Постанова Одеський апеляційний суд № 509/1309/25

Номер провадження: 33/813/1154/25 Номер справи місцевого суду: 509/1309/25 Головуючий у першій інстанції Спічак В.О. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.06.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Козлової В.А., правопорушника ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 адвоката Батуріна С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батурін Сергій Євгенович, на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 квітня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також з нього стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Відповідно до адміністративних матеріалів, 22.02.2025 року о 12 год. 26 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Петродолинське, по вул. Виноградна, 63 Одеського району Одеської області, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 1,62 %. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Овідіопольським районним судом Одеської області від 22 квітня 2025 року про визнання винним і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.18-20). Не погоджуючись із вказаною вище постановою, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батурін С.Є., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.28-35). Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Батуріна С.Є., розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних обставин. Частиною 7 ст.294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ст. 245 КУпАП провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. У відповідності до ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до п.п. «а» п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 253739 від 22.02.2025 року (а.с. 4); - тестуванням ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою приладу «Drager», результат тесту склав 1,62 ‰ (а.с. 5); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 7); - відеозаписом з нагрудної бодікамери працівника поліції (а.с.12). Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 , встановленою постановою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.04.2025 року в порушенні ним вимог п. 2.9а ПДР, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. У доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батурін С.Є., посилається на те, що матеріали справи не містять жодних належних, достовірних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому не доведено, що ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, зазначені доводи апеляційний суд розцінює критично, зважаючи на наступне. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп`яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, а також визначає спеціального суб`єкта водія транспортного засобу. Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР). Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» визначено, що керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Крім того, в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а зазначено, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Розглядаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходить із того, що під керуванням транспортним засобом розуміється умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу. Обставина керування особою транспортним засобом обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Долучений до матеріалів справи відеозапис хоча і не містить фіксування керування транспортного засобу ОСОБА_1 , що сталося 22 лютого 2025 року о 12 год. 26 хв. в с. Петродолинське, по вул. Виноградна, 63 Одеського району Одеської області, проте містить інформацію про те, що під час розмови з інспектором поліції, ОСОБА_1 жодним чином не заперечував факт керування транспортним засобом«ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , за обставин, викладених у протоколі ЕПР1 № 253739 (урив. 0:00:19-0:00:25). Також, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Drager». Далі, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, надав останньому трубку, яка була герметично запакована (урив. 0:00:56-0:01:02). Потім працівник поліції в присутності скаржника здійснив контрольний забір повітря, та після цього надав ОСОБА_1 право продути трубку (урив. 0:01:30 0:01:56). За результатами проходження огляду прилад виявив позитивний результат (1, 62%о), який був озвучений ОСОБА_1 (урив. 0:02:22-0:02:24), що підтверджується роздруківкою з газоаналізатору «Drager» (а.с.5). Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 256 КУпАП, ОСОБА_1 у випадку незгоди із обставиною керування, міг скористатися своїм правом та зазначити в протоколі про адміністративне правопорушення, що він не керував транспортним засобом, проте протокол ним підписаний без зауважень, а в пункті 14 зазначеного протоколу зазначив: «Випив 150 гр. водки» (а.с.4). Крім цього, під час розмови з поліцейським ОСОБА_1 підтвердив, що вживав «сьогодні водку» (урив.0:02:30-0:02:34). Після проведення огляду на місці зупинки на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатами, отриманими після проходження цього огляду. Більше того, із первісних письмових пояснень правопорушника ОСОБА_1 слідує, що він особисто вказав, що сьогодні вживав водку, 150 гр., після чого керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.8). Тобто правопорушник ОСОБА_1 жодним чином не заперечував того факту, що 22.02.2025 року, в 12.26 він керував вищевказаним транспортним засобом в стані олкогольного сп`яніння і був зупинений працівниками поліції. Наведене, у своїй сукупності, вказує на доведеність у ході провадження у цій справі факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 фактично погодився з результатами огляду, проведеного за допомогою алкотестеру на місці зупинки, про що свідчить поведінка водія на місці події, а також підписаний ним акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7), тому у правоохоронців були відсутні правові підстави для направлення водія до закладу охорони здоров`я з метою проходження ним огляду у медичному закладі, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються зібраними по справі доказами. Підстави вважати вказані докази неналежними, у суду апеляційної інстанції відсутні. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду не встановлено. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, які будучи проаналізованими, не викликають сумнівів у наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батурін Сергій Євгенович, залишити без задоволення. Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда