів згідно ч.1 і ч.2 ст. 53 МК України в електронному вигляді подано 18.12.2023 в 09:08:04 (згідно Електронного повідомлення 923651F9-89A6-4861-A04D-17AEE28D9B84, створене декларантом 18.12.2023 року в 09:08:04, про надсилання митної декларації та документів до неї) наступні документи: - декларація митної вартості від 18.12.2023, що містить відомості про числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний контракт №CR02/08/2022 від 02.08.2022, додаткова угода №7 від 24.12.2022, додаток-специфікацію (Appendix-Specification) №17 від 04.09.2023; - інвойс (Commercial invoice) №17 від 04.09.2023 із зазначенням батарейок загальною кількістю загальною кількістю 1260776 штук, що розміщені в 2202 картонних коробках, загальною вартістю 66424,58 доларів США; - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, а саме: банківський платіжний документ від 06.09.2023 на суму 16720,00 доларів США, від 24.10.2023 на суму 32850,00 доларів США, від 06.12.2023 на суму 16854,58 доларів США; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 19/12-22 від 19.12.2022; рахунок на оплату № 10122 від 13.12.2023 із зазначенням вартості за морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України в розмірі 14979,37 гривень; довідка про транспортно-експедиційні витрати №ЄФ000010458 від 13.12.2023 року із зазначенням вартості за міжнародне морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень; - коносамент (Bill of lading) № WMSS23101310 від 04.11.2023 року; - автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 12.12.2023; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а саме: сертифікат про страхування № 101044000/212 від 25.10.2023 із визначенням страхової премії у розмірі 7483,61 гривень; рахунок-фактура №101044000/212 від 25.10.2023 із визначенням страхового платежу за Сертифікатом № 101044000/212 у розмірі 7483,61 гривень; генеральний договір добровільного страхування вантажів №101044000 від 01.11.2018. Декларантом з митною декларацією було подано додатковий документ: пакувальний лист (Packing list) № 17 від 25.10.2023 року із зазначенням батарейок загальною кількістю 1260776 штук, що розміщені в 2202 картонних коробках, загальною вагою нетто 13849,70 кг, загальною вагою брутто 15630,85 кг Київською митницею було здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів. 18 грудня 2023 року Київською митницею направлено електронне повідомлення Товариству, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. У відповідь на повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРЛАЙТ» було надіслано до митного органу наступні документи: - прайс-лист (Price list) від 01.09.2023; - видаткові накладні № 10005 від 24.08.2023, № 11726 від 02.10.2023, № 12849 від 20.10.2023, та податкові накладні № 848 від 24.08.2023, № 81 від 02.10.2023, № 839 від 20.10.2023 на подібну продукцію; - лист № 18/12/23/1 від 18.12.2023. Вказаним листом ТОВ «ЕНЕРЛАЙТ» повідомило, що не має в наявності: «ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів», оскільки вказані договори не укладались; «копію митної декларації країни відправлення», оскільки згідно умов контракту продавець не зобов`язаний надавати покупцю даний документ; «висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини», оскільки такі висновки декларантом не замовлялись; повідомив, що інших додаткових документів подаватись не буде. 18.12.2023 Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100320/2023/000081/2, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом, у зв`язку з чим митну вартість було збільшено: - до 0,1040 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 1, код товару 8506101100, кількість 352096 штук, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 29970,56 доларів США (у розрахунку 0,0851 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 36617,98 доларів США; - до 0,0692 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 3, код товару 8506109100, кількість 440880 штук, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 18857,81 доларів США (у розрахунку 0,0428 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 30508,90 доларів США; - до 0,2144 доларів США за одиницю відносно товару - Товар № 4, код товару 8506109800, кількість 20160 штук, у зв`язку з чим розрахована Декларантом митна вартість у розмірі 3148,90 доларів США (у розрахунку 0,1562 доларів США за одиницю) була збільшена відповідачем до 4322,30 доларів США. Відповідно до рішення Київської митниці від 18.12.2023 №UА100320/2023/000081/2, ТОВ «Енерлайт» надіслано картку відмови №UА100320/2023/001126 в прийнятті митної декларації. Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товарів, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Відповідно до частини 1 статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За приписами статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 1 та 2 статті 51 МК України закріплено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. За нормами ч. ч. 1-2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. В силу вимог ч. ч. 5-6 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Положеннями статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому? кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» 18.12.2023 року було подано до Київської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA100320042117U8. Однак, 18.12.2023 Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА100320/2023/000081/2, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. В силу частини другої статті 55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 жовтня 2018 року у справі №810/1823/16, зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Із графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що документи, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, та містять розбіжності, зокрема:

1. Відповідно до п.4.5 контракту від 02.08.2022 № CR02/08/2022 вартість тари входить до вартості товару, але в наданому інвойсі відсутні ці числові складові митної вартості товару, що унеможливлює відокремити вартість самого товару;

2. До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати від 13.12.2023 №ЄФ000010458, видану ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», проте в наданій ЦМР від 12.12.2023 «б/н, відповідно до відміток перевізником є PE VOYT OLEH. Відповідно, договір між перевізником та експедитором не надано;

3. Декларацію країни відправлення до митного оформлення не надано. Так, апелянт зазначає, що відбулось залучення третіх осіб для перевезення заявленого до митного оформлення вантажу, але документи від безпосередніх перевізників до митного оформлення не надані. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне. ТОВ «Енерлайт» 18 грудня 2023 року разом з митною декларацією були надані: договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 19/12-22 від 19.12.2022; рахунок на оплату № 10122 від 13.12.2023 із зазначенням вартості за морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень; довідка про транспортно-експедиційні витрати № ЄФ000010458 від 13.12.2023 року із зазначенням вартості за міжнародне морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень; коносамент (Bill of lading) № WMSS23101310 від 04.11.2023; автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 12.12.2023. Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України такі витрати, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, однак лише за умови, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Умовами Контракту № CR02/08/2022 від 02.08.2022 визначено, що вартість тари (коробок) включена до ціни Товару. Крім того, Контрактом не передбачено відокремлення в інвойсі вартості самих батарейок та окремо вартості тари (пакування/упаковки/коробки). Також, разом з Митною декларацією подано документи, що підтверджують ціну, що була фактично сплачена за оцінювані товари. Щодо пункту 2 графи 33 оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що, згідно п. 2.1.1 Договору №19/12-22 про транспортно-експедиторське обслуговування від 19.12.2022, Експедитор зобов`язаний «за рахунок клієнта організувати перевезення його вантажів на умовах погоджених Сторонами, а також надати інші послуги Клієнтові за погодженням Сторін, в тому числі, митне оформлення вантажу. При необхідності для виконання своїх зобов`язань за договором Експедитор має право укладати від свого імені договори з транспортними організаціями, контейнерними лініями, автомобільними перевізниками, складами зберігання та другими організаціями. Документом, що підтверджує наявність та зміст такого договору з транспортними організаціями, є транспортний документ - коносамент, автомобільна накладна. ЦМР (CMR) - транспортний документ, найбільш широко використовуваний при міжнародних вантажних перевезеннях автомобільним транспортом». Відповідно до п.2.2.4. Договору, Експедитор має право доручити виконання цього договору третій особі. Третьою особою, в даному випадку, є ФОП ОСОБА_1 , з яким було укладено відповідний договір від імені Експедитора - ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» та PE VOYT OLEH, з якою було укладено відповідний договір від імені Експедитора - ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ. Разом з тим, ТОВ «Енерлайт» було подано до митного органу також договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 19/12-22 від 19.12.2022 року; рахунок на оплату № 10122 від 13.12.2023 року із зазначенням вартості за морське перевезення вантажу 26112,19 гривень; за міжнародне автоперевезення 151430,00 гривень та за транспортно-експедиторське обслуговування за межами України 14979,37 гривень, відповідно до яких підтверджується належність послуг з поставкою товарів за поданою Митною декларацією. Щодо пункту 2 графи 33 оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, митна декларація країни відправлення - це документ, який не входить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів. Копію митної декларації країни відправлення декларант має надати на письмову вимогу митного органу, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога відповідача про надання декларації країни відправлення є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей. В апеляційній скарзі Київська митниця зазначає, що декларантом додатково надано: прайс-лист виробника від 01.09.2023, видаткові та податкові накладні, декларацію країни відправлення не надано, а також листом №18/12/23/1 від 18.12.2023 декларант повідомив митний орган, що інші додаткові документи для підтвердження митної вартості товару подаватися не будуть. Документ, що наданий в якості прайс-листа, містить не всі артикульні позиції, що входять до складу оцінювальної партії товару. Вищевказані доводи апелянта є необгрунтованими, оскільки, чинне законодавство не містить обов`язкової форми та/або змісту прайс-листа, кожен виробник продукції формує свій прайс-лист відповідно до власної комерційної політики, зазначаючи в ньому ту інформацію, яку він вважає доцільною. Відповідно до чинних норм Митного Кодексу України, зокрема ч,2 ст.53, прайс-лист відсутній в переліку обов`язкових документів, він носить виключно інформаційний характер та не є документом, який підтверджує митну вартість товарів. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19 та від 23.10.2020 у справі № 810/690/17. Крім того, аналіз Прайс-листа (Price List) від 01.09.2023, Додатку-Специфікації (Appendix-Specification) №17 від 04.09.2023 року та Інвойсу (Commercial invoice) № 17 від 04.09.2023 року дозволяє зробити висновок, що ціна на вказаний товар є незмінною. Стосовно дати проведених оплат за товар, колегія суддів зазначає, що банківські документи відносно оплат за товар були надані декларантом одночасно з митною декларацією, зокрема: банківський платіжний документ від 06.09.2023 року на суму 16720,00 доларів США, банківський платіжний документ від 24.10.2023 року на суму 32850,00 доларів США, банківський платіжний документ від 06.12.2023 року на суму 16854,58 доларів США. Щодо доводів апелянта про те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції, слід звернути увагу на наступне. Київська митниця в оскаржуваному рішенні не вказала конкретних обставин, що викликали сумніви, а також причини неможливості їх перевірки на основі поданих ТОВ «Енерлайт» документів. Разом з тим, апелянт не зазначив документи, надання яких може усунути ці розбіжності. Натомість, Київською митницею електронними запитами витребовувались відповідні документи, однак, без пояснення, яким чином вони можуть спростувати або підтвердити числові значення складових митної вартості товару. Колегія суддів зазначає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджують митну вартість товарів за ціною договору. При цьому, відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Щодо посилання апелянта на Конвенцію про процедуру спільного транзиту, колегія суддів зазначає наступне. Верховний Суд у постановах від 29.09.2020 у справах № 160/9473/19 та №520/7041/19 зазначає: «…рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод». Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем, а застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання. Відтак, документи, подані до митного оформлення товарів підтверджують, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що дають можливість їх перевірити. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України. Також, як вбачається із рішення про коригування митної вартості № UA100320/2023/000081/2 від 18.12.2023, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, при цьому, вказане рішення не містить інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації для застосування резервного методу, які числові значення митної вартості таких товарів, обсяги та умови їх поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості. Отже, доводи апелянта про те, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, є необґрунтованими. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. В свою чергу, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом митним органом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100320/2023/000081/2 від 18.12.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100320/2023/001126 від 18.12.2023. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерлайт» та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Ключкович В.Ю.