Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/32699/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32699/24 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 08.10.2024 року за №213050009282 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 26.09.2024 року за №02-1291/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 20.08.2019 року його було звільнено з посади судді Дніпровського районного суду м. Херсона у зв`язку з поданням заяви про відставку. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області виготовило довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн. Водночас, рішенням Головного управлінням Пенсійного Фонду України в Черкаській області від 08.10.2024 року за №213050009282 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за вищевказаної довідкою. Вважаючи протиправним та незаконним вищевказане рішення пенсійного органу щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді за оновленою довідкою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №213050009282 від 08.10.2024 року про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки №02-1291/24 від 26.09.2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-1291/24 від 26.09.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В своїй скарзі, апелянт зазначає, що ним жодних рішень відносно заяви позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці не приймалося, оскільки, на виконання вимог принципу екстериторіальності, таке рішення приймалося УПФУ в Черкаській області. Також вказує, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року не змінився по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався для визнання базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року, з 1 січня 2022 року та з 1 січня 2023 року. На підставі викладеного апелянт зазначає, що ним не вчинено будь-яких неправомірних дій або бездіяльності відносно позивача, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя від 20.08.2019 року звільнений з посади судді Дніпровського районного суду м. Херсона у зв`язку з поданням заяви про відставку. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 04.09.2019 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24 визнано протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №02-587/24 від 10.04.2024 року, обчисленої з розрахунку встановленого ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Зобов`язано Територіальне управління державної судової адміністрації України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, із застосуванням при визначенні посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року в розмірі 3028 грн. На виконання вищевказаного рішення суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 26.09.2024 року виготовило довідку про суддівську винагороду №02-1291/24 на ім`я ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн. З метою перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищезазначеної довідки, позивач звернувся з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. За принципом екстериторіальності вищевказана заява позивача була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яким було прийнято рішення №213050009282 від 08.10.2024 року про відмову у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з огляду на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді законодавством не змінено. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням пенсійного органу про відмову у перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки №02-1291/24 від 26.09.2024 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року у розмірі 3 028,00 грн. на іншу розрахункову величину, яка Законом України №1402-VIII не передбачена, а саме - прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн., свідчить про неправомірність дій відповідача, а тому прийшов до висновку що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області №02-1291/24 від 26.09.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 30.09.2016 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII від 02.09.2016 (далі також - Закон № 1402-VIII), статтею 142 якого врегульовані питання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці. Відповідно до частин 1 та 2 статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За змістом частини 3 статті 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Згідно з частинами 4, 5 статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин 1, 2 статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону № 1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно до частин 4, 5, 6, 7, 8 статті 135 Закону № 1402-VIII до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років 15 відсотків, більше 5 років 20 відсотків, більше 10 років 30 відсотків, більше 15 років 40 відсотків, більше 20 років 50 відсотків, більше 25 років 60 відсотків, більше 30 років 70 відсотків, більше 35 років 80 відсотків посадового окладу. Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря, голови судової палати, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретаря Великої Палати Верховного Суду, виплачується щомісячна доплата в розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Так, постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України. (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (додаток 1) подається до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає щомісячне довічне грошове утримання) суддею особисто або через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання додаються, зокрема довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2) (далі - довідка про суддівську винагороду) / довідка про винагороду судді Конституційного Суду України для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України (додаток 3) (далі - довідка про винагороду судді Конституційного Суду України), видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, або Конституційним Судом України (далі - відповідний суд), з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді. Розділ IV Порядку № 3-1 встановлює перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 2 статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав. Пенсійний фонд України протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення інформує органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, про підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання та про необхідність підготовки списків одержувачів щомісячного довічного грошового утримання (далі - список). Органи, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, протягом 5 робочих днів з дня надходження інформації Пенсійного фонду України складають списки за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та подають їх відповідним судам, ліквідаційним комісіям, що здійснюють заходи із ліквідації відповідних судів, або територіальним органам Державної судової адміністрації України (далі - відповідні органи). На підставі списків відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді / довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди / винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку. Відповідні органи можуть звертатись до органів, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, із запитами щодо отримання додаткових відомостей, необхідних їм для видачі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України. Довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України надсилаються відповідними органами органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, який надав список, та судді у відставці (судді Конституційного Суду України), щодо якого видана довідка, у місячний строк з дня надходження списку. Додатком 2 до Порядку № 3-1 затверджена форма Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня - становить 3028 грн., а працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 січня - 2102 грн. Проте, виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Зазначений висновок узгоджується із змінами до Конституції України, внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII (далі - Закон №1401-VIII), що набрали чинності з 30.09.2016. Конституція України у редакції Закону № 1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій. З цією конституційною нормою співвідносяться норми частини 1 статті 135 Закону № 1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди є закон про судоустрій. Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону № 1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі) є законом про судоустрій в розумінні частини 2 статті 130 Конституції України. Так, визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України "Про судоустрій і статус суддів") гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 08 квітня 2016 № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018. Тому, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо, наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV). Відповідно до статті 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум є вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Отже, наведеною правовою нормою закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Статтею 4 Закону № 966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. В той же час, судді вказаним Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону № 1402-VIII. Згідно зі статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень; працездатних осіб - 3028 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня. Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі № 360/503/21 сформував правовий висновок про те, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Одночасно з цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, прямо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Верховний Суд зазначив, що Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966) не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Водночас, Законом № 966 судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Натомість, Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII. Будь-які обмеження суддівської винагороди не можуть бути застосовані іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону № 1402-VIII. Конституційний Суд України в пункті 4.1 рішення від 11.03.2020 у справі № 4-р/2020 з посиланням, в тому числі на норми міжнародного права, зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020). Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, своєю чергою, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018). Отже, для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону № 1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 листопада 2021 року у справі № 400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22. Слід зазначити, що зміни до Закону № 1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди в період, про який йде мова у позовній заяві, а також до Закону № 966 щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає. Водночас, Закон України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною 2 статті 130 Конституції України і частиною 3 статті 135 Закону № 1402-VIII. Згідно із позицією Верховного Суду у такій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII. Колегія суддів зауважує, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII й норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09.02.2023 № 7-2) затверджено Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, врегульований розділом IV Порядку № 3-1. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. За змістом абзаців 1 та 2 пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці/довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер й з її виданням відбувається лише інформування Пенсійного фонду України про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді. Апеляційний суд також звертає увагу на правову позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 про «автоматичне» здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди. Рада суддів України теж неодноразово (зокрема, у рішеннях від 01 березня 2019 року № 12, від 09 квітня 2021 року № 7) звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження «автоматичного» перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1. Таким чином, Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 640/10564/21, від 12 вересня 2023 року у справі № 540/7777/21, від 28 листопада 2023 року у справі № 640/16655/21. Застосовуючи зазначений правовий висновок в контексті обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що, відмовляючи позивачу у проведені перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідач діяв протиправно. Таким чином, колегія суддів зазначає, що розмір суддівської винагороди встановлено статтею 135 Закону України № 1402-VIII, а тому суддівська винагорода судді за 2024 рік повинна обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого визначений на 01 січня відповідного року. Отже, враховуючи зазначене вище в сукупності слідує, що право позивача на розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи зі складових, визначених у довідці №02-1291/24 від 26.09.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24, є беззаперечним, а рішення про відмову у перерахунку довічного грошового утримання підлягає скасуванню. Визначаючись щодо органу Пенсійного фонду України, якого належить зобов`язати відновити порушене право позивача на перерахунок пенсії, колегія суддів враховує наступне. У цій справі заяву позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке за результатами її розгляду прийняло оскаржуване рішення про відмову в проведенні перерахунку. Таким чином, право позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці порушило Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, з огляду на що саме цей орган Пенсійного фонду України належить зобов`язати відновити порушене право позивача. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23. За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження. Таким чином, з огляду на викладені вище обставини колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про наявність права для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, водночас помилково в резолютивній частині рішення поклав таке зобов`язання на орган, який не приймав оскаржуване рішення, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення суду першої інстанції в наступній редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.01.2024 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №02-1291/24 від 26.09.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року по справі №420/11876/24. В іншій рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 29 квітня 2025 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова