Постанова Київський апеляційний суд № 357/18681/24

справа № 357/18681/24 головуючий у суді І інстанції Дубановська І.Д. провадження № 33/824/1897/2025 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 02 квітня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рашкової Валентини Володимирівни на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 08 грудня 2024 року о 10 год. 40 хв. траса А/Д М-05 Київ-Одеса 78 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz ML», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Рашкова В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що працівниками поліції не запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Вказує, що із запису з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції чітко видно, що причини зупинки немає. Апелянта попросили показати документи, що він охоче і без заперечень зробив. Також не було причин для огляду вмісту машини, але на вимогу працівників поліції апелянт також погодився відкрити машину і дозволив оглянути вміст багажного відділення. Незрозумілою причина обшуку салону автомобіля де знаходяться особисті речі особи та особистого обшуку апелянта, коли офіцер на нагрудну камеру якого проводився запис опинився поряд із ОСОБА_1 його обшук уже проводився, причин для такого обшуку озвучено не було. Апелянт не заперечував факту наявності у нього речовини, яку працівники поліції знайшли у його особистих речах, але вій наголосив, що останню добу ніяких речовин не вживав. До того ж, із запису видно, що ніяких візуальних ознак наркотичного сп`яніння у апелянта нема, він поводиться абсолютно адекватно, активно сприяв співпраці з працівниками поліції. Описані у протоколі ознаки сп`яніння є надуманими та непідтвердженими доказами, пройти огляд безпосередньо на місці події ОСОБА_1 ніхто не пропонував. Апелянт дійсно відмовився від поїздки у запропонований медичний заклад для огляду, але на це були об`єктивні причини. Апелянт є військовослужбовцем і їхав він відповідно із військової частини і відлучатися на довгий час йому було заборонено, за наказом командування він був зобов`язаним якнайшвидше повернутися назад на місце дислокації. Долучений до протоколу відеозапис є не безперервним. Одночасно захисником ОСОБА_1 - адвокатом Рашковою В.В. заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження указаної постанови, яке обґрунтовано тим, що розгляд справи судом першої інстанції проведений без участі ОСОБА_1 , який перебував на військовій службі у відрядженні. Вирішуючи клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує таке. За змістом частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову ухвалено 30 січня 2025 року. Останнім днем для подання апеляційної скарги на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року, у розумінні частини 2 статті 294 КУпАП, було 10 лютого 2025 року. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи 11 лютого 2025 року, докази отримання ним копії оскаржуваної постанови у матеріалах справи відсутні. Гарантуючи відповідно до частини 1 статті 55 Основного Закону України право особи на судовий захист, Конституція України визначає основні засади судочинства, метою закріплення яких є, зокрема, забезпечення неупередженості здійснення правосуддя судом, відповідність винесеного рішення верховенству права, а також своєчасне, ефективне та справедливе поновлення особи в правах протягом розумних строків. Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Отже, реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанцій; перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 та його захисник під час розгляду справи судом першої інстанції присутніми не були, відомості щодо отримання ними копії оскаржуваної постанови відсутні, а апеляційна скарга подана 21 лютого 2025 року, апеляційний суд дійшов висновку, що строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції підлягає поновленню. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рашкова В.В. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано відеоматеріал, на якому зафіксовано як працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Mercedes Benz ML», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , під час перевірки документів працівники поліції виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запитали, коли він в останній раз вживав наркотичні засоби, ОСОБА_1 повідомив, що позавчора (05:29 хв. відеозапису № 1), у зв`язку з цим йому запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я; ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, посилаючись на те, що на має на це часу (02:21 хв. відеозапису № 2); працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки його відмови від проходження такого огляду, а також його права (02:30 хв. відеозапису № 2). Апеляційний суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що на відео чітко видно відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі, апеляційний суд враховує таке. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 4 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.. Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, апеляційний суд враховує таке. Відповідно до пункту 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пунктами 7-9 Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. З указаних положень Інструкції вбачається, що перевірка на стан наркотичного сп`яніння особи проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Оскільки працівниками патрульної поліції виявлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, які визначені у пункті 4 розділу I Інструкції, однак Інструкцією не передбачено проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, а навпаки визначено обов`язкове лабораторне дослідження біоматеріалу для виявлення речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, тому працівники поліції обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі у лікаря-нарколога. Посилання в апеляційній скарзі на не здійснення безперервно відеозапису апеляційним судом відхиляються, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються сукупністю доказів, при цьому на відеозаписі з місця події зафіксовано усі обставини, які викладені у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, апелянтом не обґрунтовано, які саме важливі для правильного вирішення справи обставини не були зафіксовані на відео та не надані суду. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Клопотання адвоката захисника ОСОБА_1 - адвоката Рашкової Валентини Володимирівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Рашковій Валентині Володимирівні строк на апеляційне оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Рашкової Валентини Володимирівни залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова