Постанова 4817 № 951/506/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 951/506/24Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б. Провадження № 22-ц/817/338/25 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 квітня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Хома М. В., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу №951/506/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року (ухвалене суддею Гриновець О.Б., повний текст якого складено 07 жовтня 2024 року) в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, апелянт) про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовано тим, що 17 березня 2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №07682-03/2023. 21 червня 2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «Інвеструм Груп» укладено договір факторингу №21062023, згідно умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «Інвеструм Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Інвеструм Груп» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. В подальшому, 27 грудня 2023 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27122023-1 згідно умов якого ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Інвеструм Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27122023-1 від 27 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 07682-03/2023 до відповідача в сумі 13656.50 грн, з яких: 5000 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 8656.50 грн - заборгованості за відсотками. 23 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №36511-02/2023. 03 липня 2023 року на підставі договору факторингу №3072023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» фактор стає новим кредитором у зобов`язаннях, що виникли із основних договорів та отримує право вимоги по зобов`язанням. 27 грудня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-2 згідно з умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Так відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-2 від 27 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 36511-02/2023 до відповідача в сумі 7650 грн, з яких: 2000 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 5650 грн - заборгованості за відсотками. 17 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 18377-02/2024. 03 липня 2023 року на підставі договору факторингу № 3072023, укладеного між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файненс Груп» фактор стає новим кредитором у зобов`язаннях, що виникли із основних договорів та отримує право вимоги по зобов`язанням. 28 травня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28052024 згідно з умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 28052024 від 28 травня 2024 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 18377-02/2024 до відповідача в сумі 10500 грн, з яких: 3000 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 7500 грн - заборгованості за відсотками. У зв`язку з наведеним просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за: 1) кредитним договором № 07682-03/2023 в розмірі 13656.60 грн, з яких: 5000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8656.50 грн - сума заборгованості за відсотками; 2) кредитним договором № 36511-02/2023 в розмірі 7650.00 грн, з яких: 2000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5650.00 грн - сума заборгованості за відсотками; 3) кредитним договором № 18377-02/2024 в розмірі 10500.00 грн, з яких: 3000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500.00 грн - сума заборгованості за відсотками. Всього стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 31806.60 грн та вирішити питання судових витрат. Заочним рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: - за кредитним договором № 07682-03/2023 від 17 березня 2023 року в розмірі 13656.50 грн; - за кредитним договором № 36511-02/2023 від 23 лютого 2023 року в розмірі 7650 грн; - за кредитним договором № 18377-02/2024 від 17 лютого 2024 року в розмірі 10500 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3028 грн. В листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, яка 28 листопада 2024 року Козівським районним судом прийнята до розгляду. 23 грудня 2024 року ОСОБА_2 заявив клопотання про призначення у справі амбулаторної судово-психіатричної експертизи. Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року залишено без задоволення. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення у даній справі судово-психіатричної експертизи. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором посилається на Умови і правила обслуговування при наданні банківських послуг, однак у матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем таких правил та їх погодження. На думку апелянта ОСОБА_2 , судом першої інстанції залишено поза увагою те, що він не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки є недієздатною особою. У зв`язку з викладеним просить заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року та ухвалу Козівського районного суду Тернопільської області від 23 грудня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, скасувати, а провадження у справі закрити. Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив. За правилами частині першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до пунктів 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна даного позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. 17 березня 2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №07682-03/2023, відповідно до якого останній отримав грошові кошти на банківський картковий рахунок в загальній сумі 5000 грн строком на 16 днів зі сплатою процентної ставки 36.5 % річних від суми кредиту в розрахунку 0.10 % від суми кредиту за кожну добу користування кредитом. Згідно графіку платежів слідує, що кредит № 07682-03/2023 надано на період з 17 березня 2023 року по 01 квітня 2023 року, сума кредиту - 5000 грн, проценти за користування кредитом - 80 грн, загальна вартість кредиту - 5080 грн. Згідно умов вказаного кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У розділі 7 «Реквізити та підписи сторін» згаданого кредитного договору відповідачем вказано номер карти НОМЕР_1 . Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), про що свідчить п.7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 21 червня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Аванс кредит» укладено договір факторингу №21062023, згідно умов якого ТОВ «Аванс кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Інвеструм» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Інвеструм» приймає належні ТОВ «Аванс кредит» права вимоги до боржників за грошовими зобов`язаннями. 27 грудня 2023 року між ТОВ «Інвеструм груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-1, згідно умов якого ТОВ «Інвеструм груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Інвеструм груп» права вимоги до боржника ОСОБА_2 за споживчим кредитом № 07682-03/2023 на суму 13656.50 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 07682-03/2023 від 17 березня 2023 року за період з 27 грудня 2023 року по 31 травня 2024 року вбачається, що станом на 31 травня 2024 року заборгованість не погашена та становить 13656.50 грн, яка складається із: - 5000.00 грн заборгованість за основною сумою договору; - 8656.50 грн заборгованість за відсотками. 23 лютого 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № 36511-02/2023 відповідно до якого останній отримав грошові кошти на банківський картковий рахунок в загальній сумі 2 000 грн строком на 22 дні зі сплатою процентної ставки 912.5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,50 % від суми кредиту за кожну добу користування кредитом. Згідно графіку платежів слідує, що кредит № 36511-02/2023 надано на період з 23лютого 2023 року по 16 березня 2023 року, сума кредиту - 2000 грн, проценти за користування кредитом - 1100 грн, загальна вартість кредиту - 3100 грн. Згідно умов вказаного кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У розділі 7 «Реквізити та підписи сторін» згаданого кредитного договору відповідачем вказано номер карти НОМЕР_1 . Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), про що свідчить п.7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 03 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір факторингу №3072023, згідно з яким ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Стар Файненс Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Стар Файненс Груп» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників за грошовими зобов`язаннями. 27 грудня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-2, згідно з яким ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржника ОСОБА_2 за споживчим кредитом № 36511-02/2023 на суму 7650.00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 3651102/2023 від 23 лютого 2023 року за період з 27 грудня 2023 року по 31 травня 2024 року вбачається, що станом на 31 травня 2024 року заборгованість не погашена та становить 7650.00 грн, яка складається із: - 2000.00 грн заборгованість за основною сумою договору; - 5650.00 грн заборгованість за відсотками. 17 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №18377-02/2024, відповідно до якого останній отримав грошові кошти на банківський картковий рахунок в загальній сумі 3000 грн строком на 100 днів зі сплатою процентної ставки 2.50 % від суми кредиту за кожну добу користування кредитом. Згідно графіку платежів слідує, що кредит №18377-02/2024 надано на період з 17 лютого 2024 року по 26 травня 2024 року, сума кредиту - 3000 грн, проценти за користування кредитом - 7500 грн, загальна вартість кредиту - 10500 грн. Згідно умов вказаного кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. У розділі 8 «Реквізити та підписи сторін» згаданого кредитного договору відповідачем вказано номер карти НОМЕР_3 . Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), про що свідчить п.8 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 03 липня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір факторингу №3072023, згідно з яким ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Стар Файненс Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Стар Файненс Груп» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників за грошовими зобов`язаннями. 28 травня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» й ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28052024, згідно з яким ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржника ОСОБА_2 за споживчим кредитом № 18377-02/2024 на суму 10500.00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 18377-02/2024 від 17 лютого 2024 року за період з 28 травня 2024 року по 31 травня 2024 року вбачається, що станом на 31 травня 2024 року заборгованість не погашена та становить 10500.00 грн, яка складається із: - 3000.00 грн заборгованість за основною сумою договору; - 7500.00 грн заборгованість за відсотками. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи апеляційний суд виходить з наступного. У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину). Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Матеріали справи свідчать про те, що оспорювані договори позики укладені в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Також, приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19. Згідно статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» посилалося на те, що через неналежне виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договорами кредиту №07682-03/2023, №36511-02/2023№ 18377-02/2024, станом на 31 травня 2024 утворилась заборгованість в розмірі 31806.50 грн, що складається з тіла кредиту та відсотків за користування коштами. Стороною відповідача не заперечувався факт укладення вищевказаних кредитних договорів, отримання грошових коштів. З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення та підписання ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису кредитних договорів № 07682-03/2023 від 17 березня 2023 року з ТОВ «Аванс кредит», № 36511-02/2023 від 23 лютого 2023 року з ТОВ «ФК «Інвеструм» та № 18377-02/2024 від 17 лютого 2024 року з ТОВ «Стар Файненс Груп», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів. Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підтвердив своє право вимоги за кредитними договорами № 07682-03/2023 від 17 березня 2023 року, № 36511-02/2023 від 23 лютого 2023 року, № 18377-02/2024 від 17 лютого 2024 року, відповідно до договорів факторингу. Більше того, відповідач ОСОБА_2 в апеляційні скарзі не ставить під сумнів факт переходу права вимоги до позивача. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_3 кошти ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не повернуті, а тому існують правові підстави для стягнення з відповідача фактично отриманих сум кредитних коштів в розмірі 10000 грн (5000 + 2000 + 3000). Доводи апелянта про те, що він є недієздатною особою, а тому у даній справі необхідно призначити судово-психіатричну експертизу, колегія суддів відхиляє, оскільки дані про те, що будь-хто звертався до суду в порядку окремого провадження про визнання ОСОБА_2 недієздатним відсутні й рішення суду по цьому факту також. Крім того, сторона відповідача розпорядилася своїми процесуальними права так, що не заявляла зустрічний позов про визнання спірних кредитних договорів недійсними з причин нездатності ОСОБА_2 розуміти значення своїх дій та керувати ними. Навпаки, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , користуючись своїми правами, тобто діючи як дієздатна особа, 11 вересня 2024 року уклав з адвокатом Бойком П.В. договір про надання правничої допомоги та особисто підписав апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення. Щодо стягнення заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції, стягуючи з відповідача суми заборгованості згідно поданих розрахунків заборгованості ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», складених станом на 31 травня 2024 року, не звернув увагу на те, що вказані розрахунки суперечать умовам кредитних договорів, які укладено між сторонами. Так, згідно умов кредитного договору № 07682-03/2023 вбачається, грошові кошти надано ОСОБА_2 на період з 17 березня 2023 року по 01 квітня 2023 року, сума кредиту - 5000 грн, проценти за користування кредитом - 80 грн, загальна вартість кредиту - 5080 грн. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з позичальника 8656.50 грн, як суми заборгованості за відсотками за кредитним договором №07682-03/2023, оскільки сторонами визначено, що розмір відсотків буде становити 80 грн. Згідно умов кредитного договору №36511-02/2023 вбачається, що грошові кошти надано ОСОБА_2 на період з 23 лютого 2023 року по 16 березня 2023 року, сума кредиту - 2000 грн, проценти за користування кредитом - 1100 грн, загальна вартість кредиту - 3100 грн. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для стягнення з позичальника 5650 грн, як суми заборгованості за відсотками за кредитним договором №36511-02/2023, оскільки сторонами визначено, що розмір відсотків буде становити 1100 грн. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження №61-8829сво21) зазначено, що: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party). Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище, оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №613/1436/17). Однак, позивач, нараховуючи заборгованість за процентами, виходив з іншого строку кредитування (пункт 4.12 кредитного договору), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, в той час коли відповідач, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин. Крім того, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав «Contra proferentem», а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору. В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути проценти за користування кредитами № 07682-03/2023 80 грн та № 36511-02/2023 1100 грн. Згідно умов кредитного договору № 18377-02/2024 вбачається, що грошові кошти надано ОСОБА_2 на період з 17 лютого 2024 року по 26 травня 2024 року, сума кредиту - 3000 грн, проценти за користування кредитом - 7500 грн, загальна вартість кредиту - 10500 грн. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 10500 грн. Доводи апелянта про те, що заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах кредитного договору № 18377-02/2024 і наданому самим же позивачем розрахунку, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки з наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем. Твердження апелянта про те, що проценти за проценти за користування кредитом № 18377-02/2024 порушує принципи справедливості та добросовісності, колегія суддів відхиляє, оскільки при розгляді даної справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 не заявляв зустрічних вимог про визнання недійсним кредитного договору в частині стягнення процентів за користування кредитом у зв`язку з його невідповідністю вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування». У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду, зменшивши розмір стягнення заборгованості за кредитними договорами з 31806.50 грн до 18680.00 грн. Щодо розподілу судових витрат. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 статті 141 ЦПК України визначено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп. Судом встановлено, що ціна позову у даній справі становила 31806.50 грн. Судом апеляційної інстанції частково задоволено скаргу відповідача та зменшено розмір стягнення, задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на суму 18680.00 грн, що становить 58.73% ціни позову. Крім того, відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 , виданого 19 березня 2007 року Козівським управлінням праці та соціальної політики Тернопільської області. Таким чином, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 3028 грн судового збору за подання позовної заяви. Ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становила 3028.00 грн. Зважаючи на те, що апеляційним судом змінено рішення суду, в силу статті 141 ЦПК України, слід компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір за подання позовної заяви пропорційно задоволеним позовним вимогам (58.73% від 3028 грн), що становить 1778.34 грн. Ставка, що підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги, становила 4542.00 грн. Зважаючи на те, що апеляційним судом скаргу задоволено частково, в силу статті 141 ЦПК України, слід стягнути з позивача на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги пропорційно розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено (41.27% від 4542 грн), що становить 1874.48 грн. Отже різниця між понесеними судовими витратами позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам становить 96.14 грн. За таких обставин колегія суддів вважає, що різницю судових витрат пов`язані з сплатою судового збору за розгляд даної справи, слід покласти на позивача. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково. Заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості: - за кредитним договором № 07682-03/2023 від 17 березня 2023 року з 13656 (тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень 50 копійок до 5080 (п`ять тисяч вісімдесят) гривень 00 копійок, з яких 5000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 80 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 36511-02/2023 від 23 лютого 2023 року з 7650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок до 3100 (три тисячі сто) гривень 00 копійок, з яких 2000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1100 грн - сума заборгованості за відсотками. Заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором №18377-02/2024 від 17 лютого 2024 року в розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень, з яких 3000.00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500 грн - сума заборгованості за відсотками залишити без змін. Заочне рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 3028.00 грн сплаченого судового збору скасувати. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь держави судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 96 (дев`яносто шість) гривень 14 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови 21 квітня 2025 року. Головуючий О.З. Костів Судді: М.В. Хома Н.М. Храпак