Постанова 4855 № 750/17246/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/17246/24 Суддя (судді) першої інстанції: Стельмах А.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. пр-к позивача Максак Т.Л. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капрала поліції Цуканова Валерія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції, поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капрала поліції Цуканова Валерія Анатолійовича, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відсутні, склад і подія адміністративного правопорушення, про яке йдеться в спірній постанові, оскільки позивач ніколи не керував мотоциклом ZS200N НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , а відповідно не міг використовувати або не використовувати зовнішні світлові прилади транспортного засобу. Постановою Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тими ж доводами, що і позовна заява. Апелянт вважає, що ці доводи безпідставно не було враховано судом першої інстанції. Крім того, вказував, що суд першої інстанції не надав оцінку тому факту, що в примірник постанови про адміністративне правопорушення, яка залишилася у відповідача, останнім протиправно внесено зміни щодо ідентифікації транспортного засобу, на якому начебто рухався позивач, вже після подання позову до суду. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 квітня 2025 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 09 квітня 2025 року о 10:20 у справі №750/17246/24 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon». У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідачів, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, відзив на апеляційну скаргу не подавав. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2024 поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Чернігівській області капітаном поліції Цукановим В.А. винесено постанову серії ЕНА №3533794 (а.с.6) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності , до застосовано адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510грн. за те , що він 23.11.2024 о 19:07:28 год. в м. Чернігові, просп. Михайла Грушевського, 226, керував транспортним засобом ZS200N, д.н.з. НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар в темну пору доби, чим порушив п. 19.1 «а» ПДР України. Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та правомірно накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення відсутні. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП). Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Як встановлено пунктом 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно із пунктом 19.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами. У відповідності до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Так, відеозаписом з відео реєстратора поліцейського, дослідженим судом апеляційної інстанції, зафіксовано рух легкового транспортного засобу білого кольору без увімкнених фар ближнього (дальнього) світла у темну пору доби 23.11.2024 року о 19:07:12. Після того, як працівниками поліції було зупинено вказаний транспортний засіб та в ході спілкування працівника поліції з водієм, останній не заперечував, що керував транспортним засобом на якому не були увімкнені фари ближнього світла. Крім того, вказаним відеозаписом підтверджується, що водію були роз`яснені у повному обсязі його права, в тому числі право на правову допомогу. Також, з відеозапису слідує, що позивачу було роз`яснено порядок оскарження постанови та сплати штрафу, позивач не оспорював на місці оскаржуваної постанови та отримав її копію. При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не заперечує, що наданий відеозапис з камери поліцейського патрульної служби від 23.11.2024 свідчить про те, що фото-відео фіксація розгляду справи про адміністративне правопорушення вчинялась саме відносно нього. Разом з тим, вказаний відеозапис не містить чіткого зображення марки автомобіля та номеру державного знака на вказаному автомобілі. Крім того, з постанови серії ЕНА №3533794 від 23.11.2024 , долученої відповідачем до відзиву (а.с.53), вбачається виправлення в графі

5. Транспортний засіб (марка, модель, реєстраційний номер, належність), а саме: «ZS200N» виправлено на «Opel Caddet», а « ОСОБА_2 » закреслено, виправлення засвідчені печаткою УПП у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції. З відзиву Департаменту патрульної поліції на позовну заяву (а.с.47) слідує, що виправлення помилки в марці транспортного засобу виправлено на підставі рапорту інспектора роти №1 Цуканова В.А., копію якого додано до відзиву. Разом з тим з рапорту Цуканова В.А., вбачається, що останній ним складено 23.01.2025 року (під час розгляду цієї справи судом першої інстанції). Отже виправлення було здійснено не інспектором під час складання постанови та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а посадовою особою відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Чернігівській області без зазначення прізвища, посади та спеціального звання. Доказів наявності у такої особи повноважень на внесення будь-яких виправлень до постанов про адміністративне правопорушення за сплином двомісячного терміну, відповідачем не надано. Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суд першої інстанції, що зазначення в оскаржуваній постанові транспортного засобу ZS200N номерний знак НОМЕР_1 є технічною помилкою. З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказана норма встановлює адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, зокрема правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів тощо, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п`яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу, згідно із пунктом 19.1 ПДР України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла; б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі; в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Правила дорожнього руху). Об`єктивна сторона правопорушення виражається у формі, зокрема: порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (водій транспортного засобу), тобто особа, яка в установленому порядку отримала дозвіл на керування транспортним засобом - водійське посвідчення, що під час керування конкретним транспортним засобом навмисне не використовувала зовнішні освітлювальні прилади такого ТЗ у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й формі необережності. Отже, з системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що суттєвим для наявності складу правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП є не тільки встановлення особи правопорушника, але й транспортного засобу( технічно несправного, без освітлювальних приладів, з освітлювальними приладами, що не відповідають технічним нормам тощо). Так, з реєстраційної картки ТЗ (а.с.57), вбачається, що за номером та серією знака НОМЕР_1 25.05.2013 зареєстровано мотоцикл Viper ZS200N, власник ОСОБА_2 . Згідно реєстраційної картки ТЗ (а.с.56) номер та серія знака НОМЕР_1 , легковий автомобіль Opel Caddet 1.3 білого кольору зареєстровано 18.01.2005, власник ОСОБА_3 . З наданого відповідачем відеозапису вбачається, що правопорушення вчинено особою, яка рухалася на легковому автомобілі білого кольору, а не на мотоциклі, як це вказано у постанові. Помилка в зазначенні марки транспортного засобу на якому скоєно адміністративне правопорушення, що допущена в постанові, є очевидною. Її усунення відбулося поза межами розгляду адміністративної справи та особою, яка не мала відношення до складання оскаржуваної постанови. Підсумовуючи приведене вище, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, колегія суддів вважає, що апелянтом доведено протиправність оскаржуваної постанови, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо законності внесених виправлень в змість оскаржуваної постанови. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не дослідив всі наявні в матеріалах докази та не надав їм належної оцінки, чим допустив порушення норм процесуального права. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі: постанову серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати; провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 09.04.2025р.)