Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/39311/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/39311/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, суддя Лиска І.Г., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023р.; - визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000463, Київської митниці. Позовні вимоги обґрунтувано тим, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA100390/2023/000463, вважає ix незаконними та необґрунтованими, адже позивачем було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023 р. Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000463, Київської митниці. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАРІТІ УКРАЇНА" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці судовий збір у розмірі 5434 (п`ять тисяч чотириста тридцять чотири) грн 60 коп., та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов`язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов`язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором. Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах. В рамках вказаного Договору поставки Компанія «SOLARITY S.R.O.» здійснила поставку товару. Відповідно до інвойсу № 1032300182 від 21.09.2023 р. предметом поставки стала наступна Продукція: сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, Фотоелектричний модуль 410W HiKu6 mini black trame mono (CS6R-410VS) кат. номер 100-083, к-ть 105 шт; вартість за одиницю - 65,7089 EUR, сумарна вартість 6 899,43 EUR. Відповідно до інвойсу № 1032300182 від 21.09.2023 р. предметом поставки стала наступна Продукція: сонячні фотогальванічні елементи зібрані у модулі для отримання електричної енергії (сонячні панелі), без додаткового обладнання, Фотоелектричний модуль 410W HiKu6 mini загально-промислового призначення, нові: black trame mono (CS6R-410VS) кат. номер 100-083, к-ть 560 шт; вартість за одиницю - 65,7089 , сумарна вартість 36 796,98 EUR. Загальна вартість Продукції, відповідно до проформ-інвойсів № 1032300182 від 21.09.2023 та № 1032300182 від 21.09.2023 склала 43 696 (сорок три тисячі шістсот дев`яносто шість Євро) 41 євроцентів. Вказана Продукція була запакована та підготовлена Компанією для доставки на адресу ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» згідно митної декларації № 23UA100390714418U6 від 02.10.2023 р. Організацією доставки Продукції з країни Чехія, міста Кладно до м. Києва (Україна) займалась ТОВ «Компанія Траст Груп», яке діяло як експедитор відповідно до умов договору про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені від 01.08.2022 року № 01/08/22, укладеного з ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Клієнтом (Замовником). Перевезення вантажу було здійснено на підставі заявки на перевезення вантажу № 190 від 25.09.2023 р., передбаченою договором про надання транспортно-експедиційних послуг. Згідно п. 6.1 зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 13.06.2018 № 006/18, місцем відвантаження товару є склад постачальника, який знаходиться A.P. Moller Maersk Logistics VGP logistics park Kladno Krocehlavska street 1040 Dubi, 272 01 Kladno, а згідно п. 6.2. цього ж контракту, умови поставки детально передбачені в інвойсі. Поставка Продукції здійснювалась вантажним транспортним засобом, яким здійснювалось перевезення, a саме автомобілем з причіпом д.н.з. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно автотранспортною накладною CMR від 26.09.2023 р. № б/н. Після прибуття вказаної Продукції до м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 02.10.2023 року було подано до Київської митниці вантажну митну декларацію №23UA100390714418U6 від 02.10.2023 р. та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору). Митна вартість Продукції була визначена за першим, основним, методом визначення митної вартості - ціною договору, а саме згідно інвойсів № 1032300182 від 21.09.2023 та №1032300182 від 21.09.2023. Позивачу від митного органу надійшло повідомлення, де відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. 03.10.2023 року ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» листом (заявою) № 0310-714418 у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації №23UA100390714418U6 від 02.10.2023 р. звернулось до Київської митниці, в якій повідомило, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, після чого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023р, де зазначив наступне: «Київською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023 відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Київська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Застосовано метод 2а (ст.59 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товар слугувала МД 24UA10039/2023/704080 від 06.04.2023 де вартість такого товару становить 4,8641 дол. США. На підставі вищевказаного рішення було винесено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000463, відповідно до якої були задекларовані митні платежі. Позивач, не погоджується із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000463, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України), Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування. За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша МК України). Частиною 7 ст. 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно до ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.2 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У відповідності до п.1 ч.3 ст. 52 Митного кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Частина перша-шоста статті 53 встановлює, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Пункт 1 частини четвертої, частина п`ята статті 54 Митного кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Частина перша-третя статті 58 Митного кодексу, Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини між пов`язаними особами вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що витребування додаткових документів без зазначення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також в подальшому прийняття спірного рішення є протиправним. З татеріалів справи вбачається, що 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/18, відповідно до умов якого Компанія «SOLARITY S.R.O.» приймає на себе зобов`язання протягом терміну дії даного договору забезпечити поставку і передачу у власність ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» товару в асортименті, кількості, комплектності, якості і на умовах, передбачених даним Договором, а ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» бере на себе зобов`язання своєчасно приймати такий товар та оплачувати його вартість на умовах передбачених договором. Після прибуття вказаної Продукції до м. Києва, з метою її митного оформлення уповноваженою особою позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНТІОН» 02.10.2023 року було подано до Київської митниці митну декларацію № 24UA100390714418U6 від 02.10.2023 р. та інші документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості за першим методом (ціна договору), зокрема: - скан-копію договору поставки товару від 13 червня 2018 року № 006/ 18; - скан-копію додаткової угоди № 1.1 від 01.01.2021; - скан-копію додаткової угоди № 4 від 01.07.2023; - скан-копію рахунку-фактури (інвойсу) № 1032300182 від 21.09.2023; - скан-копію договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 01/08/22 від 01.08.2022 року; - скан-копію договору про надання транспортно - експедиційних послуг № 250923 від 25.09.2023; - скан-копію договору про надання транспортно - експедиційних послуг у міжнародному та регіональному сполученні № 250923 від 25.09.2023; - скан-копію рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 201 від 26.09.2023; - скан-копію заявки на перевезення вантажу № 190 від 25.09.2023; - скан-копію автотранспортної накладної CMR від 26.09.2023 № б/н.; - скан-копію довідки про транспортні витрати № 26/09/1 від 26.09.2023; - скан-копію Договору про надання послуг митного брокера Т200521 від 20.05.2021; - скан-копію Митної декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №24UA100390714418U6 від 02.10.2023. Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у відповідача виникає обов`язок надсилати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів, лише у наступних випадках: - у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; - наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 02.04.2019 року №826/14258/15 зазначив, зокрема: «Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи. надання яких може усунути сумніви у їх достовірності». Так, позивачу від митного органу надійшло повідомлення, де відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України відповідач просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів ,а позивач листом у відповідь на запит про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів по декларації №24UA100390714418U6 від 02.10.2023 звернувся до Київської митниці, в якій повідомив, що ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України, щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення та згідно наданих документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди. Як слідує з Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023р про коригування митної вартості, Київська митниця зазначила: «Поставка товару на митну територію України відповідно до інвойсів від 21.09.2023 №1032300182 та від 25.09.2023 №1032300184 здійснюється на умовах FCA-Kladno (Чеська Республіка). Міжнародний торговий термін СА «франко-перевізник» (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Пунктом 6 частини 10 статті 58 Кодексу передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості) на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Декларантом для підтвердження витрат по доставці вантажу за маршрутом Kladno (Чеська Республіка) - пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» - м. Київ (Україна) до митного оформлення подано надану ТОВ «Компанія Траст Груп» довідку транспортно-експедиційних витрат від 26.09.2023 №26/09/1, в якій не зазначено суму витрат на навантаження. Тобто, декларантом при визначенні митної вартості товару до ціни, що підлягає сплаті за оцінювані товари, не додано витрати (складові митної вартості) на навантаження оцінюваного товару в Kladno (Чеська Республіка). Декларантом до митного оформлення відповідно до частини 2 статті 52 Кодексу не подано митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню для підтвердження витрат (складових митної вартості) на навантаження. Декларантом для підтвердження витрат по доставці вантажу за маршрутом Kladno (Чеська Республіка) - пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» - м. Київ (Україна) до митного оформлення подано надану ТОВ «Компанія Траст Груп» довідку транспортно-експедиційних витрат від 26.09.2023 №26/09/1. Тобто, декларантом до митного оформлення не подано для підтвердження витрат на транспортування документи, які зазначені в наказі Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599. В автотранспортних накладних (CMR) від 26.09.2023 б/н зазначено, що перевізником оцінюваного товару виступає FLP KRASNOPILSKYI O.V. Декларантом до митного оформлення не подано для підтвердженням витрат експедитора документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.» Як було встановлено судом, а зазначено вище, 13.06.2018 року між ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА», як Покупцем та Компанією «SOLARITY S.R.O.», як Постачальником було укладено Договір поставки товару № 006/

18. Асортимент і загальна кількість товару передбачається сторонами у Інвойсах. Відповідно до п. 6.2 Договору поставки № 006/18 поставка Товару від Постачальника Покупцю здійснюється на умовах INKOTERMS 2010 детально передбачених у відповідних інвойсах, погоджених Сторонами та в строки, що вказані у відповідних інвойсах. Згідно п. 5.1. Договору платежі за поставлений Товар за цим Договором здійснюються Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, вказаний в Цьому Договорі. Оплата здійснюється згідно виставленого інвойсу. Відповідно до інвойсів № 1032300182 від 21.09.2023 та № 1032300182 від 21.09.2023 передбачений строк оплати. Поставка товару була здійснена саме на умовах інвойсів № 1032300182 від 21.09.2023 та № 1032300182 від 21.09.2023, про що свідчать дані CRM від 26.09.2023 р. № б/н., в якому вказано дані саме цих інвойсів. Таким чином, в інвойсах № 1032300182 від 21.09.2023 та № 1032300182 від 21.09.2023. зазначені всі необхідні данні щодо умов оплати, а також характеристик, кількості товару, вартості товару за одиницю, вартість парти товару загалом та умов поставки. Згідно заявки на перевезення вантажу №190 від 25.09.2023 адресою завантаження Товару та адресою митного оформлення (замитнення) € A.Р. Moller Maersk Logistics VGP logistics park Kladno Krocehlavskб street 1040 Dubi, 272 01 Kladno. При цьому в якості додаткової умови до вказаної заяви вказано «контродь за завантаженням». При цьому, у довідці про транспортні витрати № 26/09/1 від 26.09.2023, виданої ТОВ «Компанія Траст Груп» для пред`явлення в митних органах України, підтверджено, що вартість транспортних послуг автомобілем з причіпом д.н.з. НОМЕР_3 (саме цим автомобілем здійснювалась поставка товарів згідно з CRM від 26.09.2023р. та від 26.09.2023р. за якою була оформлена митна декларація № 23UA100390714418U6 від 02.10.2023р.), призначеного для Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» по маршруту: - м. Кладно, Чеська Республіка - м/п Рава- Руська, Україна: 49 000,00 грн. - м/п Рава- Руська / Україна: - Київ: 21 002,00 грн. Загальна вартість перевезення склала: 70 002,00 грн. Страхування вантажу не передбачене. Дані вказаної довідки підтверджуються також рахунком-фактурою №201 від 26.09.2023р. та актом № 201 здачі-приймання виконаних робіт від 04.10.2023, які є первинними документами і якими підтверджується: - Маршрут перевезення: Kladno (CZ) - Київ (UA); - Автомобіль, яким здійснювалось перевезення з причіпом: д.н.3.CB0748EK\ CB2018XF; Вартість транспортних послуг за межами України: 49 000,00 грн; Вартість транспортно-експедиційних послуг по території України 21 002,00 грн. Рахунок-фактуру №201 від 26.09.2023 було оплачено ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» 05.10.2023, про що свідчить відповідна платіжна інструкція №

709. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірно висновку, що всі вищевказані документи містять однозначну інформацію як щодо місця товару (склад Постачальника за адресою А.Р. Moller Maersk GP Логістичний парк Кладно, Крочеглавська 1040, Дубі, 272 01 Кладно, Чеська Республіка) так і щодо того, що вартість робіт по навантаженню товару включено до ціни товару (про це прямо вказано у додатковій угоди № 4 від 01.07.2023 до вказаного Договору поставки № 006/18). При цьому вказані документи містять інформацію щодо витрат на перевезення, в т.ч., до державного кордону України, а також інформацію щодо вартості послуг перевізника з контролю за завантаженням товару. Щодо не надання декларантом до митного оформлення документів, видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, слід зазначити наступне. Так, 01.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Соларіті Україна», в особі директора Міхала Адріана, який діє на підставі Статуту, надалі - «Замовник» та ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі - «Експедитор», укладено Договір № 01/08/22 про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному сполучені. За даним Договором Експедитор зобов`язується від свого імені за дорученням за рахунок Замовника, виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу в міжнародному та (або) внутрішньодержавному (регіональному) сполученні, а Перевізник в свою чергу надає послуги по організації перевезення вантажним транспортом. (п. 1.1. Договору). Експедитор вправі від свого імені залучати для виконання умов даного Договору третіх осіб. (п. 1.3. Договору). 25.09.2023 між ТОВ «Компанія Траст Груп», надалі - «Експедитор» та ФОП ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання транспортно - експедиційних послуг № 250923 За даним Договором кожна сторона зобов`язується організувати та виконати транспортно-експедиторські та інші пов`язані з цим послуги доставки вантажу. Отже, витрати по наданню позивачу транспортних послуг за межами України склала 49 000,00 грн, а транспортно-експедиційних послуг по території України - 21 002,00 грн, в той час як з вищевказаних договорів на перевезення, можна прослідкувати взаємозв`язок між замовником ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» та безпосереднім виконавцем перевезення - ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 3 ст. 58 витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов`язаний надати такі документи в разі їх наявності. При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, а тому ненадання запитуваних документів з причини їх відсутності внаслідок не вчинення певних дій не може бути достатньою підставою для відмови в митному оформленні товарів за 1 методом. Згідно з ст. 59 Митного кодексу України відповідно до якої здійснювалось коригування визначено, що цей метод застосовується у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з. часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість (ч. 7 ст. 59 Митного кодексу України). Відповідно до позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 07.04.2020 по справі №160/5506/19: «Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів зі застосуванням другорядних методів.» Згідно з п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування У відповідності до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості. заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом. та фактів, які вплинули на таке коригування. Пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Разом з тим, як вірно зауважено судом першої інстанції, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023 митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не довів аргументовано, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Так, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. Отже, на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішень про коригування митної вартості. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасуваня рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100390/2023/000026/2 від 03.10.2023 та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100390/2023/000463. Щодо судових витрат, стягнутих судом першої інстанції, то в апеляційній скарзі скаржник не наводить обґрунтувань неправомірності їх стягнення, а також розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, а лише зазначає, що ним було подано до суду першої інстанції разом з відзивом на позовну заяву клопоатння про їх зменшення. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до вимог частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України). При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076). Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. На підтвердження розміру витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 16/10 від 16.10.2023 укладений з Адвокатським об`єднанням «ЛЕТРАДО», платіжну інструкцію № 741 від 17.10.23 на суму 10 000 грн 00 коп та рахунок № 16/10 від 16.10.2023. Так, судом першої інстанції враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, згідно з яким подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, категорія справ про коригування митної вартості містить усталену судову практику, проте відповідач свою діяльність у відповідність з такою практикою не приводить. Так, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Суд першої інстанції взяв до уваги предмет спору, оцінюючи подані документи, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача (10000, 00 грн), виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, дійшов вірно висновку про стягнення з відповідача на користь ТОВ «СОЛАРІТІ УКРАЇНА» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому, судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Мельничук В.П.