Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/1102/23

Справа № 127/1102/23 Провадження № 33/801/204/2023 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач: Панасюк О. С. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 05 січня 2023 року о 21 год 30 хв. по вул. Пирогова, 157 Н, у м. Вінниці він керував транспортним засобом «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2023 року, а провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга мотивована тим, що через свою юридичну необізнаність не розумів правових наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вказував, що ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, він не мав, реакція його зіниць на світло поліцейським не перевірялась та в протоколі про це не зазначено. В судовому засіданні ним було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що йому необхідно скористатися правовою допомогою, однак суд, порушуючи його право на захист, розглянув справу. Звертав увагу на те, що ознаки наркотичного сп`яніння виявлено сержантом поліції Олійником, проте протокол та інші матеріали справи складені сержантом ОСОБА_2 , якого на місці події він не бачив. Матеріали справи не містять документального підтвердження правомірності зупинки його транспортного засобу. Безпідставність такої зупинки в силу правового принципу «плодів отруйного дерева» є підставою вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі процедуру огляду водія, неправомірними. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). За загальним правилом не можуть братись до уваги докази, одержані із порушенням порядку, встановленого для їх отримання. Відповідно до частини третьої статті 35 Закону України «Про національну Поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Цьому обов`язку кориспондується встановлене статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» право водія знати про причини зупинки. Підставами для зупинки транспортного засобу визначено: 1. якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2. якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3. якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4. якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5. якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6. якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7. якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8. якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9. порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10. якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту (частина перша статті 35 Закону України «Про національну Поліцію»). Проте всупереч цим приписам закону у справі не має даних про причину зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 . Оскільки працівником поліції зупинку ОСОБА_1 було здійснено незаконно, то усі подальші дії щодо нього, зокрема направлення для проходження огляду на стан сп`яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення вважати законним також не можна. Відповідно до статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають оглядові на стан наркотичного сп`яніння. Огляд водія (судноводія) на стан наркотичного сп`яніння, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення таких ознак наркотичного сп`яніння, як: неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці не узгоджуються із матеріалами відеозапису, який долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 таких ознак не мав, поводився він адекватно відповідно до обстановки події, блідості обличчя не мав. Зазначення у протоколі такої ознаки як виражене тремтіння пальців рук, спростовується письмовим поясненням ОСОБА_1 з якого видно, що вони написані власноручно, розбірливим почерком та без ознак тремтіння. Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції № 1026 установлено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. З відеозапису, долученого до матеріалів справи видно, що він є небезперервним та неповним, оскільки на ньому не зафіксовано всієї процедури оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , починаючи із зупинки транспортного засобу під його керуванням і до вручення протоколу про адміністративне правопорушення. Відеозапис триває 10 хв 13 с і розпочинається з моменту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, після чого поліцейський повідомив, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Проте жодних інших дій поліцейського, пов`язаних із зупинкою транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , виявленням у нього ознак наркотичного сп`яніння, направленням особи до найближчого закладу охорони здоров`я та складанням протоколу про адміністративне правопорушення на відеозаписі не зафіксовано, що свідчить про порушення працівниками поліції процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати, провадження у справі закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О. С. Панасюк