Постанова Київський апеляційний суд № 755/2942/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 755/2942/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/8624/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М. суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голуб Наталії Олександрівни на ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року (суддя Катющенко В.П.) про повернення позовної зави ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Спірітс Брендс» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, встановив: у лютому 2025 року позивачка, через свого представника адвоката Голуб Н.О., звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Преміум Спірітс Брендс» від 10 січня 2025 року №1-К/ТР «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити її на роботі на посаді менеджера зі збуту у ТОВ «Преміум Спірітс Брендс», стягнути з ТОВ «Преміум Спірітс Брендс» середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 10 січня 2025 року по дату винесення рішення у справі, моральну шкоду у розмірі 10 000грн, а також витрати на професійну правничу допомогу. Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року позовну заяву було повернуто особі, яка її подала. У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Голуб Н.О. просить ухвалу судді скасувати та повернути матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права. Представник позивачки зазначає, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, нею до позовної заяви було долучено копію договору про надання правової допомоги №Л/2401 від 24 січня 2025 року, ордер серії АА №0050494 від 7 лютого 2025 року та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що, згідно положень ст. 62 ЦПК України, є належним підтвердження наявності у неї повноважень на представництво позивачки у даній справі. Представник позивачки стверджує, що наданий нею ордер містить всі необхідні реквізити та відповідає типовій формі ордера, затвердженій Радою адвокатів України. Разом з цим, у зв`язку з тим, що посадові особи НААУ та РАУ закрили вільний доступ до Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвокатів м. Києва, якими отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в 2018 році, відомості про неї не відображаються на сайті http://erau.unda.org.ua, однак при скануванні QR-коду на зазначеному ордері з`являється про-файл адвоката Голуб Н.О. із усіма відомостями, які містяться на офіційному веб-сайті Ради адвокатів м. Києва. При цьому, відсутність відомостей про неї в ЄРАУ сталась не з її вини, а в результаті протиправних дій НААУ та РАУ, відтак це не може слугувати підставою для повернення поданої нею позовної заяви. Представник позивачки посилається на те, що матеріали справи не містять доказів, які б ставили під сумнів наявність у неї статусу діючого адвоката, оскільки нею були вчинені всі залежні від неї дії для набуття такого статусу, в тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво. При цьому, на момент складання нею такого іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю. Крім цього, представник позивачки вважає, що відсутність в ч. 4 ст. 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правової допомоги, не виключає права адвоката підтвердити свої повноваження шляхом надання такого договору, як це передбачено ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Голуб Н.О., суддя першої інстанції виходила з того, що в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про адвоката Голуб Н.О., довіреність на представництво інтересів позивача у суді, виходячи з положень ч. 2 ст. 60 ЦПК України, до позовної заяви долучено не було. Виходячи з викладеного, суддя вважала, що заява подана та підписана особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підписання та подання до суду позовної заяви від імені та в інтересах ОСОБА_1 Колегія суддів вважає, що такий висновок судді не ґрунтується на нормах процесуального права. Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України). До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України). За змістом статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2025 року між адвокатом Голуб Н.О. (виконавець) та ОСОБА_1 (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №Л/2401, згідно умов якого клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що виконавець на підставі звернення клієнта, поміж іншого, має право представляти інтереси клієнта у судових органах, в тому числі звертатись до суду з позовною заявою у порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі №761/5870/24 дійшла висновку, «що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. Відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою і змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв`язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги». У порушення вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, суддя першої інстанції вказаних висновків Верховного Суду не врахувала та помилково повернула позовну заяву, подану адвокатом Голуб Н.О., з підстав не надання належних документів у підтвердження її повноважень на представлення інтересів позивачки. З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви, поданої в інтересах ОСОБА_1 , адвокатом Голуб Н.О., крім копії договору про надання правової допомоги та ордеру, додано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6236, виданого Радою адвокатів міста Києва 25 жовтня 2018 року. Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання судді першої інстанції на відсутність відомостей про адвоката Голуб Н.О. в Єдиному реєстрі адвокатів України, як на підставу повернення позовної заяви, оскільки беззаперечних доказів того, що надане нею свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять, а відсутність відомостей про адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України не є підставою для повернення позовної заяви. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 1 квітня 2020 року в справі № 757/29269/18-ц. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 також зроблено висновок про те, що за відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката. Колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство не містить положень про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з відсутністю відомостей про адвоката в ЄРАУ, що не є і передумовою можливості здійснювати повноваження адвоката як представника в судовому процесі, при цьому, матеріали справи не містять відомостей про припинення (зупинення) права Голуб Н.О. на заняття адвокатською діяльністю, тому немає підстав ставити під сумнів статус Голуб Н.О. як адвоката. Отже, оскільки адвокатом Голуб Н.О. до позовної заяви було додано копію договору про надання правової допомоги, як один із документів, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджує її повноваження, як представника позивачки ОСОБА_1 , та враховуючи наявність у Голуб Н.О. статусу адвоката, що підтверджується наданою нею копією свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю, колегія суддів вважає помилковим висновок судді першої інстанції про повернення позовної заяви із зазначених підстав. Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів вважає, що ухвала про повернення позовної заяви постановлена суддею першої інстанції з неправильним застосуванням норм процесуального права та без врахування правових висновків Верховного Суду, тому вона підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про їх прийняття. Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голуб Наталії Олександрівни задовольнити. Ухвалу судді Дніпровського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року скасувати, цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Спірітс Брендс» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди направити до Дніпровського районного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач І.М. Рейнарт Судді Г.М. Кирилюк Т.І. Ящук