Ухвала ККС ВС № 569/24624/24

УХВАЛА 15 квітня 2025 року м. Київ справа № 569/24624/24 провадження № 51-22 ск 25 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевірила касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року та Рівненського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року і встановила: Засуджений ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій порушуючи питання про перегляд згаданих судових рішень, також просить поновити строк касаційного оскарження. Своє клопотання щодо процесуального строку ОСОБА_4 коротко виклав у касаційній скарзі, зазначивши, що касаційна скарга його захисника була повернута ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 5 лютого 2025 року, яку він отримав 6 березня 2025 року. Тому просить поновити строк оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року та вважати касаційну скаргу, поданою вчасно. Перевіривши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів дійшла такого висновку. За правилами ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана впродовж трьох місяців із дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк із дня вручення йому копії ухвали. Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, ухвалу апеляційного суду засуджений отримав 3 грудня 2024 року. Однак із цією скаргою ОСОБА_4 звернувся лише 7 квітня 2025 року, тобто після закінчення встановленого законом строку касаційного оскарження. У силу приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу. Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску. Виходячи з норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до касаційного суду у строк, визначений законом. Такі обставини має бути підтверджено скаржником. За практикою Європейського суду з прав людини поновлення строків оскарження судового рішення може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважним, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника; оцінка поважності такого строку здійснюється індивідуально у кожній справі. Проте в клопотанні не міститься аргументів, які б у розумінні законодавчих приписів свідчили про наявність обставин, що унеможливлювали письмове звернення засудженого до суду касаційної інстанції в строк, визначений у ст. 426 КПК. Посилання ОСОБА_4 на отримання ним ухвали суду касаційної інстанції, якою було повернуто скаргу захисника, не можна визнати прийнятними, адже закон пов`язує строк подання касаційної скарги засудженим, який тримається під вартою, із моментом вручення йому копії ухвали апеляційного суду. Крім того, у разі незгоди з ухвалою апеляційного суду, засуджений, як самостійний учасник кримінального провадження, не був позбавлений можливості звернутися зі своєю касаційною скаргою в строк, передбачений у ст. 426 КПК, однак цього не зробив. Отже, за відсутності обґрунтування поважності причин пропуску засудженим строку на касаційне оскарження судових рішень, у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку необхідно відмовити. Тому згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга засудженого ОСОБА_4 підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів постановила: У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Рівненського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року відмовити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на згадане рішення та ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3