Ухвала КАС ВС № 160/6724/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 07 квітня 2025 року м. Київ справа №160/6724/24 адміністративне провадження № К/990/11627/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Шарапи В.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 160/6724/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просила: визнати дії ГУНП в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, передбачених Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які оформлені листом від 25.01.2024 № 99/С-377/103/05-2024, протиправними; зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документи, передбачені Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги років 26 років 08 місяців 24 дні. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025, у задоволені позову відмовлено. 18.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 160/6724/24, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, оскільки не враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, від 24.12.2024 у справі № 380/682/20, на які посилалася в обґрунтування. позовних вимог позивачка (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). Скаржник вважає, що з урахуванням наведеної нею практики Верховного Суду, на даний час існують різні правові позиції в аналогічних правовідносинах, якими керувалася позивачка, та які застосували суди попередніх інстанцій, жодна з яких не є переконливішою за іншу, що для позивачки не є остаточним вирішенням спірних з відповідачем правовідносин. Перевіривши касаційну скаргу та документи, додані до неї, суд дійшов такого висновку. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно з пунктами 3, 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У цій справі оскаржуються дії територіального підрозділу Національної поліції України щодо відмови в підготовці та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Дніпропетровський окружний адміністративний суд в ухвалі від 15.03.2024 про відкриття провадження вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об`єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Суд відхиляє покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, від 24.12.2024 у справі № 380/682/20, оскільки останні сформовані на підставі іншого правового регулювання, а саме з урахуванням положень попередньої редакції Постанови КМУ № 393, яка була чинна до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119. 16.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 119, якою, зокрема, вніс зміни до підпункту «а» пункту 3 Постанови КМУ № 393, що передбачав можливість пільгового обрахунку календарної вислуги осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Колегія суддів зазначає, що після цього Верховний Суд в постанові від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, правовідносини у якій є подібними, вже сформулював наступний правовий висновок: «- підпунктом «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; - водночас, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній на дату звільнення, 27.06.2022, та дату звернення позивача із заявою до ГУНП в Донецькій області щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії, 01.11.2022) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (пункт 3 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119): один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; - тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року.». Отже, зарахування пільгового стажу особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262, здійснюється лише для визначення розміру пенсії, а не для її призначення. Зазначену правову позицію щодо застосування норм Порядку № 393 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119) також підтримав Верховний Суд у постановах від 31.01.2024 у справі №120/7300/22, від 17.07.2024 у справі № 420/13796/22, від 29.07.2024 у справі №480/4196/23, від 23.12.2024 у справі № 200/107/23 та інших під час розгляду подібних правовідносин. Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відповідно до такої правової позиції Верховного Суду, та виходив з того, що станом на дату звернення позивача (18.01.2024) із заявою до відповідача щодо оформлення та подання необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393, відповідно календарна вислуга для призначення пенсії має складати 25 років і більше. Скаржник не обґрунтовує підстави для відступу від висновків Верховного Суду та Суд не вбачає за необхідне відступати від такого висновку. Крім того, по тексту касаційної скарги, серед іншого, містяться посилання на постанови Верховного Суду, проте, оскільки такі посилання наведені без взаємозв`язку із конкретним підпунктом частини четвертої статті 328 КАС України Суд не бере такі до уваги. З огляду на наведене, Суд уважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, мотиви зводяться до незгоди із прийнятими судами попередніх інстанцій рішеннями. Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Скаржник не обґрунтовує винятковість для позивача цієї справи чи значний суспільний інтерес; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів. В касаційній скарзі Скаржник фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Оцінивши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже, за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню та скаржником не доведені визначені законом виключні обставини, які можуть слугувати підставою для відкриття провадження. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 160/6724/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Шарапа Я.О. Берназюк