Постанова 4824 № 758/7900/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №758/7900/23 Головуючий у 1 інстанції: Будзан Л.Д. Провадження №22-ц/824/4752/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 8 листопада 2024 року у справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою,- ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 8 листопада 2024 року зупинено провадження по справі за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою №758/7900/23, до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі № 758/819/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування та витребування квартири з чужого незаконного володіння. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 25 листопада 2024 року ОСОБА_5 представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 8 листопада 2024 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що як на підставу позову прокурор у даній справі посилається на те, що спірна квартира є нібито власністю територіальної громади, вибула з її володіння незаконно тому має бути визнана судом відумерлою спадщиною. Водночас предметом розгляду у справі № 758/819/19 є визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності та витребування майна чужого незаконного володіння. Подільська окружна прокуратура міста Києва не є учасником справи №758/819/19. Під час розгляду справи № 758/819/19 не будуть досліджуватися обставини нібито незаконного вибуття спірної квартири з власності територіальної громади, адже вони не входять до предмету доказування і ані позивач ОСОБА_1 , ані відповідач ( ОСОБА_2 ) не посилаються на них в обґрунтування заявлених позовних вимог або заперечень. Таким чином, обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування свого позову про визнання спадщини відумерлою по даній справі не є предметом судового розгляду і не підлягають встановленню під час розгляду іншої справи №758/819/19. Вказує, що дане клопотання подано з порушенням строку та стадії його подання, що має наслідком відмову в його задоволенні не тільки за необґрунтованістю, а й з процесуальних підстав, адже було подане на стадії судового розгляду без зазначення поважності причин пропуску строку. Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило. За правилом п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У зв`язку з цим, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням у справі № 758/819/19, яка перебуває в провадженні Подільського районного суду міста Києва. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Положеннями ч. 1 ст. 251 ЦПК України встановлені підстави для зупинення провадження, який є вичерпними. Зокрема, пунктом 6 частини першої ст. 251 ЦПК передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо. Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі № 758/7900/23 за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою судом першої інстанції було зупинено до вирішення справи № 758/819/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування та витребування квартири з чужого незаконного володіння. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом з тим, необхідно враховувати, що, відповідно пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що "зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК України не вказав конкретну обставину, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, у чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду інших справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи, та зупинив провадження у справі усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. При цьому суди взагалі не аналізували та не встановлювали у визначеному законом порядку, чи дійсно від наслідку розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у зазначеній цивільній справі". Зупиняючи провадження у справі до розгляду Подільським районним судом міста Києва цивільної справи № 758/819/19, суд першої інстанції не зазначив, які конкретно обставини (факти), неможливо встановити та оцінити під час розгляду справи № 758/7900/23 за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання спадщини відумерлою, що об`єктивно унеможливлює розгляд даної справи до вирішення по суті справи №758/819/19, на що обґрунтовано посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Сама по собі взаємопов`язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування та витребування квартири з чужого незаконного володіння у справі №758/819/19, суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи №758/7900/23 про визнання права власності на самочинне будівництво. Крім того, розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Фрідлендер проти Франції"). Суд першої інстанції вищенаведеного не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу. При цьому апеляційний суд також приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Смірнова проти України" та "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі "Красношапка проти України"). Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Відповідно п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 8 листопада 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя Д.Р. Гаращенко Судді Є.П. Євграфова Т.О. Писана