Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 307/148/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 307/148/25 пров. № А/857/9872/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. секретар судового засідання Слободян І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у справі № 307/148/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови (головуючий суддя Бобрушко В.І., м.Тячів, Закарпатська область),- В С Т А Н О В И В: 14.01.2025 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в Тячівський районний суд Закарпатської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №40 від 09.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 ; - закрити, на підставі п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що спірною постановою, на підставі ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення абз.6 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.1 п.10, ст. 1 Закону України «про військовий обов`язок та військову службу» та пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз. 3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Позивач зазначав, що не погоджується з висновками викладеними у спірній постанові, оскільки вважав, що вій обов`язок з приводу оновлення військово-облікових даних, який визначений абз.1, ч. 10 ст.. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» виконав своєчасно, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 28 квітня .2023 року, протоколу ВЛК №84 від 28 квітня 2023 року та роздруківкою із застосунку «Резерв+». Також позивач наголошував, що він, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» уточнив/оновив свої військово-облікові дані 28 квітня 2023 року шляхом проходження ВЛК, отриманням тимчасового посвідчення військовозобов`язаного та регулярним, щомісяця відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується копіями повісток: №22543 від 24.05.2024 року з викликом на 26.06.2024 року; №MP73/3 від 26.06.2024 року з викликом 26.07.2024 року; №МР73/3 від 25.07.2024 року з викликом на 30.08.2024 року; №МP73/3 від 30.08.2024 року з викликом на 30.09.2024 року; №MP73/3 від 30.09.2024 року з викликом на 30.10.2024 року; №MP73/3 від 30.10.2020 року з викликом на 02.12.2024 року; №MP73/3 від 02.12.2024 року з викликом на 09.01.2025 року; №МР73/3 від 09.01.2025 року з викликом на 11.02.2025 року. Крім того, позивач зазначав, що постійно користується застосунком «Резерв +», який є електронним кабінетом військовозобов`язаного. Більше того, відомостями за стосунку «Резерв +» підтверджується, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер в реєстрі «Оберіг»: 140220239361596200084. Отже, позивач переконаний, що станом на 17 липня 2024 року (зазначена в оскаржуваній постанові дата вчинення правопорушення) відомості про позивача були наявні, як в застосунку «Резерв+», так і у АІТС «Оберіг», що не перешкоджало отримати посадовим особам територіального центру комплектування та соціальної підтримки персональні оновлені та/або уточнені дані військовозобов`язаного позивача з використанням взаємодії інформаційний систем. Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення суд першої інстанції констатував правомірність спірної постанови, а доводи позивача вважав безпідставними. В рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних в строк до 17 липня 2024 року не скористався, уточнивши їх тільки 29 серпня 2024 року, щодо зазначення номеру мобільного телефону та електронної адреси, тобто, після встановленого законом строку їх уточнення, чим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Доводи скарги загалом ж тотожні доводам позовної заяви, тобто незаконність спірної постанови та необґрунтованість рішення суду першої інстанції апелянт покликаннями на те, що позивач виконав обов`язок уточнити військово-облікових даних. Позивач не погоджується із висновком суду щодо врахування інформації в обліковій картці ТП №2614 надану відповідачем, так як таку картку заповнював не позивач, та у ній відсутній підпис позивача. Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивача повідомлено про час, місце та дату розгляду справи, шляхом направлення повістки-повідомлення до електронного кабінету його представника. Відповідача повідомлено про дату, час та місце слухання справи шляхом направлення повістки-повідомлення в електронний кабінет. За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. З урахуванням приписів ч.2 ст.313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 09 січня 2025 року за №40, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 ,будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов`язання та не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абз.6ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.1 п.10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз.3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток2) до Порядку організації ведення військового обліку призовників та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487; дата виявлення порушення - 09 січня 2025 року, дата вчинення правопорушення - 17 липня 2024 року. Зі змісту спірної постанови №40 у справі про адміністративне правопорушення від 09 січня 2025 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи військовозобов`язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов`язання та не уточнив свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив абз.6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.1 п.10 ст.1Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», пункт 22 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз.3 п.п.10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток2)до Порядку організації ведення військового обліку призовників та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за №1487. Такими діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП», та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. При цьому, у постанові зазначено, що дата вчинення адміністративного правопорушення - 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення - 09 січня 2025 року. Не погоджуючись із згаданою постановою ОСОБА_1 подав до суду позовом. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про обґрунтованість спірної постанови такими, що невідповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних причин. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. За правилами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Таким чином, починаючи з 17.07.2024 особа, яка не виконала вказаний вище обов`язок щодо оновлення військово-облікових даних, вважається такою, що вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.210 КУпАП. Як уже зазначалось за змістом протоколу про адміністративне правопорушення №40 від 09.01.2025 та постанови №40 від 09.01.2025 датою виявлення адміністративного порушення вказано 09.01.2025. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується те, повістками що №22543 від 24.05.2024 з викликом на 26.06.2024 року; №MP73/3 від 26.06.2024 року з викликом 26.07.2024 року; №МР73/3 від 25.07.2024 року з викликом на 30.08.2024 року; №МP73/3 від 30.08.2024 року з викликом на 30.09.2024 року; №MP73/3 від 30.09.2024 року з викликом на 30.10.2024 року; №MP73/3 від 30.10.2020 року з викликом на 02.12.2024 року; №MP73/3 від 02.12.2024 року з викликом на 09.01.2025 року; №МР73/3 від 09.01.2025 року з викликом на 11.02.2025 року позивача неодноразово викликали до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На думку апеляційного суду, відповідач направляючи повістки позивачу про виклик у період починаючи з 17.07.2024 об`єктивно мав можливість виявити факт невиконання позивачем обов`язку щодо оновлення військово-облікових даних. За змістом повістки №МР73/3 від 25.07.2024 року позивача викликано до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 30.08.2024 року. Таким чином, відповідач здійснював опрацювання особової картки позивача, а відтак міг виявити правопорушення, а відтак дата виявлення правопорушення, зазначена в протоколу про адміністративне правопорушення №40 від 09.01.2025 та постанови №40 від 09.01.2025, не відповідає реальним обставинам справи. З урахуванням встановленого строку притягнення до адміністративної відповідальності, визначеного ст.38 КУпАП, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 притягнуто відповідальності поза таким, а тому спірна постанова підлягає скасуванню. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Таким чином, колегія судді вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Згідно ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Як підтверджується платіжними інструкціями наявними у справі позивач, ОСОБА_1 , сплатив судовий збір за подання позовної заяви та відповідно апеляційної скарги на загальну суму 2119,5 грн (1211,2+908,30). При цьому згідно правил Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, у цій справі, який підлягав сплаті становить 1514 гривень (605,6+908,4). За правилами ч.1 та 6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до відшкодування понесених позивачем витрат на судові витрати стягненню підлягає судовий збір в розмірі 1514 грн. Решта, надлишково сплачена сума судового збору підлягає поверненню у порядку, визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір» шляхом подання відповідної заяви до суду, на розрахунковий рахунок якого було сплачено надлишкові кошти. Керуючись ст. 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2025 року у справі № 307/148/25 та прийняти нове, яким позов задовольнити. Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №40 від 09.01.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 Кодексу України№ 554, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити. Стягнути з Тячівського районного суду Закарпатської області (ЄДРПОУ 09565962) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 30.04.25