Постанова 4801 № 127/36870/24

Справа № 127/36870/24 Провадження № 33/801/221/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Бернада Є. В. Доповідач: Бурденюк С. І. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Присяжнюка О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Присяжнюка О.Г., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: ОСОБА_1 06.11.2024 о 23.38 год по вул. Пирогова, 182 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки BMW, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, однак від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, адвокат Присяжнюк О.Г., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2025, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд не взяв до уваги позицію захисту. що ОСОБА_1 автомобілем не керував, автомобіль був припаркований, під час зупинки працівниками поліції автомобіль перебував у нерухомому стані, двигун автомобіля не працював. З відеозапису вбачається, що автомобіль був припаркований, про факт не керування ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції неодноразово. Відсутня на відеозаписі фіксація і повідомлення поліцейського про причини зупинки транспортного засобу. З відеозапису не вбачається, ким саме був зупинений автомобіль. Крім того, адвокат клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ним подано апеляційну скаргу до апеляційного суду, яку постановою апеляційного суду від 30.01.2025 року було повернуто, оскільки до апеляційної скарги не було додано витяг з договору про надання правової допомоги, із зазначенням повноважень адвоката чи обмежень його прав на вчинення окремих дій. Вказану постанову суду він отримав поштою 04.02.2025. На даний час він повторно подає апеляційну скаргу з необхідними документами. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суд вважає, за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2025 року. В судове засідання 04.04.2025 не з`явились особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Присяжнюк О.Г, подали до суду заяву, просили суд проводити у їх відсутність, просили задовольнити апеляційну скаргу. Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Присяжнюка О.Г., які підтримали вимоги апеляційної скарги, (в судовому засіданні 28.03.2025 року) , просили постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП). Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП). Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок). Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ЄПРТ № 167836, який надійшов на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області та був складений 07.11.2024 року, встановлено, що 06.11.2024 о 23.38 год по вул. Пирогова, 182 в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW», д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови, однак від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку відмовився. У протоколі зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, протокол про адміністративне правопорушення, який складений щодо ОСОБА_1 , сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254, 256 КУпАП, тому є належним доказом у справі. Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що ОСОБА_3 пояснив працівнику поліції, який зупинив його транспортний засіб, що він з товаришем виїхали "по місцю", крім того, неадекватно себе поводили, зухвало. На неодноразові запитання поліцейського про те, чи буде він все ж проходити огляд, ухилявся від відповіді та весь час в їх розмову перебивав товариш ОСОБА_1 своїми коментарями. Отже, досліджені файли повністю спростовують доводи сторони захисту про те, що він не не керував автомобілем, а лише перебував у нього, а автомобіль був у нерухомому стані. Твердження адвоката, що з відеозапису не вбачається, ким зупинено автомобіль, спростовуються тим, що на самому відеозаписі видно, що працівник поліції представився, пояснив своє звання, посаду, ім`я та прізвище. До того ж на думку апеляційного суду, інформація з відеозапису є достатньою для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів, апелянтом не надано. Не встановлено таких фактичних даних і під час апеляційного розгляду справи. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Так, наявним відеозаписом підтверджено неодноразові пропозиції інспектора поліції пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп`яніння. Крім того, поліцейським було роз`яснено права, а також те, що у випадку відмови від проходження огляду буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо тверджень ОСОБА_1 в судовому засіданні в апеляційній інстанції про невідповідність в оскаржуваній постанові його показань щодо визнання вини, то суд не бере ці твердження до уваги, оскільки зі змісту відео з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 на питання працівника поліції заперечує щодо проведення огляду на стан сп`яніння, крім того його поведінка під час надання пояснень працівникам поліції дає підстави вважати, шо він знаходився в стані алкогольного сп`яніння. А невизнання вини, а саме вживання алкогольних напоїв перед керуванням автомобілем суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. В судовому засіданні апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що він перебував на пасажирському сидінні в автомобілі ОСОБА_1 коли працівники поліції підійшли до них. Зазначив, що в подальшому автомобіль забрали знайомі ОСОБА_1 , автомобіль працівниками поліції не вилучався. ОСОБА_1 не керував авто, а тільки сидів . Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не пояснили ОСОБА_1 причину зупинки, не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Причини зупинки авто в даному випадку взагалі не беруться до уваги, оскільки сам ОСОБА_1 та свідок стверджують ,що автомобіль взагалі не рухався , був припаркованим на узбіччі тривалий час. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки 3 січня 2024 року від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку відмовився. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, у рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту. Відповідно до п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Суддя районного суду в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Отже, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга,- задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Присяжнюку О.Г. строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2025 року. Апеляційну скаргу адвоката Присяжнюка О.Г., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Сергій БУРДЕНЮК