Постанова Одеський апеляційний суд № 523/1962/25

Номер провадження: 33/813/892/25 Номер справи місцевого суду: 523/1962/25 Головуючий у першій інстанції Ружицький В. В. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.04.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Козлової В.А., правопорушника ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 адвоката Саінчина С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саінчин Сергій Олександрович, на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто з нього на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Відповідно до адміністративних матеріалів, 27.01.2025 року о 18 г. 30 хв. в м. Одесі в районі ринку «Привоз» водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Vino», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: підвищена жвавість. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Суворовським районним судом м. Одеси від 02 березня 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.19-20). Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 18.03.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саінчин С.О., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.22-26). Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП Україниапеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. З огляду на визначену ст.266 КУпАПпроцедуру, особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми права, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною третьої статті 266 КУпАПвизначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року(далі - Інструкція), згідно якої огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відповідно до п.п. 7-8, 15 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: - довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до якої останній протягом року до адміністративної відповідальності не притягався (а.с.5); - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 231914 від 27.01.2025 року, в якому наведені обставини порушення п.2.5 ПДР (а.с.1); - направленням на огляд водія на стан сп`яніння від 27.01.2025 року (а.с.6); - довідкою про наявність у ОСОБА_1 права керування транспортними засобами категорії «В» (а.с.4); - письмовим доказом відеодиском, на якому зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 (а.с.8). Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису. Положення щодо регулювання застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, щодо доступу до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, щодо порядку зберігання, видачі та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, регулюються Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026). Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції № 1026 передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Портативний відеореєстратор це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського (п. 3 розділу І Інструкції № 1026). Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Апеляційний суд звертає увагу, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, таким як: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо. Слід також зазначити, що відео-фіксація правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є об`єктивним доказом у справі, оскільки виключає суб`єктивне висвітлення поліцейським обставин справи й здійснюється ним відповідно до ст.ст. 251, 266 КУпАП, ст.ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції № 1026, та надає можливість суду об`єктивно встановити всі обставини у справі. Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 27.01.2025 року ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. За змістом частини другої ст. 266 КУпАП, огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно доводи апелянта, про те, що працівники поліції були зобов`язанні залучити для проведення огляду на стан сп`яніння двох свідків не є обґрунтованими, аджепортативний відеореєстратор повно та безперервно здійснював фіксування події, що сталась 27.01.2025 року, відеозапис був долучений до матеріалів справи (а.с.8), у зв`язку з чим залучення свідків для огляду на стан наркотичного або іншого сп`яніння не є необхідним. Доводи апеляційної скарги, в частині того, що апелянтом не було порушено п. 2.5 ПДР, оскільки він не повинен проходити огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейських, є безпідставними, з огляду на наступне. За змістом п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського в установленому законом порядку пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання даного пункту ПДР є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність, незалежно від того перебував водій у стані сп`яніння чи ні. Щодо апеляційних доводів про порушення правил підсудності, то слід вказати, що ОСОБА_1 здійснив остаточну відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за адресою: м. Одеса, вул. Віталія Нестеренка, що відноситься до територіальної підсудності Суворовського районного суду міста Одеса, у зв`язку з чим порушення правил підсудності суд апеляційної інстанції не вбачає. Той факт, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться в Приморському районному суді м. Одеси, в даному випадку значення не має, так як у відповідності до правил підсудності розгляд справи відбувся в Суворовському районному суді м. Одеси, про що правопорушник ОСОБА_1 був належним чином повідомлений (а.с.11), як і його захисник адвокат Саінчин С.О. (а.с.11,12) і крім того особисто приймав участь в суді апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, спростовується матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи на аркуші номер 6 знаходиться направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 січня 2025 року. Більше того, з відеозапису вбачається момент складання вище зазначеного направлення та повідомлення ОСОБА_1 про складений відповідний документ (ПВР 471005 урив.19:02:18-19:07:45; 19:11:09). Щодо доводів апеляційної скарги про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом вини апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття. Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до даного пункту однією із ознак наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, що і стало підставою до пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. З відеозапису вбачається, що від працівників поліції неодноразово слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Між тим, ОСОБА_1 протягом тривалого часу сперечається та відповідає на пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння відмовою: «Я не поїду», «Я відмовляюсь» (ПВР 471005 урив.18:22:44; 18:22:47). Згодом ОСОБА_1 погодився проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Проте в медичному закладі ОСОБА_1 продовжує сперечатися з працівниками поліції та медичним персоналом, виражається нецензурною лайкою, відповідає згодою на пропозицію пройти огляд, проте дій, для проходження огляду на законну вимогу поліцейських, не здійснює. В подальшому, такі дії інспектором поліції були розцінені як відмова від проходження огляду та о 20 год. 37 хв. працівник поліції почав складати матеріали адміністративної справи. Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, разом з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, ОСОБА_2 роз`яснювались (ПВР 471005 урив.20:40:48-20:42:46). Також безпідставними є доводи правопорушника ОСОБА_2 про те, що працівники поліції його ображали, оскільки зазначені доводи не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Разом з тим, матеріали відеофіксації мають докази неодноразових образ, у тому числі нецензурною лайкою з боку правопорушника ОСОБА_2 на адресу працівників поліції. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій особі, апеляційний суд відхиляє, оскільки така обставина не спростовує правильних висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються зібраними по справі доказами. Підстави вважати вказані докази неналежними, у суду апеляційної інстанції відсутні. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду не встановлено. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, які будучи проаналізованими, не викликають сумнівів у наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Саінчин Сергій Олександрович, залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда