Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/2401/24

Справа № 148/2401/24 Провадження № 33/801/273/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 08 жовтня 2024 року о 17 год 55 хв. по вул. Олександра Панченка у м. Тульчині Вінницької області вона керувала транспортним засобом «Фольксваген Джетта», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просила скасувати постанову судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2025 року, а провадження у справі закрити через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги докази, які спростовують її перебування в стані алкогольного сп`яніння. Вказувала, що після зупинки працівниками поліції вона пройшла медичний огляд в порядку самозвернення, за результатами якого ознак алкогольного сп`яніння не виявлено. Зазначала, що поліцейськими не роз`яснено її права, передбачені статтею 268 КУпАП, зокрема на правничу допомогу. Долучений до матеріалів справи диск з відеофайлами не засвідчений цифровим підписом, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом у справі. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП). Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 145949 від 08 жовтня 2024 року 08 жовтня 2024 року о 17 год 55 хв. по вул. Олександра Панченка у м. Тульчині Вінницької області ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Фольксваген Джетта», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилася. Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, як на підставу доведеності вини послався, зокрема на протокол про адміністративне правопорушення; акт огляду; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є необґрунтованим, оскільки в порушення вимог статті 280 КУпАП суд не з`ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) установлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані, зокрема алкогольного сп`яніння підлягають оглядові на стан такого сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння в інших закладах забороняється. Проведення огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому статтею 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції 1452/735 встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Зазначеними правовими нормами стверджується, що водій вважається таким, що порушив вимоги пункту 2.5 ПДР лише у разі його відмови від проходження в установленому порядку огляду, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і в закладі охорони здоров`я. При цьому аналіз вимог статті 130 КУпАП вказує на те, що під відмовою від проходження огляду законодавцем закладено умисну та свідому дію особи, виражену у небажанні вчиняти активні дії для проходження огляду на стан сп`яніння, за умови наявності для цього усіх необхідних умов. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися відповідними доказами. Вина водія у порушенні ПДР повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо. З долученого з матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Drager» на місці зупинки о 18 год 02 хв., на що вона погодилась, однак в подальшому через неодноразові невдалі спроби проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вона відмовилася від проходження такого огляду. При цьому жодної із зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння (окрім запаху алкоголю з порожнини рота, чого не можливо встановити по відеозапису) не мала. Разом з тим ОСОБА_1 скористалася правом звернутись до медичного закладу за самозверненням. Згідно з наданим ОСОБА_1 суду першої інстанції висновком КНП «Тульчинська ЦРЛ» ТМР № 38 від 08 жовтня 2024 року того ж дня ОСОБА_1 о 19 год 18 хв. в присутності працівника поліції в порядку самозвернення пройшла медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, тобто протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. За результатами огляду встановлено, що ОСОБА_1 твереза (алкотест № 5820: в 19 год 18 хв. 0,18 проміле; в 19 год 38 хв. 0,16 проміле). Тобто фактично від огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я вона не відмовлялася, а пройшла його у встановленому порядку відразу після отримання правничої допомоги (належного роз`яснення її прав та обов`язків, а також наслідків вчинення / не вчинення відповідних дій адвокатом). Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що ОСОБА_1 визнала факт вживання алкоголю («пила шампанське»), що зафіксовано поліцейським на боді-камеру, то апеляційний суд звертає увагу, що відповідальність за статтею 130 КУпАП наступає, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а не сам факт вживання алкогольного напою. Про це, крім диспозиції частини першої статті 130 КУпАП, свідчить і пункт 7 розділу ІІ Інструкції 1452/735, яким визначено допустимий вміст алкоголю в крові до 0,2 проміле. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 24 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк