Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1616/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2025 р. Справа № 520/1616/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.03.24 по справі № 520/1616/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі відповідач, ГУ ДСНС України у Харківській області, апелянт), в якій просив: -визнати протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру щомісячної премії - 289 відсотків в довідку №394 від 10.07.2023 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023; -зобов`язати ГУ ДСНС України у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі- ГУ ПФУ в Харківській області) довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 зі збереженням показників посадового окладу - 7730,00 грн; окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник - 2150,00 грн; надбавки за вислугу років 45% - 4446,00 грн; надбавки за особливості проходження служби 50% - 7163,00 грн; та з зазначенням відомостей про розмір щомісячної премії - 289 відсотків з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 його пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДСНС України у Харківській області, яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру щомісячної премії - 289 відсотків в довідку №394 від 10.07.2023 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. Зобов`язано ГУ ДСНС України у Харківській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із збереженням показників посадового окладу - 7730,00 грн; окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник - 2150,00 грн; надбавки за вислугу років 45% - 4446,00 грн; надбавки за особливості проходження служби 50% - 7163,00 грн; та з зазначенням відомостей про розмір щомісячної премії - 289 відсотків з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 . Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі № 520/6478/23 було виготовлено оновлену довідку №394 від 10.07.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі-Постанова №704) станом на 01.01.2023. Апелянт вважав, що суд першої інстанції необґрунтовано поклав на відповідача обов`язок встановити у довідці про грошове забезпечення розмір премії 289%, не маючи на це підстав. Зазначений розмір суперечить розміру премії, який фактично був виплачений в січні місяці за даною посадою у середніх розмірах. Зазначив, що премія повинна бути зазначена в оновленій довідці у середніх розмірах від посадового окладу, виплаченого у січні 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився на пенсію. Відповідно до наказу ДСНС України від 13.01.2023 № 35 (редакція за січень) було визначено здійснювати, починаючи з січня 2023 року (премія за грудень 2022 року), щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби, з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС).Цей наказ застосовується з 01 січня 2023 року і поширюється на осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу в органах і підрозділах, утримання яких здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету. Відповідно до додатку до даного наказу передбачено, що за 20 тарифним розрядом діючий співробітник ДСНС може отримувати премію до 170 %, за наявності про те рішення керівника установи, наявності відповідного фінансування, та особистий внесок в службу. Згідно з наказом ДСНС України № 102 від 03.02.2023 внесені зміни до наказу № 35, та викладено його в новій редакції, а саме: «Здійснювати, починаючи з лютого 2023 року (премія за січень 2023 року), щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС)». Цей наказ застосовується з 01 лютого 2023 року. Цим наказом викладено нові розміри премії за посадами особам рядового і начальницького складу, які почалися засовуватися з 01.02.2023. За 20 тарифним розрядом показник премії максимальний виріс і став до 289% можливим для встановлення за посадою, за наявності рішення керівника установи та відновного фінансування. Апелянт зауважив, що суд першої інстанції своїм рішенням визначив, що ГУ ДСНС України в Харківській області повинно видати позивачу довідку станом на 01.01.2023, застосувавши показники для діючих співробітників, які можуть бути виплачені за посадою, тобто не реальні, а можливо уявні, та які почали діяти лише з 01.02.2023, тобто в іншому місяці. Апелянт зазначив, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за посадою, аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби, зокрема, премії, на підставі розпорядчих документів ДСНС, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою неможна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому, відтак позов не може підлягати задоволенню. Премія, передбачена наказом ДСНС не може бути включена в довідку про розмір грошового забезпечення та стати підставою для перерахунку пенсій колишнім співробітникам ДСНС, оскільки така стосується діючих співробітників ДСНС. Апелянт посилався на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а , зазначивши, що накази, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 14.03.2023 у справі №380/15276/21 з подібними правовідносинами. Звернув увагу на втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень. Зауважив, що приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб`єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Зазначив, що вперше збільшення розміру прожиткового мінімуму для визначення посадових окладів військовослужбовців відбулося у 2020 році, а далі залишалося незмінним. У 2021-2022 роках не відбулось підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок використання для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022, через його збільшення на відповідний рік. На підтвердження вимог апеляційної скарги посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 та Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 28.11.2022 у справі №820/3451/18. Позивач правом на подання відзиву не скористався. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в її межах, доводи та заперечення відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного судового рішення, норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами. Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі- Закон №2262-ХІІ). Згідно з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/6478/23, яке набрало законної сили 14.07.2023, зобов`язано ГУ ДСНС у Харківській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/6478/23, ГУ ДСНС України у Харківській області виготовлено довідку №394 від 10.07.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 за посадою - головний інспектор ВЗИС м. Дергачі, в якій визначено наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7730,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник - 2150,00 грн; надбавка за вислугу років 45% від посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - 4446,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 50% посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років - 7163,00 грн; щомісячна премія 94% посадового окладу - 7266,20 грн; всього - 28755,20 грн. Згідно з довідкою №172/640 від 06.03.2023 на підставі Схеми основних організаційних структур військ Цивільної оборони України, державної пожежної охорони, органів та підрозділів МНС України, урядових органів державного управління у складі МНС України, прирівняних до організаційних структур ДСНС, затвердженої наказом ДСНС України від 15.03.2018 № 170 посада головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дергачівського районного управління Головного управління ДСНС України у Харківській області прирівнюється до посади головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Харківського районного управління ГУ ДСНС України у Харківській області. На підставі наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 20.01.2023 №34 (по особовому складу) встановлено надбавку за особливості проходження служби до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років у розмірі 50% з 01 січня 2023 року, та на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Харківській області від 13.02.2023 №74 (по особовому складу) встановлено щомісячну премію у розмірі 289% посадового окладу за січень 2023 року. За довідками ГУ ДСНС України у Харківській області, які було надано на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025, за прирівняною посадою, яку при звільненні займав ОСОБА_1 , головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям м. Дергачі, розмір премії за грудень 2022 року (фактично виплачена у січні 2023 року) становить 169%; розмір премії за січень 2023 року (фактично виплачена у лютому 2023 року) становить 289%. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні відомостей щодо відсоткового розміру щомісячної премії -289% в довідку №394 від 10.07.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, позивач звернувся із цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави встановлення відповідачем у довідці №394 від 10.07.2023 відсотку щомісячної премії у розмірі 94% посадового окладу не унормовані жодним нормативно-правовим актом та визначення саме вказаного розміру щомісячної премії є необґрунтованим. Зазначив про наявність підстав для зобов`язання відповідача виготовити та направити до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із збереженням показників посадового окладу - 7730,00 грн; окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник - 2150,00 грн; надбавки за вислугу років 45% - 4446,00 грн; надбавки за особливості проходження служби 50% - 7163,00 грн; та з зазначенням відомостей про розмір щомісячної премії - 289 % з урахуванням тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав позивач на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії позивача. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII ( далі- Закон №2232-ХІІ) , військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку. Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від № 704 30.08.2017 (далі - Постанова № 704) затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер , премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до п. 5 Постанови № 704, надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі Інструкція № 623), пунктом 1 якою визначено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу. Інструкцію № 623 розроблено, зокрема відповідно до Постанови №

704. Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання (пункт 2 Інструкції № 623) Відповідно до п.3 Інструкції №623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 1 розділу XVI Інструкції № 623 визначено, що керівники органів управління (підрозділів) мають право в межах фонду преміювання та економії грошового забезпечення здійснювати преміювання осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі, визначеному наказом ДСНС на відповідний рік, але не менше 10 відсотків фонду посадових окладів. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу протиправного, на думку позивача, зазначення ГУ ДСНС України у Харківській області у виданій позивачу станом на 01.01.2023 довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії щомісячної премії у розмірі 94% , оскільки премія має бути зазначена у середніх розмірах, виплачених за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки позивач звільнився, зокрема, премія- 289% Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 ( далі-Порядок №45) , згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Внаслідок визнання нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, з 05.03.2019 діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін. Так, пунктом 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію . Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються. Аналіз приписів пункту 5 Порядку №45 дає підстави для висновку, що для перерахунку пенсії щомісячні надбавки, доплати та премія враховуються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у випадку позивача, розмір премії відповідно до положень абзацу 5 пункту 5 Порядку №45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, мав бути визначені у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його звільнено на пенсію. Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 05.03.2024 року у зразковій справі за №380/19324/23, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024. Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі №520/6478/23 відповідач надав довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, в якій премія зазначена у розмірі 94% посадового окладу. Згідно з довідкою ГУ ДСНС України у Харківській області від 06.03.2023 №172/640, на підставі Схеми основних організаційних структур військ Цивільної оборони України, державної пожежної охорони, органів та підрозділів МНС України, урядових органів державного управління у складі МНС України, прирівняних до організаційних структур ДСНС, затвердженої наказом ДСНС України від 15.03.2018 № 170 посада головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Дергачівського районного управління Головного управління ДСНС України у Харківській області прирівнюється до посади головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Харківського районного управління ГУ ДСНС України у Харківській області. На підставі наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 20.01.2023 №34 (по особовому складу) встановлено надбавку за особливості проходження служби до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років у розмірі 50% з 01 січня 2023 року, та на підставі наказу Головного управління ДСНС України у Харківській області від 13.02.2023 №74 (по особовому складу) встановлено щомісячну премію у розмірі 289% посадового окладу за січень 2023 року. За довідками ГУ ДСНС України у Харківській області, які було надано на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2025, за прирівняною посадою, яку при звільненні займав ОСОБА_1 , головний інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям м. Дергачі, розмір премії за грудень 2022 року (фактично виплачена у січні 2023 року) становить 169%; розмір премії за січень 2023 року (фактично виплачена у лютому 2023 року) становить 289%. Враховуючи те, що за прирівняною посадою, яку при звільненні займав ОСОБА_1 , розмір премії , яку було виплачено за січень 2023, становив 289%, колегія суддів вважає, що відповідач, складаючи довідку від 10.07.2023 №394 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 із зазначенням у ній розміру премії 94%, діяв з порушенням приписів абзацу п`ятого пункту 5 Порядку № 45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими, належним способом захисту його прав є зобов`язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, зокрема, із зазначенням відомостей про розмір премії - 289 % від посадового окладу. Не є слушними посилання апелянта, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції на те, що накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які мають тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII з огляду на таке. Як правильно зазначив апелянт, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 травня 2020 року у справі № 592/5164/16-а дійшла висновку, що встановлення премії, передбаченої наказами Міністра оборони України № 50 та № 355, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Колегія суддів зазначає, що спір у справі № 592/5164/16-а стосувався того, чи є накази Міністра оборони України про встановлення премії підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ. Разом із цим у справі, яка розглядається, спірні правовідносини стосуються правильності зазначення ГУ ДСНС у Харківській області у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розміру премії, який відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45 має зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію. Отже, враховуючи предмет, підстави позовів та склад учасників справ, які є різними у справі № 592/5164/16-а та у справі №520/1616/24, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справі № 592/5164/16-а, не є релевантними для справи, яка розглядається. Посилання апелянта на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 , у постанові Верховного суду від 28.11.2022 у справі №820/3451/18, у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №380/15276/21 колегія суддів не приймає, оскільки предмет, підстави та склад учасників у справах №240/5401/18, №820/3451/18, №380/15276/21 та у справі, що переглядається, є різними, отже висновки Верховного Суду у зазначених справах не є релевантними для справи, яка розглядається. Доводи апелянта про те, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення військовослужбовців за посадою, аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби, зокрема, премії на підставі розпорядчих документів ДСНС, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою неможна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому, не може бути підставою для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, оскільки підставами для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є не доведення відповідачем дотримання ним вимог абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45 при оформленні довідки від 10.07.2023 №394 станом на 01 січня 2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та правильність визначення у цій довідці відсоткового розміру премії (94 %), який передбачає, що відповідні розміри надбавок та премій мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію. Посилання апелянта на те, що 2021-2022 роках не відбулось підвищення розміру грошового забезпечення за рахунок використання для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 та 01.01.2022, через його збільшення на відповідний рік, не є предметом позову ОСОБА_1 , тому колегія суддів не приймає ці доводи до уваги , керуючись вимогами ч.5 ст.308 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. З приводу посилання апелянта на втручання суду першої інстанції в дискреційні повноваження відповідача, зобов`язавши підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача з належним відсотковим розміром премії колегія суддів зазначає таке. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Колегія суддів також враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 806/965/17 та від 27.09.2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з належним відсотковим розміром премії. Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні. Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2024 року по справі № 520/1616/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін