Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/23023/23

Справа № 127/23023/23 Провадження № 33/801/972/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 жовтня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що 23 липня 2023 року о 11 год 10 хв. в м. Вінниці по вул. Максимовича, 6, вона керувала транспортним засобом «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у лікаря-нарколога в Комунальному підприємстві «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради». Висновок № 0901, позитивний амфетамін. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просила скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2023 року, а провадження у справі закрити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив її про дату та час розгляду справи і розглянув справу у її відсутність, чим позбавив можливості реалізувати в суді передбачені статтею 268 КУпАП права особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Зазначала, що жодних наркотичних засобів та психотропних речовин не вживає, тому результати, відображені у висновку № 0901, є хибними. В ході проведення огляду на стан наркотичного сп`яніннявона здала біологічний матеріал для аналізу, однак результатів не отримала через відсутність медичного працівника, який може провести відповідні аналізи одразу на місці у її присутності. Зазначене викликає сумнів у достовірності результатів. Крім того відеозапис з нагрудної камери працівників поліції є неповним, постійно переривається, не містить зафіксованих обставин проведеного дослідження. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). За загальним правилом не можуть братись до уваги докази, одержані із порушенням порядку, встановленого для їх отримання. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України «Про національну Поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Цьому обов`язку кориспондується встановлене статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» право водія знати про причини зупинки. Підставами для зупинки транспортного засобу визначено: 1. якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2. якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3. якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4. якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5. якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6. якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7. якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8. якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9. порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10. якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту (частина перша статті 35 Закону України «Про національну Поліцію»). Проте всупереч цим приписам закону у справі не має даних про причину зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Оскільки працівником поліції зупинку ОСОБА_1 було здійснено незаконно, то усі подальші дії щодо неї, зокрема направлення для проходження огляду на стан сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення вважати законним також не можна. Крім того відповідно до частин другої третьої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (частина п`ята статті 266 КУпАП). Тобто працівник поліції мав право вимагати проходження огляду в закладі охорони здоров`я лише за умови відмови ОСОБА_1 від проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних спеціальних засобів або незгоди з його результатами. На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, не має даних про те, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів (зокрема, тип, марка/модель технічного засобу), від проходження якого вона відмовилася або висловила незгоду з його результатами. Згідно з пунктами 10 11, 15 17, 20, 22 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція) зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров`я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров`я, у якому проводився відбір біологічного середовища. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Тобто, за змістом цих норм висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складається безпосередньо за участі оглянутої особи безпосередньо після її огляду у закладі охорони здоров`я із повідомленням результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння в присутності поліцейського та врученням одного його примірника такій особі. При цьому заклад охорони здоров`я зобов`язаний забезпечити відібрання біологічних зразків у дві ємності, одна з яких у опломбованому стані повинна зберігатись протягом 90 днів. В іншому випадку висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння є недійсним. Проте, як видно із відеозапису з нагрудної камери поліцейської, біологічні зразки у ОСОБА_1 були відібрані в одну ємність, яка відразу без здійснення дослідження та її опломбування була поміщена до шафи «через відсутність лаборанта». Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння в присутності ОСОБА_1 та поліцейського не складався, його зміст до ОСОБА_1 не доводився, а тому він є недійсним і не може вважатись допустимим доказом перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. За змістом статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі (частини друга четверта статті 256 КУпАП). КУпАП не передбачає можливості складення протоколу за умови відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. В протоколі про адміністративне правопорушення в графі «особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься відмітка «відмовилась», проте як видно з відеозапису протокол про адміністративне правопорушення складений працівником поліції у відсутність ОСОБА_1 . Доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, їй були роз`ясненні її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, та вручено їй копію протоколу, матеріали справи не містять. Крім того згідно з частиною першою статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною першою статті 277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Пункт 2 частини першої статті 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання про те, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 не була повідомлена про час і місце розгляду справи, оскільки у справі не має її розписки про отримання судової повістки про виклик до суду на 30 серпня 2023 року. Таким чином справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута без її повідомлення про час і місце її розгляду, що є безумовною підставою для скасування постанови судді. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк