Ухвала КАС ВС № 990/151/25

УХВАЛА 06 травня 2025 року м. Київ справа №990/151/25 адміністративне провадження №П/990/151/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого-судді: Мацедонської В. Е., суддів: Желєзного І. В., Білак М. В., Уханенка С. А., Соколова В. М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 та його представника - адвоката Буняка Валерія Сергійовича про доставку в судове засідання ОСОБА_1 для особистої участі у справі № 990/151/25 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про скасування рішення, УСТАНОВИВ: 10 квітня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Рада Національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, у якому просить скасувати пункт 1 Додатку до рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 19.01.2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 січня 2025 року № 38/2025, згідно якого введено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Желєзний І. В., Білак М. В., Уханенко С. А., Соколов В. М. Верховний Суд ухвалою від 11 квітня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 990/151/25. Вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів. Призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться 12 травня 2025 року о 15:00 год. у приміщенні суду за адресою: місто Київ, вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 5. 23 квітня 2025 року на офіційну електронну адресу електронної пошти Верховного Суду від представника позивача у справі - адвоката Буняка В. С. надійшло клопотання, у якому останній просить суд звернутися до Шевченківського районного суду міста Києва за дозволом на доставку ОСОБА_1 з Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у судове засідання 12 травня 2025 року в Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд), у якому позивач бажає приймати безпосередню участь. Також, просив суд звернутися до Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України щодо доставки ОСОБА_1 у судове засідання 12 травня 2025 року. Указане клопотання вмотивоване тим, що на даний час ОСОБА_1 перебуває під вартою в Відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України та рахується за Шевченківським районним судом міста Києва (кримінальна справа № 757/39164/24-к). Ураховуючи предмет позову у цій справі (застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції)) та наявності документів, які містять гриф «ДСК», що слугували підставою для застосування відповідних санкцій, ОСОБА_1 позбавлений можливості особисто ознайомитися з матеріалами справи та такими документами в приміщенні Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України. На думку заявника, таке ознайомлення можливе шляхом безпосереднього прибуття (доставки) ОСОБА_1 до приміщення Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду). Крім того, представник позивача зауважує, що ОСОБА_1 наполягає на особистій участі в розгляді цієї справи, зокрема у судових засіданнях, у тому числі, призначеному на 12 травня 2025 року. 28 квітня 2025 року та 05 травня 2025 року до Верховного Суду надійшли аналогічні за змістом клопотання від ОСОБА_1 . Вирішуючи подані клопотання, Суд виходить з такого. Права та обов`язки учасників справи визначено у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до частини першої якої учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Частиною третьою вказаної статті Кодексу установлено, що учасники справи мають право, зокрема: брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень (частини перша, друга статті 46 КАС України). Як передбачено частинами першою, другою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. За правилами частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У силу ж положень частини першої статті 60 цього Кодексу представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. При цьому, у відповідності до частини третьої статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. Зміст наведених положень КАС України свідчить про те, що фізична особа може брати участь у справі, зокрема й у судових засіданнях, особисто, разом із представником або виключно через представника, який у такому разі здійснює від її імені всі процесуальні права та обов`язки. Наслідки вчинених представником процесуальних дій поширюються й на особу, яку він представляє, незалежно від забезпечення особистої участі учасника справи в судове засідання, крім випадків, коли суд визнав явку такого учасника справи обов`язковою. У контексті наведеного та поданих клопотань слід зазначити, що у відповідності до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, судом установлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною першою статті 111; частиною третьою статті 110-2 Кримінального кодексу України, проти основ національної безпеки України (кримінальне провадження № 42023000000001288). На підставі ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва про застосування (продовження строку застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановлених у кримінальній справі № 757/39164/24-к, ОСОБА_1 перебуває під вартою в приміщенні Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України. Тобто, на момент подання клопотань у цій справі, позивач перебуває під вартою в установі для попереднього ув`язнення. Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 наголосив, що положення статті 24 Конституції України стосовно рівності громадян у конституційних правах, свободах та перед законом у взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 55, пункту 2 частини третьої статті 129 Основного Закону України щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань. Така участь особи як сторони у розгляді справи в судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій повинна забезпечуватися відповідним процесуальним законом. Рішення про порядок участі особи як сторони у розгляді справи зобов`язаний приймати суд у порядку та на умовах, визначених відповідним процесуальним законом. Натомість, суд звертає увагу, що КАС України не врегульовано порядок забезпечення особистої участі особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі для попереднього ув`язнення, у розгляді адміністративної справи як сторони. Як наслідок, відповідним процесуальним законом не уповноважено адміністративний суд забезпечувати особисту участь (доставку) в судове засідання такої особи, яка є стороною у публічно-правовому спорі. Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державної судової адміністрації України, Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 року № 613/785/5/30/29/67/68, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2015 року за № 698/27143, затверджена Інструкція з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів (далі - Інструкція). Пунктами 3 - 8 названої Інструкції визначено, що подання про прийняття судів для обслуговування військовими частинами (органами внутрішніх справ) подаються судами або територіальними управліннями Державної судової адміністрації України (далі - ТУ ДСА України) до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС). ТУ ДСА України подають подання стосовно місцевих загальних судів. Перелік судів, які обслуговуються військовими частинами та органами внутрішніх справ, затверджує Міністр внутрішніх справ України. Наказ про прийняття для обслуговування судів військовими частинами видає командувач Національної гвардії України, а доручення органам внутрішніх справ - начальники головних управлінь і управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - ГУМВС (УМВС)). З надходженням розпорядження від командувача Національної гвардії України (начальника ГУМВС (УМВС)) щодо прийняття для обслуговування суду створюється міжвідомча комісія, до складу якої входять: представники військової частини, органу внутрішніх справ, суду та ТУ ДСА України. Прийняття для обслуговування суду оформляється актом міжвідомчої комісії, який складається в трьох примірниках. В акті зазначаються: назва суду та найменування військової частини (органу внутрішніх справ), яка (який) буде здійснювати обслуговування суду; орган внутрішніх справ, який виділяє наряд для підтримання громадського порядку в приміщенні суду та поблизу нього; характеристика залів судових засідань для розгляду матеріалів кримінальних проваджень (кримінальних справ) (далі - зали судових засідань), камер для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених (далі - камери), а також приміщень, виділених для розміщення особового складу варти; забезпеченість інвентарем та меблями; маршрути конвоювання від спеціальних автомобілів до камер та залів судових засідань і у зворотному напрямку; обсяг бойової служби із забезпечення засідань суду; опис фактичної укріпленості суду; наявність інженерно-технічних засобів охорони та зв`язку; порядок взаємодії з головою та апаратом суду, органом внутрішніх справ і військовою частиною; заходи інженерно-технічного забезпечення, які необхідно провести для виконання визначеного обсягу служби та забезпечення надійної охорони. Акт про прийняття для обслуговування суду підписується членами міжвідомчої комісії і затверджується командиром військової частини (начальником органу внутрішніх справ) та головою суду. Конвоювання обвинувачених (підсудних), засуджених до суду військова частина або орган внутрішніх справ розпочинає після затвердження акта міжвідомчої комісії про прийняття суду на обслуговування. Обслуговування суду припиняється після письмового повідомлення головою суду або керівником ТУ ДСА України командира військової частини (начальника органу внутрішніх справ). Про припинення обслуговування суду командир військової частини (начальник органу внутрішніх справ) доповідає старшому начальникові та видає відповідний наказ. Відповідно до пункту 9 Інструкції у приміщеннях судів відповідно до вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди» (далі - ДБН) обладнуються: камери, зали судових засідань, приміщення для розміщення особового складу варти і санітарні вузли. Усі службові приміщення утримуються в належному стані, своєчасно ремонтуються та мають достатнє освітлення. Згідно з пунктом 11 Інструкції у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН. На вікнах залів судових засідань незалежно від поверховості встановлюються ґрати. Пунктами 13 -16 Інструкції передбачено, що маршрут конвоювання обвинувачених (підсудних), засуджених від камери до залу судових засідань є цілком ізольований, конвоювання здійснюється закритими для сторонніх осіб коридорами і сходами або окремим ліфтом (при наявності). Усі двері приміщень, що розташовані на маршруті конвоювання, обладнуються замковими пристроями або засувами для зачинення на час конвоювання. Сходові клітки, коридори, якими здійснюється конвоювання обвинувачених (підсудних), засуджених, обладнуються достатнім освітленням та кнопками звукової сигналізації. Для заїзду спеціального автотранспорту варти та посадки (висадки) обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується бокс (з урахуванням існуючих технічних характеристик). При неможливості обладнання боксу обладнується огороджена стоянка для спеціального автотранспорту варти біля зовнішнього спеціального входу та забезпечується вільний під`їзд до неї. Для організації надійної системи охорони передбачається встановлення системи засобів зв`язку та сигналізації про небезпеку, які є комплексними і передбачають візуальну, звукову та тактильну інформацію. Пульт централізованого відеонагляду, концентратори та кінцеві пристрої охоронної та тривожної сигналізації, засобів зв`язку з постами в залах судових засідань, блоком камер та підрозділом, від якого призначається варта, установлюються в приміщенні варти (начальника варти). Системи відеонагляду встановлюються: у залах судових засідань; у блоці, де розміщені камери; у коридорах, де проходить маршрут конвоювання обвинувачених (підсудних), засуджених від камер до залів судових засідань; перед входом у вартове приміщення з виведенням інформації на монітори приміщення варти (начальника варти). Під час підготовки до несення служби в зимових та літніх умовах представниками військової частини (органу внутрішніх справ) разом з головою суду та представниками відповідного ТУ ДСА України проводяться комісійне обстеження і уточнення системи охорони суду, визначаються рівень його обладнання інженерно-технічними засобами охорони, наявність уразливих місць та надійність їх перекриття технічними засобами, а також заходи, які необхідно вжити для вдосконалення системи охорони. Результати обстеження оформляються актом уточнення системи охорони, який затверджується командиром військової частини (начальником органу внутрішніх справ) та головою суду. За наявності суттєвих недоліків у технічному укріпленні приміщення суду, які можуть призвести до виникнення надзвичайних подій, та невжиття заходів щодо їх усунення у визначені актом уточнення системи охорони строки з боку голови суду і ТУ ДСА України обслуговування суду припиняється з ініціативи командира військової частини (начальника органу внутрішніх справ) після письмового повідомлення голови суду. Разом з цим, за правилами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах й не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства. Тобто юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за участю фізичних осіб та суб`єктів владних повноважень (в даному випадку - позивача та Президента). Водночас, якщо фізичні особи відбувають покарання в установах виконання покарань чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установах для попереднього ув`язнення, то порядок їх конвоювання врегульовується кримінальним-процесуальним законодавством. Крім того, приміщення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не облаштовані у відповідності до вимог, установлених Інструкцією, та не дають змоги проведення судового засідання за особистої участі згаданих вище осіб. Відтак, можливість забезпечення доставки для особистої участі ОСОБА_1 , який перебуває під вартою в установі для попереднього ув`язнення (Відділ забезпечення досудового слідства Служби безпеки України), в залі судових засідань у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відсутня, що не дає Суду правових підстав для задоволення поданих клопотань. Варто звернути увагу й на те, що у цій справі особиста участь позивача не визнавалася судом обов`язковою відповідно до вимог КАС України й, до того ж, до позовних матеріалів було залучено ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про надання адвокатом Буняком В. С. правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Касаційному адміністративному суді (Верховному Суді) без обмежень повноважень, тобто позивач може брати участь у справі, зокрема й у судових засіданнях, через представника, який у такому разі буде здійснювати від його імені всі процесуальні права та обов`язки. Більш того, цим же адвокатом, як представником ОСОБА_1, власне і було подано на офіційну електронну адресу електронної пошти Верховного Суду клопотання, яке є предметом вирішення у цій ухвалі, що додатково свідчить про можливість реалізації позивачем своїх процесуальних прав через представника. Водночас, колегія суддів зауважує, що обов`язок гарантувати право сторони бути присутньою у залі суду - це одна з основоположних вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Проте Конвенція залишає Договірним Державам широкі межі свободи розсуду стосовно вибору засобів, розрахованих для забезпечення того, аби їхні правові системи відповідали вимогам статті 6 Конвенції. Важливо, щоб була продемонстрована ефективність запропонованих законодавством і практикою процесуальних засобів, спрямованих забезпечити право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейська комісія з питань ефективного правосуддя (CEPEJ) у Керівництві щодо проведення судових проваджень у режимі відеоконференції від 30 червня 2021 року CEPEJ (2021) 4REV4 зазначила, що гарантії справедливого суду застосовуються до дистанційних слухань у межах всіх судових проваджень. Основними елементами є право на ефективний доступ до суду, справедливість провадження, змагальний характер процесу, рівність сторін, належне поводження з доказами, час на підготовку матеріалів і доступ до них, ухвалення судом рішення протягом розумного строку, захист даних і керування ризиками. Саме суд має вирішувати в межах чинного законодавства, чи певне слухання слід проводити в дистанційному режимі, щоб забезпечити загальну справедливість провадження. Комісія рекомендує судам залежно від вимог національного законодавства забезпечувати можливість участі осіб у судових засіданнях в режимі відеоконференції із залів суду, місць позбавлення волі, приміщень юридичних фірм чи інших безпечних місць, перелік яких не є вичерпним. Так, відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Порядок участі у судовому засіданні в адміністративному процесі в режимі відеоконференції встановлений статтею 195 КАС України. Тобто нормами КАС України передбачено альтернативний спосіб проведення засідання за допомогою приладів відеофіксації, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду, спрямований на забезпечення права на доступ до правосуддя, рівність учасників процесу перед законом і судом та своєчасний розгляд адміністративних справ. Суд звертає увагу, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду має технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції й може забезпечити права позивача, передбачені КАС України, при розгляді даної справи, у тому числі на участь у судовому засіданні та надання пояснень, наведення міркувань. Тому позивач може скористатися цим правом, подавши відповідну заяву про таку участь у порядку, встановленому статтею 195 КАС України, із зазначенням обраного способу проведення відеоконференції. З огляду на наведене, враховуючи особливості забезпечення особистої участі у справі осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань чи до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установах для попереднього ув`язнення, завдання адміністративного судочинства та порядок вирішення адміністративних прав, Суд не вбачає обставин, які можуть слугувати правовою підставою для задоволення клопотань позивача та його представника про доставку позивача в судове засідання для особистої участі у цій справі. При цьому, Суд уважає, що відмова у задоволенні такого клопотання не порушує право позивача на доступ до суду, справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, вирішення спору щодо його прав та обов`язків у сфері публічно-правових відносин, адже такий доступ може бути забезпечений шляхом участі ОСОБА_1 у судовому засіданні в адміністративному процесі в режимі відеоконференції або через представника (адвоката), який у такому разі буде здійснювати від імені позивача всі процесуальні права та обов`язки. Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що на момент постановлення цієї ухвали у матеріалах справи № 990/151/25 відсутні документи, які б містили гриф « ДСК », що, у свою чергу, виключає необхідність на особисте ознайомлення позивача з такими документами. Керуючись статтями 44, 46, 55, 57, 205, 243, 248, 266 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 та його представника - адвоката Буняка Валерія Сергійовича про доставку в судове засідання ОСОБА_1 для особистої участі у справі №990/151/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий-суддя В. Е. Мацедонська Судді І. В. Желєзний М. В. Білак С. А. Уханенко В. М. Соколов