Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/8671/22

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 жовтня 2022 року м. Рівне Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю адвоката Крижова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника-адвоката Крижова Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 2 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. Не погодившись із постановою суду, захисник Крижов С.В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі вказує, що зазначена постанова є незаконною необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з підстав порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права. Доводить, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак фізично не зміг здати біологічне середовища сечу. При цьому, працівниками поліції, ОСОБА_2 не було запропоновано здати на аналіз кров чи інше біологічне середовище, зокрема, слину, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. У зв`язку з цим, вважає упередженими дії працівників поліції, якими було порушено порядок огляду водія на визнання стану його сп`яніння, а тому такий огляд є недійсним. Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного. _______________________________________________________________________________________________________________________ Справа № 569/8671/22 Суддя в суді І інстанції Яковлєв Д.В. Провадження № 33/4815/654/22 Суддя в апеляційній інстанції Шимків С.С. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №286351 від 24 червня 2022 року вбачається, що 26 червня 2022 року о 18:05 год. в м. Рівне на вул. Льонокомбінатівська, 86, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, вчиняв дії по ухиленню від проходження, а саме відмовився надавати біологічне середовище сечу. Згідно Довідки старшого інспектора ВАП УПП в Рівненській області ДПП Куріч Л. ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Розділом 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) регламентований порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів. Так, за змістом пунктів 8, 12, 13 вищевказаного розділу Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Лікар, проводячи огляд, повинен обов`язково провести зовнішній огляд особи, а також провести лабораторні дослідження, передбачені інструкцією, з застосуванням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, отримати висновок дослідження біологічного середовища і на підставі отриманих даних скласти акт та висновок. При цьому, якщо особа, в силу своїх фізіологічних особливостей, не має змоги пройти огляд із застосуванням тих чи інших методів дослідження, обов`язком лікаря є проведення необхідних для висновку лабораторних досліджень, на які особа дає згоду. З наявного у матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що під час перебування у медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння але з фізіологічних причин не зміг здати біологічне середовище сечу. При цьому, ОСОБА_1 виявляв бажання здати на лабораторне дослідження кров, однак у цьому йому було відмовлено (файли сlip-2 час 03:30; clip-19 час 03:38). На обґрунтоване переконання апеляційного суду, дії ОСОБА_1 не можуть розцінюватися як ухилення від проходження огляду, оскільки він фактично не відмовлявся від огляду, а сеча не являється єдиним біологічним середовищем, що підлягає дослідженню. Якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ (слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук), які передбачені п. 12 розділу 3 Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров. На цьому наполягав ОСОБА_1 , однак в порушення п. 13 розділу 3 Інструкції, такий медичний огляд йому забезпечений не був. Враховуючи вищевикладене, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей про відмову ОСОБА_1 від здачі сечі, чи решти біологічних середовищі, які передбачені Інструкцією. За таких обставин, порядок медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння дотриманий не був, оскільки йому фактично не пропонувалося та не було відібрано зразки іншого біологічного середовища, крім сечі, з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Оскільки працівниками поліції не було дотримано вимог закону щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, то такий огляд вважається недійсним. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення. Суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд не є каральним органом. Суд потрібен для відновлення справедливості та встановлення вини особи, яка вчинила правопорушення. У разі встановлення такої вини притягнення особи до відповідальності, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25). З огляду на те, що працівники поліції не дотрималися встановленого порядку огляду водія на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження. Таким чином, при винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови, порушені принципи всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАПРівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Морозюка Дмитра Валерійовича - захисника Крижова Сергія Володимировича задовольнити. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 серпня 2022 року скасувати. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду Шимків С.С.