Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4226/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4226/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці ДМС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 21 листопада 2019 року) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці ДМС про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ТОВ «Віта-Текс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 р. № UA125110/2019/110008/2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що пункт 5.2. договору купівлі продажу від 01.12.2015 р. № VT0112-15 передбачає надання продавцем копії експортної декларації продавця, сертифікат походження товару, однак до митного оформлення зазначені документи надані не були. Також апелянт зазначає, що згідно з п. 2 додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до зовнішньоекономічного договору № VT0112-15 вказано, що оплата у розмірі 74152, 23 дол. США здійснюється на підставі інвойсу № PWK19003, однак дана додаткова угода була раніше підписана (17.01.2019 р.), ніж виданий інвойс № PWK19003 (18.01.2019 р.), що являється розбіжністю, яка вказує на сумнівність вчинення даних документів. Також апелянт зауважує, що до митного оформлення було надано лише перший аркуш додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до зовнішньоекономічного договору № VT0112-15, що позбавляє можливості пересвідчитись в повноті зовнішньоекономічної операції. Крім того, апелянт вказує, що в інвойсі від 18.01.2019 р. № PWK19003 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим, відсутні. Відтак, на думку апелянта, всі вищенаведені факти підтверджують ту обставину, що позивачем на момент митного оформлення не підтверджено належним чином витрати, понесені на транспортування товару на митну територію України. До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли відзиви, зареєстровані 21.02.2020 р. за вх. № 6512 та вх. № 6553, у яких позивач зазначає, що апелянт помилково в апеляційній скарзі стверджує, що підставою для винесення оскаржуваного рішення було те, що позивач не надав копії експортної декларації продавця, сертифікату про походження товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, оскільки в силу вимог ч. 3 ст. 53 ПК України такі документи знаходяться у розпорядженні продавця та надаються лише за наявності у покупця. У зв`язку з тим, що в силу додаткової угоди № 2 від 23 листопада 2018 року до договору перелік вказаних документів не передбачався у складі товаросупровідної документації, позивач вважає вказаний довід відповідача необґрунтованим. Крім того, позивач зазначає, що продавець, як виробник товару, з метою підтвердження країни походження товару зробив відповідну заяву в Інвойсі № PWK19003 від 18.01.2019 р., що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства України та підтверджує країну походження спірного товару. В частині сумнівів митного органу у тому, що ввезений товар є стоковим, позивач посилається на додаток до договору та інвойс, виставлений продавцем, що є первинним документом бухгалтерського обліку позивача, де продавець та позивач узгодили, що спірний товар є стоковим. Більше того, аналогічне підтвердження приналежності товару до стокового підтвердив і продавець у своєму листі № 20190311/01-OUT від 11.03.2019 р. Що стосується зазначення номеру інвойсу в додатку від 17.01.2019 р. позивач зауважує, що в вищезазначеному листі продавця також міститься пояснення про те, що останній має можливість резервувати номери інвойсів наперед у своїй внутрішній системі бухгалтерського обліку. Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що в додатку зазначений лише номер інвойсу, а не його дата, що залишається поза увагою апелянта, відтак такий аргумент апелянта жодним чином, на думку позивача, не пояснює яким чином наявність номеру інвойсу в додатку унеможливлює здійснення апелянтом перевірки числового значення складових митної вартості спірного товару. Щодо неприйняття до уваги відповідачем наявної у позивача форми прайс-листа, останній зауважує, що вказаний документ також знаходиться у переліку документів, що можуть надаватися лише за наявності. Відтак, на думку позивача, наявність у нього прайс-листа, форма якого не відповідає вимогам відповідача, сама по собі не може бути підставою сумніватися у добросовісності позивача під час заявлення ним митної вартості товарів. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. Від позивача надійшло клопотання про розглядд справи в порядку письмового провадження. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.04.2020 р. постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю - доповідача, здійснивщи заміну відповідача правонаступником з Київської митниці ДФС на Київську митницю ДМС, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем (покупець) та SHAOXING CITY JINQIAO TEXTILE CO., LTD (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 01.12.2015 р. № VT0112-15, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупця наступні тканини власного виробництва (товар), а покупець зобов`язується оплатити отриманий від продавця товар на умовах, визначених сторонами в договорі чи/або відповідних додатках до нього: а) тканина змішана; b) тканина 100% поліестер; c) тканина 100% бавовна; d) тканина декоративна; е) інший товар, зазначений у додатках до цього договору. Контрактом поміж іншого встановлено, що: найменування, вартість і кількість товару може змінюватись відповідно до додатків до договору, які є невід`ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором (пункт 1.2). Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору. При цьому, сторони домовились, що морський порт на митній території України, до якого продавець зобов`язується поставити товар покупцеві, буде узгоджуватись сторонами окремо (пункт 2.1). Сторони домовились, що в ціну товару включається його вартість, упаковка, маркування та доставка (пункт 3.1). Оплата за товар буде здійснюватись шляхом оплати покупцем виставленого інвойсу на товар продавцем протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня отримання товару покупцем чи його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до цього договору (пункт 4.1). Сторони домовились, що разом з товаром продавець зобов`язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаротранспортні документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; копію експортної митної декларації продавця; сертифікат походження товару (пункт 5.2). Термін дії договору припиняється після спливу 3 (трьох) років з моменту підписання договору. При цьому, договір продовжує свою дію навіть після припинення терміну його дії щодо невиконаних зобов`язань сторін по цьому договору (пункт 10.5). Продавцем і покупцем підписано додаткову угоду від 23.11.2018 р. № 2 до контракту від 01.12.2015 р. № VT0112-15, якою пункт 10.5 договору викладено в новій редакції в частині продовження терміну дії договору до 31.12.2021 р., а також викладено в новій редакції пункт 5.2 договору в частині виключення копії експортної митної декларації продавця з переліку документів, які продавець зобов`язаний передати разом з товаром вантажоотримувачу. Відповідно до підписаного між сторонами додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до договору купівлі-продажу від 01.12.2015 р. № VT0112-15 продавець зобов`язується поставити на умовах CFR Одеса, Україна, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити згідно договору та додатку наступний товар: a) тканина набивна (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 54075400 відповідно до діючої на момент укладення даного додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, в кількості 16450 кг, 99462 пог.м., по ціні 3,03 долара США за 1 (один) кг; b) тканина гладкофарбована (100% поліестер, сток), ширина 220 см, товарна позиція 54075200 відповідно до УКТЗЕД, в кількості 6517 кг, 30846 пог.м., по ціні 3,03 долара США за 1 (один) кг; c) тканина відбілена (100% поліестер, сток) ширина 220 см, товарна позиція 54075100 відповідно до УКТЗЕД, в кількості 1374 кг, 11355 пог.м., по ціні 3,03 долара США за 1 (один) кг; d) малюнки-вкладиші, товарна позиція 49111090 відповідно до УКТЗЕД, в кількості 114 кг, 14300 шт., по ціні 3,50 доларів США за 1 (один) кг. Загальна сума до оплати за товар складає 74152,23 долара США і відповідно до інвойсу № PWK19003 оплачується покупцем згідно пункту 4.1 договору. Продавцем виставлений покупцю комерційний інвойс від 18.01.2019 р. № PWK19003 на суму 74152,23 доларів США. ТОВ «Віта-Текс» подано до митного органу UA125110 (відділ митного оформлення № 1 митного поста «Західний» Київської митниці ДФС) попередню митну декларацію від 04.03.2019 р. ІМ40ЕЕ № UA125110/2019/443122. Відділом митного оформлення № 3 митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС проведено огляд товарів, які переміщаються через державний кордон на підставі вказаної митної декларації, про що складено акт від 05.03.2019 р. № UA500030/2019/1139 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого проведено митний огляд товару з частковим вивантаженням та розпакуванням пакувальних місць, повного перерахування місць не проводилось, у оглянутих місцях опис товару (тканина) візуально відповідає заявленому в ТСД, проводився відбір зразків тканини для встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації товарів: хімічний склад, матеріал виготовлення. В подальшому позивачем подано митну декларацію ІМ40ТН № UA125110/2019/404403, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Відповідно даних митної декларації, загальна сума за рахунком - 74152, 23 доларів США (графа 22), курс валюти 26, 311955 (графа 23). Задекларована митна вартість товару № 1 - 1311479,93 грн (графа 45 до товарної позиції № 1), товару № 2 - 519569, 28 грн (графа 45 до товарної позиції № 2), товару № 3 - 109542, 46 грн (графа 45 до товарної позиції № 3), товару № 4 - 10498, 47 грн (графа 45 до товарної позиції № 4). Листом від 12.03.2019 р., направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Орленко Л. А. повідомлено декларанта, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: пункт 5.2 договору купівлі-продажу від 01.12.2015 р. № VT0112-15 передбачає надання продавцем копії експортної декларації продавця, сертифікат походження товару, однак до митного оформлення зазначені документи надані не були. Згідно з пунктом 2 додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до зовнішньоекономічного договору № VT0112-15 вказано, що оплата у розмірі 74152, 23 дол. США здійснюється на підставі інвойсу № PWK19003, однак дана додаткова угода була раніше підписана (17.01.2019 р.), ніж виданий інвойс № PWK19003 (18.01.2019 р.), що являється розбіжністю, яка вказує на сумнівність вчинення даних документів. Надано лише перший аркуш до додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до зовнішньоекономічного договору № VT0112-15, що позбавляє можливості пересвідчитись в повноті зовнішньоекономічної операції. В інвойсі від 18.01.2019 р. № PWK19003 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим відсутні. На підставі вимог статей 53, 54, 57, 254 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 Митного кодексу України; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На виконання вказаних вимог позивачем подано лист від 13.03.2019 р. №1303/19-04, до якого долучено додатково первинні документи бухгалтерського обліку (митні декларації, видаткові та податкові накладні), лист продавця з цінами на продукцію, яких на думку позивача достатньо для визначення митної вартості товару. Крім того, вказаний лист містить прохання щодо проведення в письмовому вигляді консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом. Інспектором Орленко Л. А. засобами електронного зв`язку позивачу направлено листи від 13.03.2019 р., якими повідомлено, що надані додатково документи не усувають виявлені розбіжності та не підтверджують об`єктивно та достовірно заявлену митну вартість, оскільки містять розбіжності, лист від продавця не відповідає вимогам загальноприйнятого виду прайс-листа, додатково не надано каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не надано копію декларації країни відправлення або інформацію біржових організацій про вартість товару, не надано документів на підтвердження того, що товар є стоковим, а відтак метод визначення митної вартості за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований. Відповідачем прийнято рішення від 13.03.2019 р. № UA125110/2019/110008/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00086. З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ТН від 14.03.2019 р. № UA125110/2019/404615 та ІМ40ДТ від 02.04.2019 р. № UA125110/2019/405975 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 81118, 90 грн. На підставі статті 55 Митного кодексу України позивачем надіслано відповідачу листа від 30.05.2019 р. № 3005/19-02 про визнання заявленої митної вартості товару в розмірі 74152, 23 доларів США, скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 р. № UA125110/2019/110008/2, до якого долучено копії первинних документів щодо оприбуткування та подальшої реалізації спірного товару. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У відповідності до ч. 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. (ч. 2 ст. 52 МК України). Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію). Відповідно до ч. 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. Згідно ч. 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У відповідності до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. З огляду на вказані норми колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо того, що каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, можуть вимагатися від позивача виключно у випадку наявності цих документів у останнього. Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що обов`язок надання разом з товаросупровідними документами копії експортної декларації продавця було виключено з пункту 5.2 зовнішньоекономічного контракту на підставі додаткової угоди від 23.11.2018 р. №

2. Щодо доводів апелянта про відсутність аркушів додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до зовнішньоекономічного договору № VT0112-15, що позбавляє можливості пересвідчитись в повноті зовнішньоекономічної операції, колегією суддів встановлена наявність копії вказаного додатку в матеріалах справи у повному обсязі (а. с. 30 Т. 1). Дослідивши текст вказаного додатку, колегією суддів не встановленовлено розбіжності умов цього додатку з умовами, що визначені іншою первинною документацією, наявною в матеріалах справи. Відтак доводи апелянта в цій частині не доводять неможливості визначення ціни товарів. Також апелянт зазначає, що згідно з п. 2 додатку від 17.01.2019 р. № VT108 до зовнішньоекономічного договору № VT0112-15 вказано, що оплата у розмірі 74152, 23 дол. США здійснюється на підставі інвойсу № PWK19003, однак дана додаткова угода була раніше підписана (17.01.2019 р.), ніж виданий інвойс № PWK19003 (18.01.2019 р.), що являється розбіжністю, яка вказує на сумнівність вчинення даних документів. В свою чергу, як свідчать матеріали справи, продавець у своєму листі № 20190311/01-OUT від 11.03.2019 р. зазначив, що має можливість резервувати номери інвойсів наперед у своїй внутрішній системі бухгалтерського обліку. Також колегія суддів приймає до уваги доводи відзиву позивача, який вважає, що у додатку до договору не зазначено дату інвойсу, що є ідентифікуючим реквізитом такого інвойсу. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої істанції як в частині того, що присвоєння номеру інвойсу не свідчить про приховування позивачем дійсних осбтавин справи, так і щодо того, що відповідачем жодним чином не доведено причинно-наслідкового зв`язку між вказаною обставиною та безпосереднім впливом на ціну товару. Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині також не приймаються колегією суддів в якості належних. Щодо віднесення частини поставленого товару до категорії стокового, колегія суддів звертає увагу на доводи апелянта щодо того, що встановлення цієї обставини має суттєвий вплив на ціну товару. Тобто ця обставина підлягає ретельній перевірці. Як свідчать матерали справи, підтвердження приналежності товару до стокового міститься у листі продавця № 20190311/01-OUT від 11.03.2019 р., а також - в інвойсі. При цьому, інвойс виконує роль комерційного документу, який надає вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що у документальний спосіб доводи позивача про віднесення частини товару до стокового підтвердужуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Натомість, відповідач, поставивши під сумнів ці обставини, жодним чином не довів, що товар не має ознак стокового. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на вказану норму, колегія суддів позбавлена можливості тлумачити відсутність вказаних доказів на користь відповідача. Такі докази тлумачаться на користь позивача. В сукупності з вищенаведеним, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці ДМС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниці ДМС про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 02.04.2020 р.)