Постанова 4856 № 240/8924/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/8924/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 03 квітня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. , за участю: секретаря судового засідання: Пращерук М. О., представника позивача: Барановського І.І., представника відповідача: Дібрової Л.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-16788-52 від 08.04.2024 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн. Позивач зазначає, що 22.04.2024 року від Відповідача отримав оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн. Підтверджує, що в період з 24.04.2005 року по 31.01.2019 року був зареєстрований фізичною особою-підприємцем, але з 2004 року по теперішній час працює за основним місцем роботи на різних підприємствах, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів. В ці періоди, як зазначено у позові, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за Позивача сплачував роботодавець. На думку Позивача, оскаржувана вимога є протиправною, так як прийнята без врахування принципу щодо недопущення подвійного оподаткування. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року відмовлено в повному обсязі в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області . Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був фізичною особою-підприємцем в період з 25.04.2005 року по 31.01.2019 року та перебував на спрощеній системі оподаткування. Вказані обставини визнаються позивачем та підтверджуються дослідженими судом обліковими даними з інформаційної системи "Податковий блок" (інтегрованої картки платника) та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, протягом вказаного періоду був платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Сторонами визнається право відповідача на здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, та право відповідача на винесення податкової вимоги про сплату боргу з єдиного внеску. Відповідачем 20.01.2022 року відносно Позивача було ухвалено рішення №000/407/06-30-24-07 про застосування штрафу у розмірі 3 330,33 грн. та нарахування пені в розмірі 12 836,64 грн. (а.с.43). Як зазначено в даному рішенні та відповідно до доводів Відповідача, наведених у відзиві на позов, винесення вказаного рішення про застосування штрафу у розмірі 3330,33грн. та нарахування пені в розмірі 12 836,64 грн. було зумовлено порушенням платником в період з 10.02.2018 року по 14.08.2020 року строків сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Судом першої інстанції встановлено, що за обліковими даними з інформаційної системи "Податковий блок" (інтегрованої картки платника) за платником станом на 08.04.2024 року рахувалася недоїмка з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн., в тому числі: борг в розмірі 2 982,90 грн. зі сплати штрафу та борг в розмірі 12 836,64 грн. зі сплати пені. Відповідачем Позивачу була винесена оскаржувана податкова вимога № Ф-16788-52 від 08.04.2024 року про сплату саме вказаного боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн., в тому числі: борг в розмірі 2 982,90 грн. зі сплати штрафу та борг в розмірі 12 836,64 грн. зі сплати пені. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно з положеннями частини 2 статті 8 та статті 12 Закону № 2464-VI, єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до положень частини 8 статті 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Згідно з частиною 11 статті 9 Закону №2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина 6 статті 25 Закону №2464-VІ). Згідно з частиною 10 статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Відповідно до частини 13 статті 25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду. Частиною 14 статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449. Пунктом 2 розділу VI Інструкції №449 визначено, що у разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що згідно з частиною 11 статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)). В силу вимог частини 16 статті 25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Дослідивши обставини справи, колегія суддів вказує, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску. При цьому, сплачені платником суми зараховуються в порядку календарної черговості для погашення недоїмки, штрафів та пені. За наявності заборгованості на кінець календарного місяця, в тому числі штрафів та пені, платнику надсилається вимога про сплату зазначеної заборгованості. З рішення ГУ ДПС у Житомирській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №000/407/06-30-24-07 від 20.01.2022 слідує, що за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 10.02.2018 до 14.08.2020, до позивача застосовано штраф у розмірі 3330,33 грн. та нараховано пеню у розмірі 12836,64 грн. Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що саме на підставі вищевказаного рішення відповідачем сформовано спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.04.2024 №Ф-16788-52. Судом першої інстанції встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №000/407/06-30-24-07 від 20.01.2022 не є предметом даного публічно-правового спору. Матеріали справи не містять доказів оскарження такого рішення. Враховуючи доводи апеляційної скарги та матеріяли справи, колегія суддів дійшла висновку висновку, що відповідачем правомірно сформовано спірну вимогу про сплату вказаного боргу від 08.04.2024 №Ф-16788-52 з урахуванням того, що доказів скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №000/407/06-30-24-07 від 20.01.2022 матеріали справи не містять, Суд апеляційної інстанції не врахувує доводи позивача, що у нього відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску, у зв`язку з тим, що він є найманим працівником, оскільки предметом даного судового розгляду може бути лише оцінка обставин наявності чи відсутності у позивача боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а не підстав його виникнення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 03 квітня 2025 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.