Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/6690/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2025 року справа №200/6690/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (головуючий суддя І інстанції Ушенко С.В.), складене у повному обсязі 23 грудня 2024 року у справі № 200/6690/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: - визнати протиправними дії щодо обчислення та виплати грошового забезпечення за період з 08.03.2022 по 26.11.2023 у заниженому розмірі; - зобов`язати здійснити розрахунок та виплату розміру посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 8 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022 - 2481,00 грн; за період з 1 січня 2023 по 26 листопада 2023 року із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 - 2684,00 грн.; - зобов`язати здійснити перерахунок та виплату інших видів щомісячного грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премії) за період з 08.03.2022 по 26.11.2023, виходячи з правильно розрахованого розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, що визначений у вищенаведеному пункті; - зобов`язати здійснити перерахунок одноразових видів грошового забезпечення (допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, допомогу при звільненні), виходячи з розрахунку місячного грошового забезпечення, яке обраховано із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 2684,00 грн.; - зобов`язати здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди за постановою №168 від 28.02.2022 у розмірі 20100 грн. в місяць за період з 10.09.2023 по 26.11.2023; - зобов`язати виплатити надмірно стягнутий військовий збір у розмірі 32983,52 грн.; - зобов`язати здійснити нарахування та виплату індексації, починаючи з 01.01.2023 по 26.11.2023. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо проведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 08.03.2022 по 26.11.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, додаткові види грошового забезпечення, у тому числі додаткову грошову допомогу на оздоровлення) за період з 08.03.2022 по 26.11.2023, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 20100 грн. в місяць за період з 10.09.2023 по 26.11.2023. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 ) надмірно стягнутий військовий збір за період з 09.07.2022 по 06.03.2023. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просив суд скасувати судове рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 26.11.2023. Зазначив, що у період з 20.05.2023 по 26.11.2023 розрахунок грошового забезпечення має відбуватись на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, без змін внесених постановою №481 Крім того, вказав про неправомірність рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов`язання здійсненння нарахування та виплату індексації, починаючи з 01.01.2023 по 26.11.2023. Просив скасувати судове рішення в вищезазначених частинах та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду». Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановлено наступне ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 ) є особою з інвалідністю 2 групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни з 22.02.2024 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 16 квітня 2023 року, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 від 21 листопада 2023 року. Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 08.03.2022 по 26.11.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 06 березня 2023 року позивач отримав поранення. Згідно Свідоцтва про хворобу №1886 від 09.09.2023: Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Стан після мінно-вибухової травми (06.03.2023), вогнепального осколкового сліпого поранення середньої третини правого стегна з багатоуламковим вонепальним переломом середньої третини правої снегнової кістки зі зміщенням, ускладненим гострим ілеофеморальним венозним тромбозом з верхівкою тромбозу в нижній порожнистій вені в стадії розрішення, відновних операцій. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини. Згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до тяжких (Наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007). На підставі ст. 81 графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з переоглядом через 6 місяців. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.11.2023 №334 солдата ОСОБА_1 , такого, що перебуває у розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 (колишнього оператора 5 механізованої роти 2 механізованого батальону військової частини НОМЕР_1 ), звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08 листопада 2023 року №230-РС у запас на підставі пункту «б» (за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом через 6 місяців) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» вважати таким, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 26 листопада 2023 року виключити зі списків особового складу частини і всіх видів абезпечення та зняти з котлового забезпечення зі сніданку наступного дня, вважати таким, що вибув з підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ №773670 позивачу встановлена друга група інвалідності з 22.04.2024. Позивачем було надіслано заяву до відповідача з проханням надати довідку про розмір грошового забезпечення. 16 вересня 2024 року позивач отримав відповідь від Військової частини НОМЕР_7 , до якої додано лист Військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024, з Довідкою про розмір грошового забезпечення. Згідно довідки про розмір грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 №4007/13/4002 від 03.09.2024, наданою в/ч НОМЕР_1 : у березні 2022 року - посадовий оклад 1910,32 грн., оклад за військовим званням - 359,03 грн.; з квітня 2022 року по жовтень 2023 року включно - посадовий оклад 2820,00 грн., оклад за військовим званням - 530,00 грн.; у листопаді 2023 року - посадовий оклад 1222,00 грн., оклад за військовим званням - 459,33 грн. Тарифною сіткою розрядів, коефіцієнтів та посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби ), осіб рядового і начальницького складу на 2018 рік: згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, передбачено посадовий оклад 2820,00 грн., відповідно до тарифного коефіцієнта 1,6, тарифного розряду 5 (1762 х 1,6 = 2819,20, із заокругленням 2820,00 грн.); згідно з Додатком 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704: за військовим званням «солдат» відповідає тарифний коефіцієнт «0,3» (1762 х 0,3 = 528,60, із заокругленням 530,00 грн.). Отже, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 за період його служби з 08.03.2022 по 26.11.2023 був встановлений з урахуванням вимог Постанови №704 в редакції Постанови №103, відповідно до яких розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, тобто 1762,00 грн. Зокрема, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2018 у розмірі 1762 гривні для працездатних осіб. Розмір посадового окладу позивача у спірний період обчислено із застосуванням тарифного коефіцієнта 1,6, який відповідає 5 тарифному розряду, відповідно та з урахуванням примітки до додатку 1 до Постанови №704 щодо заокруглення до 10 гривень розміру окладу, визначеного у гривнях з копійками від 5: 1762 грн х 1,6 = 2820,00 грн. за правилом заокруглення. З урахування цього всі інші види грошового забезпечення, які розраховуються із застосуванням посадового окладу та окладу за військовим званням (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, додаткові види грошового забезпечення у тому числі додаткову грошову допомогу на оздоровлення) розраховано із застосуванням установленого у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць. Крім того, з довідки №4007/13/4002 від 03.09.2024 також вбачається, що за період з січня по листопад 2023 року індексація грошового забезпечення позивачу не нарахована та не виплачена. Проте, протягом 2022-2023 років утримувався військовий збір, загальна сума якого становить 32983,52 грн. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та зазначає наступне. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 9 вказаного Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 цієї Постанови в редакції, яка була чинною до 24.02.2018, було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться. 24.02.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, п. 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 викладено в редакції, згідно з якою установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб визнано протиправним та скасовано. Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, діє п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 у первісній редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. З 29.01.2020 року знову почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року (в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50 відсотків мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум). Проте, згідно з п. 3 розд. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 в справі №240/4946/18, постановах Верховного Суду від 18.02.2021 в справі №200/3775/20-а, від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а. З 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням». Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 2 серпня 2022 у справі № 440/6017/21 (на яку є посилання у постанові від 12 вересня 2022 у справі № 500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 у справі № 400/6214/21, спір у якій - подібно до цієї справи - стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 по 6 листопада 2020 відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у зв`язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 у справі № 826/6453/18. Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили. Отже, з 29.01.2020 року суб`єкт владних повноважень - орган фінансового забезпечення зобов`язаний обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані. Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Згідно статті 6 Закону №2017 базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - з 1 січня - 2481 гривня. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-ІХ установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - з 1 січня - 2684 гривні; Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 зазначено, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Отже зазначення у пункті 4 постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ. Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. З огляду на вищезазначене, Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 зазначив, що враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законів №294-ІХ та №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Водночас Верховний Суд вказав, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №380/7813/22, від 05.07.2023 у справі № 160/24227/21 та від 25.04.2024 у справі № 240/16735/21. Відтак, з огляду на те, що з 01.01.2020 положення п. 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» постановлено:

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.. Отже, вимоги в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення з 20.05.2023 до 10.05.2024 є необґрунтованими, оскільки з 20.05.2023, пункт 4 Постанови №704 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка набрала чинності 20.05.2023, та передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності підстав для застосування Постанови № 704 у редакції Постанови № 481, оскільки такі доводи у відповідній частині стосуються незастосовності внесених змін ретроспективно, що для суду у цій справі є аксіомою, яка зокрема, ґрунтується на ст. 58 Конституції України, а, по друге, Верховний Суд у вказаних позивачем постановах не надавав правової оцінки Постанові № 704 у редакції Постанови №

481. Натомість ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Тому, застосовуючи наведені норми права, суд у цій справі вважає, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення за період з 08.03.2022 по 19.05.2023, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. При цьому, суд звертає увагу, що перерахунку підлягають усі види грошового забезпечення, розмір яких визначається із посадового окладу, у тому числі матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, та які фактично були нараховані й виплачені позивачу за період з 08.03.2022 по 19.05.2023. При цьому, позовні вимоги позивача перерахунку грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по 26.11.2023 не підлягають задоволенню. В мотивувальній частині суд першої інстанції дійшов аналогічного висновку, однак, в резолютивній частині помилково вказав інший період задоволення позовних вимог, а саме з 08.03.2022 по 26.11.2023, відтак, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині періоду. Щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 26.11.2023, суд зазначає, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX Про Державний бюджет України на 2023 рік передбачено зупинити на 2023 рік дію Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Відтак, у відповідача не було обов`язку нараховувати та виплачувати позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 01.01.2023 року по 26.11.2023 року, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення даної частини позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції на виконання положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 200/6690/24 змінити. В абзацах другому та третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 200/6690/24 замість періоду задоволення позовних вимог «з 08.03.2022 по 26.11.2023» вказати правильний «з 08.03.2022 по 19.05.2023» В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 200/6690/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 28 листопада 2024 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д.Компанієць