Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/2680/24

Справа № 133/2680/24 Провадження № 33/801/391/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави. Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У скарзі зазначає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в лікаря нарколога в КП «Козятинська ЦРЛ». Він погодився на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, однак, лікарем не було відібрано у нього зразки біологічного матеріалу, що сталося не з його вини. Судом не було досліджено відеозаписи з відеореєстраторів. Відтак, ні при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, ні при розгляді справи судом не було встановлено його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є належним доказом у справі. При складенні протоколу йому не було надано можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, що свідчить про порушення права на захист. Судом не було враховано надані ним докази, що свідчить про порушення принципів справедливості, змагальності та рівності всіх учасників судового процесу. Також ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова надійшла на електронну адресу захисника за його заявою 18 березня 2025 року. Станом на 28 березня 2025 року постанова ОСОБА_1 не надходила. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Козятинським міськрайонним судом Вінницької області винесено 24 лютого 2025 року. Вказана постанова ОСОБА_1 , який був відсутнім у судовому засіданні, безпосередньо після її винесення судом не надсилалася. 17 березня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Чубенко С.В. звернулася до суду із заявою про отримання копії постанови, яку було надіслано на її електронну адресу 18 березня 2025 року (а.с.28, 35). 19 березня 2025 року копію постанови направлено також і на адресу ОСОБА_1 , однак, докази на підтвердження дати її отримання в матеріалах справи відсутні (а.с.36). Апеляційну скаргу захисником ОСОБА_1 адвокатом Чубенко С.В. подано через систему «Електронний суд» 28 березня 2025 року (а.с.42). Оскільки апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови його захисником, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів того, що він раніше отримував копію оскаржуваної постанови, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин та підлягає поновленню. У судове засідання, призначене на 15 квітня 2025 року, ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися. 15 квітня 2025 року від адвоката Чубенко С.В. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, оскільки 15 квітня 2025 року вона перебуває на заході з підвищення кваліфікації в м. Києві, на підтвердження чого надала лист-підтвердження. У ч. 6 ст. 294 КУпАП зазначено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Апеляційний суд, дослідивши мотиви заявленого клопотання вважає, що викладенні в ньому обставини не свідчать про поважність неявки захисника в судове засідання. За положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під адвокатською діяльністю розуміється незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Адвокат у своїй професійній діяльності зобов`язаний виходити з переваги інтересів клієнта і, прийнявши доручення клієнта, має вжити всіх заходів з метою здійснення належного захисту прав та інтересів останнього. Дослідивши доданий до клопотання лист ФОП ОСОБА_2 від 14 квітня 2025 року, яким підтверджується участь адвоката Чубенко С.В. в семінарі на тему «Фінансування будівництва! Житло (квартири, приміщення). Котеджі та будинки. Комерційна нерухомість» (дата проведення 15 квітня в м.Києві) апеляційний суд, по-перше, не вбачає, що цей захід спрямований на підвищення кваліфікації адвоката, а по-друге, в такій ситуації при такому співпадінні обставин (розгляд апеляційної скарги особи, яку притягнуто до відповідальності, та участь у семінарі) пріоритетом для адвоката, який професійно займається захистом прав особи, яка притягається до відповідальності, є участь його в судових засіданнях. Апеляційний суд виходить з того, що адвокат Чубенко С.В. приймала участь при розгляді справи в суді першої інстанції, готувала апеляційну скаргу, тобто висловила свою позицію у даній справі. Клопотання не містить обґрунтування неможливості розгляду апеляційної скарги у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та адвоката Чубенко С.В.. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. У статті 280 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №617509, складеного поліцейським взводу №2 роти №2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП рядовим поліції Поповським А.О., 31 серпня 2024 року о 16 год. 30 хв. на АД М-21 «Виступувичі-Житомир-Могилів-Подільський», 243 км., с. Махнівка Хмільницького району, водій ОСОБА_1 керував т/з «BMW х5 с53» , д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря нарколога в КП «Козятинська ЦРЛ», висновок №122 - відмова. Вказаним діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3). У пункті 2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №617509 від 31 серпня 2024 року; рапортом інспектора взводу №2 роти №2 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП П. Тучака від 31 серпня 2024 року; направленням на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; висновком №122 від 31 серпня 2024 року; копією постанови серії ЕНА №2952017 від 31 серпня 2024 року; диском з відеозаписом. Однак, вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, навпаки погодився на проходження огляду. Лікарем не було відібрано у нього зразки біологічного матеріалу, що сталося не з його вини. Частиною четвертою статті 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735(далі - Інструкція). Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 розділу ІІ Інструкції). У зв`язку з виявленням поліцейським в ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння його було направлено до закладу охорони здоров`я для проведення огляду, на що він погодився. З оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 було доставлено до закладу охорони здоров`я з метою проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 була надана ємкість для відібрання біологічного матеріалу (сечі), однак, він не зміг надати сечу для проведення дослідження, про що повідомив поліцейському. При цьому ОСОБА_1 сказав, що від проходження огляду він не відмовляється, а лише не може у даний час надати зразки для проведення огляду. У висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 серпня 2024 року №122 зазначено: «неможливо зробити висновок через неповне обстеження», «обстежуваний не зміг помочитися» (а.с.6). Тобто лікар підтвердив факт неможливості провести огляд шляхом відібрання сечі. Вказані дії були розцінені поліцейським як відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. У подальшому, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. При цьому, у протоколі ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд наголошує, що відповідальність за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння настає виключно в разі дотримання порядку такого огляду. Пунктами 12, 13 розділу ІІІ згаданої Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Тобто, для дослідження біологічного середовища, крім сечі, може також використовуватися слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а також кров. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто в даному випадку при неможливості відібрати у ОСОБА_1 сечу слід було використати інший варіант відбору біологічних зразків для проведення огляду. Аналіз вимог статті 130 КУпАП вказує на те, що під відмовою від проходження огляду законодавцем закладено умисну та свідому дію особи, виражену у небажанні вчиняти активні дії для проходження огляду на стан сп`яніння, за умови наявності для цього усіх необхідних умов. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що дії ОСОБА_1 у даному випадку не можуть вважатись відмовою від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, а отже в діях ОСОБА_1 відсутня одна із ознак складу адміністративного правопорушення - суб`єктивна сторона, що виключає наявність провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу та є підставою для скасування постанови суду. За таких обставин надавати аналіз іншим мотивам апеляційної скарги не має правового значення. Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Оскільки матеріали справи не містять допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, то постанову суду першої інстанції в цій частині слід скасувати, а провадження у справі за вказаною подією закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, постановив: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити йому строк на оскарження постанови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.Б. Сало