Постанова 4851 № 636/2573/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2025 р.Справа № 636/2573/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Оболєнська С.А., повний текст складено 04.03.25 по справі № 636/2573/24 за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області , Старшого сержанта поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття справи ВСТАНОВИВ 10.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, старшого сержанта поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергія Володимировича, в якому просить суд про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023, та закриття провадження по справі. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.10.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.160 КАС України, а саме: відсутній оригінал оскаржуваної постанови; не зазначено повні дані сторін у справі у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.162 КАС України; надана копія постанови від 28.06.2023 не містить даних про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що в мотивувальній частині спірної ухвали суд першої інстанції зазначив, що позивач в судовому засіданні заявив про обізнаність про існування спірної постанови, але з нею не був згоден та відмовився від підпису. Вказує, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи і є перекрученим трактуванням пояснень, які надавалися в формі відповіді на запитання головуючого судді відносно подій, які мали місце 10.07.2023 і після цього вже пройшло багато часу, позивач ознайомився з копією постанови, яка міститься в іншій справі і містить підписи не позивача, про що він зазначав у позові. Звертає увагу, що позивач переважну частину служби знаходиться в зоні бойових дій, що також впливає на його сприйняття подій і запитань. Зауважує, що позивач не був ознайомлений зі спірною постановою 10.07.2023 та вперше дізнався про її існування при розгляді іншої адміністративної справи, про що зазначив у позові та у клопотанні про поновлення строку на подання позову. Звертає увагу, що в матеріалах справи міститься справа №636/573/24, витребувана з канцелярії суду, де є копія постанови, що оскаржується та підпис позивача про ознайомлення з цими матеріалами, який і є датою його обізнаності з цією постановою. Відповідачі по справі не скористались правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, старшого сержанта поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойнова Сергія Володимировича, в якому просить суд про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7309971 від 10.07.2023, та закриття провадження по справі. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.04.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.160 КАС України, а саме: відсутній оригінал оскаржуваної постанови; не зазначено повні дані сторін у справі; надана копія постанови від 28.06.2023 не містить даних про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 23.05.2024 позов ОСОБА_1 повернуто позивачу, оскільки 20.05.2024 на адресу суду надійшов конверт із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» та станом на 23.05.2024 будь-яких уточнень від позивача не надходило, отже ухвалу від 22.04.2024 позивачем не виконано. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 23.05.2024 по справі №636/2573/24 скасовано. Справу №636/2573/24 направлено до Чугуївського міського суду для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції виходив з передчасності висновків суду першої інстанції про те, що станом на 23.05.2024 будь-яких уточнень від позивача до суду не надходило, а тому ухвала від 22.04.2024 не виконана, оскільки позивач мав десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня проставлення поштовим відділенням позначки «адресат відсутній за вказаною адресою», який станом на день винесення ухвали від 23.05.2024 про повернення позовної заяви не сплив. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.10.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.160 КАС України, а саме: відсутній оригінал оскаржуваної постанови; не зазначено повні дані сторін у справі у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.162 КАС України; надана копія постанови від 28.06.2023 не містить даних про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13.12.2024 клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у справі задоволено. Витребувано з Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області: належним чином завірену постанову серії ЕАС №7309971, винесену старшим сержантом поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойновим С.В. від 10.07.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, та докази її вручення; належним чином завірену копію адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, згідно постанови серії ЕАС № 7309971, винесеної 10.07.2023 старшим сержантом поліції ГРПП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Бойновим С.В. Витребувано з канцелярії Чугуївського міського суду Харківської області матеріали справи №636/573/24 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП для огляду. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом та не наведено обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, тому в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.11.2024 висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, відповідно до ч.5 ст.123 КАС України, вказану позовну заяву слід залишити без розгляду. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви, з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з п.п. 3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Положеннями статей 160 та 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються. Відповідно до ч.ч. 3, 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Частинами 1, 2 ст.169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. За змістом положень ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначені статтею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП). Відповідно до ст.289 КупАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Частиною 2 ст.291 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу. Аналіз норм статті 286 КАС України та статей 289, 291 КУпАП свідчить, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржена протягом десяти днів після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. При цьому, пропуск строку на оскарження рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Колегія суддів враховує, що за змістом частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Однак, суд звертає увагу на приписи ч.1 ст.123 КАС України, якими встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Отже, у розумінні ст.123 КАС України передумовою настання відповідних наслідків для позивача у вигляді залишення позову без розгляду через пропуск встановленого процесуальним законом строку звернення до суду з позовом, - є надання останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку, у разі визнання таких судом неповажними. При чому, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України). Таким чином, передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропущеного строку звернення до суду, у разі встановлення судом першої інстанції факту пропуску позивачем такого строку після відкриття провадження у справі. На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021 у справі №140/2046/19, від 10.06.2020 у справі №620/1715/19, від 23.09.2020 у справі №640/5645/19, від 03.12.2020 у справі №817/660/18, від 17.03.2021 у справі №160/3092/20, від 18.03.2021 у справі №640/23204/19, від 20.04.2021 у справі №640/17351/19, від 14.07.2022 у справі №380/10649/21, від 09.06.2022 у справі № 160/15960/20, від 05.05.2022 у справі №420/6134/21 і суд апеляційної інстанції не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України під час розгляду цієї справи. Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі № 320/11921/20 Верховний Суд зазначив, що КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Разом з цим, положення КАС України однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення. Враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що в межах цих правовідносин суд першої інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку та вказати інші причини пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази на підтвердження поважності цих причин. Разом з тим, зі змісту ухвали про залишення позову без розгляду слідує, що суд першої інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду. Як зазначалося вище, ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.10.2024 позов ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки він поданий з порушенням вимог ст.160 КАС України, а саме: відсутній оригінал оскаржуваної постанови; не зазначено повні дані сторін у справі у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.162 КАС України; надана копія постанови від 28.06.2023 не містить даних про набрання нею законної сили; клопотання про поновлення строку на звернення з позовом до суду не підтверджено належними та допустимими доказами. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.11.2024 поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі суд першої інстанції жодної оцінки доводам щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду не надав, а лише зазначив про те, що адміністративна позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст.159-161 КАС України, в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України. В подальшому, ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Однак, з урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку та вказати інші причини пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази на підтвердження поважності цих причин. З огляду на наведене, залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду колегія суддів визнає передчасним, оскільки обов`язковою умовою для застосування частини третьої статті 123 КАС України є залишення позовної заяви без руху за правилами частини першої цієї ж статті. З матеріалів справи не вбачається того, що після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі і до моменту постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, судом першої інстанції вживалися заходи (шляхом постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху) щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду та надати відповідні докази, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним. За наведеного правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає належними доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність передбачених ч.2 ст. 123 КАС України підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 . Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про залишення позову без розгляду, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, вимога апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду не підлягає задоволенню, оскільки питання зміни складу суду першої інстанції не є компетенцією суду апеляційної інстанції. Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За цим, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу задовольнити частково. Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 27.02.2025 по справі № 636/2573/24 скасувати. Справу № 636/2573/24 направити до Чугуївського міського суду Харківської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко