Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/33537/24

Справа № 127/33537/24 Провадження № 33/801/362/2025 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2025 рокуСправа № 127/33537/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., за участю представника Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалової Валерії Дмитрівни, розглянув апеляційну скаргу представника Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалової Валерії Дмитрівни на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, встановив: Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0254/40100/24 від 10 липня 2024 року, встановлено, що в зоні діяльності Вінницької митниці у період з 03.03.2023 по 02.05.2023 підприємством ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865) здійснено експорт товарів на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.02.2023 №4/02-КВ, укладеного підприємством ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865) та іноземним підприємством «KB ІMPEХ LTD», подано електронні митні декларації типу «ЕК 10 АА», які прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційні номери: від 03.03.2023 №UA401020/2023/11236, від 21.03.2023 №UA401020/2023/14818, від 22.03.2023 №UA401020/2023/15167, від 23.03.2023 №UA401020/2023/15196, від 23.03.2023 №UA401020/2023/15203, від 24.03.2023 №UA401020/2023/15730, від 24.03.2023 №UA401020/2023/15803, від 27.03.2023 №UA401020/2023/16165, від 28.03.2023 №UA401020/2023/16364, від 30.03.2023 №UA401020/2023/16987, від 31.03.2023 №UA401020/2023/17268, від 31.03.2023 №UA401020/2023/17269, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17641, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17639, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17640, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17637, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17642, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17636, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17643, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17650, від 25.04.2023 №UA401020/2023/21542, від 02.05.2023 №UA401020/2023/23003, від 02.05.2023 №UA401020/2023/23009 (далі ЕМД). Загальна вага експортованого товару за вказаним контрактом складає 507 800 кг та загальна вартість 13 277 220 грн. Згідно офіційному реєстру Департаменту бізнесу, енергетики та промислової стратегії Великої Британії за посиланням «https://www.gov.uk» встановлено, що директором іноземного підприємства «KB ІMPEХ LTD» є громадянин України ОСОБА_2 . З метою здійснення повної та всебічної перевірки, виявлення та припинення можливих порушень митного законодавства, направлено запит від 31.05.2024 №7.12-4/20-03/13/3931 директору іноземного підприємства «KB ІMPEX LTD» щодо законності зовнішньоекономічних операцій з товарами, які експортовані за межі митної території України на підставі зовнішньоекономічного контракту від 04.02.2023 №4/02-КВ, укладеного з підприємством ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865). На направлений запит Вінницька митниця отримала лист від 31.05.2024 №24/05/31/4, де іноземне підприємство «KB ІMPEX LTD» не підтвердило факт укладання контракту від 04.02.2023 №4/02-КВ з підприємством ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865). Зовнішньоекономічний контракт від 04.02.2023 №4/02-КВ укладений між ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865) в особі керівника громадянина України ОСОБА_1 , з однієї сторони, та підприємством KB IMPEX LTD (5, South Charlotte Street, Edinburgh, Great BritainReg. No SC735865) в особі директора Геннадія Бурлака, з іншої. Згідно наявної в гр. №44 ЕМД (подані документи) електронної копії зовнішньоекономічного контракту від 04.02.2023 №4/02-КВ (код документу 4100), контракт скріплений підписами і печатками сторін. Відомості про підприємство KB IMPEX LTD зазначені в доповненні до гр. №8 ЕМД (одержувач). Декларування товарів за ЕМД здійснювалось керівником, особою уповноваженою на роботу з митницею ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865) ОСОБА_1 . 18.06.2024 за №7.12-5/20-03/10/4291 на наявну у митного органу адресу надіслане запрошення щодо прибуття до 09 липня 2024 року громадянина України ОСОБА_1 з метою проведення опитування по вищезазначеним фактам. Станом на 10.07.2024 ОСОБА_1 до митниці не прибув, про причини неприбуття митницю не повідомив, письмових пояснень на адресу митниці не надходило. Отже, зовнішньоекономічний контракт від 04.02.2023 №4/02-КВ директором «KB IMPEX LTD» з підприємством ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865) не був укладений, в митній декларації заявлені неправдиві відомості щодо одержувача товару, митному органу як підставу для переміщення товару надано документ, що містить такі відомості. Таким чином, громадянином України ОСОБА_1 , який у період з 17.01.2023 по 09.05.2023 працював керівником ТОВ «АГРОФЕЙ» (код ЄДРПОУ 45020865), вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо одержувача, на загальну суму 13 277 220,00 грн., чим вчинено правопорушення передбачене ч. 1 ст. 483 МК України. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 липня 2024 року провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що митний орган намагався довести винуватість особи єдиним листом. Жодної сукупності доказів не існує. Вказаний лист сам по собі внаслідок своєї одиничності та непідтвердженості іншими доказами не є достатнім доказом в стандарті доведення поза розумним сумнівом, а ще й до того скомпрометований як беззаперечний доказ наявністю листа від тієї ж особи протилежного змісту. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалова В.Д. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також неповне з`ясування всіх фактичних обставин справи, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняту нову постанову, якою визнати винним громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, накласти штраф в розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 13277220,00 грн та стягнути з ОСОБА_1 вартість безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 13277220,00 грн враховуючи відсутність товарів, які підлягають конфіскації, згідно ч. 1 ст. 483 МК України. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на ті ж самі доводи та обставини, які викладені в протоколі про порушення митних правил. Поряд з цим також посилається на те, що місцевим судом помилково не взято до уваги лист, який став підставою для складення протоколу, оскільки директор іноземного підприємства «KB IMPEX LTD» не звернувся до Вінницької митниці Держмитслужби про його помилковість. 15 квітня 2025 року від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України ОСОБА_1 адвоката Дробахи С.В. надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якій він просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вказавши, що суд попередньої інстанції прийшов до правильного висновку про закриття провадження у справі. Поряд з цим зазначив, що матеріали вказаної справи не містять доказів визнання контракту від 04 лютого 2023 року № 4/02-КВ недійсним, а митним органом не доведено, що зміст вказаного правочину суперечить вимогам , встановленим чинним законодавством. Разом з тим в апеляційній скарзі представник Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалова В.Д порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що оскаржувану постанову нею отримано 25 березня 2025 року. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити таке. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Вінницького міського суду Вінницької області ухвалена 14 березня 2025 року (а.с. 115-120), яка направлена на адреси учасників 24 березня 2025 року (а.с. 121). Таким чином, отримання оскаржуваної постанови суду раніше 24 березня 2025 року (дати направлення) є об`єктивно неможливим. Апеляційна скарга на вказану постанову, подана 26 березня 2025 року (а.с. 122-128). З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити. Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалову В.Д., перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. В силу вимог статті 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами. Відповідно до вимог статей 278, 280 КУпАП, ст.489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, адміністративне правопорушення складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності. Згідно з частиною 1 статті 483 МК України переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного кордону України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Виходячи із аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках, зокрема, коли вона особисто здійснює декларування товарів або як власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. Суб`єктивна сторона для кваліфікації дій за статтею 483 МК України характеризується умисною формою вини. Умисел полягає у тому, що винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку, у тому числі і шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України. Судом встановлено, що митному органу було надано укладений контракт від 04.02.2023 року купівлі-продажу товару № 4/02-КВ, укладений між ТОВ «Агрофей», в особі директора ОСОБА_3 (Продавець) та фірмою «KB IMPEX LTD», в особі директора ОСОБА_4 (Покупець). За вказаним договором Продавець зобов`язується продати цукор буряковий, а Покупець сплатити за товар, згідно з комерційними інвойсами, на кожне постачання, які є невід`ємною частиною цього контракту. Контракт було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками. В зоні діяльності Вінницької митниці у період з 03.03.2023 по 02.05.2023 підприємством ТОВ «АГРОФЕЙ» здійснено експорт товарів на підставі контракту від 04.02.2023 №4/02-КВ, подано електронні митні декларації типу «ЕК 10 АА», які прийнято до митного оформлення та присвоєно реєстраційні номери: від 03.03.2023 №UA401020/2023/11236, від 21.03.2023 №UA401020/2023/14818, від 22.03.2023 №UA401020/2023/15167, від 23.03.2023 №UA401020/2023/15196, від 23.03.2023 №UA401020/2023/15203, від 24.03.2023 №UA401020/2023/15730, від 24.03.2023 №UA401020/2023/15803, від 27.03.2023 №UA401020/2023/16165, від 28.03.2023 №UA401020/2023/16364, від 30.03.2023 №UA401020/2023/16987, від 31.03.2023 №UA401020/2023/17268, від 31.03.2023 №UA401020/2023/17269, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17641, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17639, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17640, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17637, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17642, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17636, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17643, від 03.04.2023 №UA401020/2023/17650, від 25.04.2023 №UA401020/2023/21542, від 02.05.2023 №UA401020/2023/23003, від 02.05.2023 №UA401020/2023/23009. Загальна вага експортованого товару за вказаним контрактом складає 507 800 кг та загальна вартість 13 277 220 грн. Разом з тим заступник начальника Вінницької митниці 31.05.2024 року звернувся до директора «KB IMPEX LTD» ОСОБА_4 із запитом, у якому просив підтвердити або спростувати факт укладення контрактів: № 2/02-КВ від 02.02.2023; № 4/02-КВ від 04.02.2023; № 1/03-А від 01.03.2023 року з ТОВ «АГРОФЕЙ». Відповідно до листа від 31.05.2024 року, директор «KB IMPEX LTD» повідомив заступника начальника Вінницької митниці про те, що «KB IMPEX LTD» не підтверджує факт укладання контрактів № 2/02-КВ від 02.02.2023 та № 4/02-КВ від 04.02.2023 з ТОВ «АГРОФЕЙ». Вказане стало підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про порушення митних правил. Разом з тим, з поданих ОСОБА_1 документів вбачається, що 04.12.2024 року директор ТОВ «АГРОФЕЙ» звернувся із листом-запитом до «KB IMPEX LTD», у якому просив: підтвердити або спростувати факт укладення між ТОВ «АГРОФЕЙ» і «KB IMPEX LTD» контракту купівлі-продажу товару № 4/02-КВ від 04.02.2023 р.; підтвердити або спростувати факт отримання «KB IMPEX LTD» (company number SC 733805) товару в межах контракту купівлі продажу товару №4/02-КВ від 04.02.2023 р.; повідомити інформацію щодо обставин, викладених у листі «KB IMPEX LTD» вих. № 24/05/31/4 від 31 травня 2024 р., що був адресований заступнику начальника Вінницької митниці та копія якого міститься в матеріалах справи № 127/33537/24. З відповіді на вказаний запит встановлено, що 10.12.2024 року директор «KB IMPEX LTD» ОСОБА_2 на лист-запит ТОВ «АГРОФЕЙ» повідомив, що дійсно за результатами проведених переговорів між КВ IMPEX LTD (Покупець) і ТОВ АГРОФЕЙ» (Продавець) 04 лютого 2023 року було укладено контракт № 4/02-КВ від 04.02.2023 купівлі-продажу товару, згідно з пунктом 1.1. якого Продавець зобов`язується продати Цукор буряковий, надалі Товар, а Покупець сплатити за товар, згідно з комерційними інвойсами, на кожне постачання, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Можливе постачання товару у вигляді зразків продукції на безоплатній основі. Зі сторони «KB IMPEX LTD» контракт № 4/02-КВ від 04.02.2023 купівлі-продажу товару було підписано директором ОСОБА_5 , а зі сторони ТОВ «АГРОФЕЙ» - директором ОСОБА_6 . За вказаним контрактом № 4/02-КВ від 04.02.2023 купівлі-продажу товару «KB IMPEX LTD» отримало від ТОВ «АГРОФЕЙ» товар - цукор білого кольору з цукрових буряків, у твердому стані без додання ароматичних добавок або барвників, в загальній кількості 507,8 тон. Вартість поставленого товару становить 13 277 220,00 грн. Претензії щодо виконання ТОВ «АГРОФЕЙ» контрактних зобов`язань, у «KB IMPEX LTD» відсутні. Щодо листа «KB IMPEX LTD» вих. № 24/05/31/4 від 31 травня 2024 р., який було направлено заступнику начальника Вінницької митниці, повідомив, що обставини, наведені у ньому, не відповідають дійсності, а відтак такий лист є помилковим. За результатами проведеної внутрішньої перевірки встановлено, що вказаний лист вих. № 24/05/31/4 від 31 травня 2024 р. було складено працівником (секретарем) «KB IMPEX LTD», який: - не володіє інформацією щодо укладення «KB IMPEX LTD» контрактів, у тому числі, і контракту № 4/02-КВ від 04.02.2023 купівлі-продажу товару, який було укладено з ТОВ «АГРОФЕЙ», - не погодив проект листа вих. № 24/05/31/4 від 31 травня 2024 р. з керівником відділу продажів «KB IMPEX LTD». Сукупність вказаного свідчить, що митний орган як єдину підставу для складення протоколу визнав лист від 31.05.2024 року, яким директор «KB IMPEX LTD» не підтвердив факт укладання контрактів № 2/02-КВ від 02.02.2023 та № 4/02-КВ від 04.02.2023 з ТОВ «АГРОФЕЙ». Вказаний лист є єдиним доказом у справі, яким митний орган обґрунтовує наявність складу правопорушення. В той же час суду ОСОБА_1 надано лист діаметрально протилежного змісту, згідно із яким 10.12.2024 року директор «KB IMPEX LTD» ОСОБА_2 підтвердив укладення контракту № 4/02-КВ від 04.02.2023 купівлі-продажу товару. Зазначив, що «KB IMPEX LTD» отримало від ТОВ «АГРОФЕЙ» товар за вказаним контрактом, тобто виконання ТОВ «АГРОФЕЙ» контрактних зобов`язань. При цьому із вказаного листа слідує і пояснення щодо направлення листа «KB IMPEX LTD» вих. № 24/05/31/4 від 31 травня 2024 року на запит митного органу, із вказанням невідповідності вказаних у ньому даних дійсності, із наданням пояснення щодо причин вказаного. Відповідно до ст. 382 ГК України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Законом може бути встановлений особливий порядок укладення, виконання і розірвання окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Відповідно до ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності. Отже, зовнішньоекономічний договір (контракт) це домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. ЗЕД як приватно-правовий договір є вольовою дією його сторін, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання цих сторін досягти певних цивільно-правових результатів (набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки відповідно до істотних умов ЗЕД). Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Частиною 2 вказаної статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. В матеріалах справи наявний примірник Контракту (купівлі-продажу товару) № 4/02-КВ, укладеного 04 лютого 2023 року між ТОВ «Агрофей» в особі директора ОСОБА_3 (Продавець) та фірмою «KB IMPEX LTD» в особі директора ОСОБА_4 (Покупець). Вказаний контракт не розірваний, у встановленому законом порядку не визнаний недійсним, неукладеним та (або) нікчемним. Митний орган в протоколі про адміністративне правопорушення стверджує про неукладеність цього контракту, що підтверджується листом «KB IMPEX LTD» від 31.05.2024 року. 01 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 906/355/19 (ЄДРСРУ № 89578746) досліджував питання щодо визнання договору неукладеним. За положенням частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з вимогами частин 1, 8 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі №922/189/18, від 06.11.2018 у справі №926/3397/17, від 09.04.2019 у справі №910/3359/18, від 29.10.2019 у справі №904/3713/18, від 19.02.2020 у справі №915/411/19. Тобто

позиція Верховного суду з вирішення питання неукладеності договору, є сталою та незмінною. В справі що розглядається за наявності фізичного примірника Контракту (купівлі-продажу товару) № 4/02-КВ від 04 лютого 2023 року, укладеного між ТОВ «Агрофей» та фірмою «KB IMPEX LTD», який підписаний обома сторонами, скріплений печатками, містить усі істотні умови, необхідні для зовнішньо-економічного договору (контракту), виконаний - немає підстав стверджувати, що такий договір є неукладеним. З огляду на це, довідка фірми «KB IMPEX LTD» від 31 травня 2024 року не може слугувати доказом неукладеності Контракту, адже вирішення питання чи був укладений договір чи ні, можливе в ході вирішення спору про право. Суд першої інстанції вірно зазначив, що в межах справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд неповноважний вирішувати питання укладеності, дійсності, нікчемності правочину, тощо, такі докази має надавати орган, який уповноважений складати протоколи про адміністративні правопорушення, що в даній справі зроблено не було Доказами у справі про порушення митних правил, згідно приписів ч. 1 ст. 495 МК України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України, «Яременко проти України, «Кобець проти України, «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Обов`язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року). Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». Матеріали справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 , окрім протоколу про порушення митних правил № 0254/40100/24 від 10 липня 2024 року, та загаданої вище довідки фірми «KB IMPEX LTD» від 31 травня 2024 року, не містять будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом дозволили зробити висновок про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України. Отже, суд першої інстанції на підставі оцінки наявних доказів у справі в їх сукупності дійшов вірного висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 КУпАП, а викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності та законності постанови суду першої інстанції і не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення. За таких обставин, подана апеляційна скарга не може бути задоволена. Постанова судді про закриття провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційної скарги її слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд - постановив: Клопотання представника Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалової Валерії Дмитрівни про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити представнику Вінницької митниці Держмитслужби Стрекаловій Валерії Дмитрівні строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2025 року. Апеляційну скаргу представника Вінницької митниці Держмитслужби Стрекалової Валерії Дмитрівни залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 березня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий