Постанова Київський апеляційний суд № 757/14381/23-п

справа № 757/14381/23-п головуючий у суді І інстанції Смик С.І. провадження № 33/824/3434/2023 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 02 серпня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Сердюк К.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Скотар Олександра Миколайовича на постанову Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 01 квітня 2023 року о 04 год. 50 хв. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz CLA 250», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Федорова, у м. Києві, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася, чим порушила вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі по тексту - ПДР), відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвоката Скотар О.М. подав апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що жодних ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 із відео з нагрудних камер працівників поліції не вбачається, а тому у працівників поліції були відсутні підстави пропонувати їй пройти медичний огляд для визначення стану сп`яніння, а їх дії можна розцінити як схиляння ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду. Також працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 наслідки її відмови від проходження огляду, що розцінюється як провокація. З наданого до протоколу відеозапису вбачається, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 її права та обов`язки, наслідки відмови від проходження огляду, не надали направлення для проходження такого огляду та не забезпечили їй можливість користуватися правовою допомогою адвоката. Також матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортного засобу. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Скотар О.М. які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано: відеоматеріал відповідно до якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; роздруківка з Армор на підтвердження отримання ОСОБА_1 посвідчення водія. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції. Із переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не погодилася на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» або у медичному закладі. При цьому, суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності. При цьому, апеляційний суд вважає, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Також апеляційний відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що працівниками патрульної поліції не роз`яснено ОСОБА_1 наслідки її відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки такі повністю спростовуються відеозаписом. Під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції клопотання про надання їй можливості скористатися правовою допомогою адвоката нею не заявлялося. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 на запитання суду пояснила, що вона має 5 років водійського стажу. Отже, водій ОСОБА_1 достовірно обізнана про вимоги Правил дорожнього руху, оскільки проходила теоретичні та практичні навчання для підготовки до здачі екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здала ці екзамени та отримала відповідне посвідчення. Крім того, оскільки ОСОБА_1 керує автомобілем на території України, то вона обізнана у тому числі і стосовно положення пункту 2.5. Правил дорожнього руху України. Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановлених норм закону держави Україна. У зв`язку з викладеним, апеляційний суд вважає доводи ОСОБА_1 про те, що вона відмовилася від проходження огляду через те, що вона розгубилася та не знала можливих наслідків своєї відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, безпідставними, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано як працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що наслідком її відмови буде складення протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП. Щодо доводів про те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від подальшого керування автомобілем, то такі доводи не спростовують висновок суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а саме: факту відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Скотар Олександра Миколайовича залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 30 травня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова