Постанова Вінницький апеляційний суд № 132/962/24

Справа № 132/962/24 Провадження № 33/801/299/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інста132/962/24нції Карнаух Н. П. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 21 березня 2025 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника адвоката Довгалюк Лесі Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн. Не погодившись із зазначеною постановою ОСОБА_1 , через свого захисника - адвоката Довгалюк Л.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції допущено порушення вимог КпАП України та Інструкції № 1376, зокрема і протоколі і в роздруківці алкотесту «Драгер» допущено помилку в написанні прізвища порушника та зроблено виправлення, на що суд першої інстанції не звернув уваги. В судовому засіданні захисник адвокат Довгалюк Л.І. вимоги апеляційної скарги підтримала на умовах, викладених у ній, і просила задовольнити. Апеляційний суд згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 135878 від 15.03.2024 ОСОБА_1 15.03.2024 о 18:57 год. по вул. Івана Мазепи в м. Калинівці керував транспортним засобом КІА, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою (газоаналізатора) із застосуванням приладу «Драгер № 6810», що підтверджується тестом № 4456 від 15.03.2024. Результат огляду становить 1,97 проміле. Чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за частиною 1 статті 130 КпАП України. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп`яніння обов`язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції. Отже, нормами законодавства передбачено, що у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941 (далі - Інструкція № 1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції № 1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності. Наявні в матеріалах справи протокол серії ААД № 135878 від 15.03.2024 та роздруківка алкотесту «Драгер» мають виправлення в частині прізвища, а саме з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 ». Описка - це зроблена механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка, яка допущена під час письмово - вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. При цьому в рішенні по справі «Сутяжник проти РФ» від 23.07.2009 (скарга N 8269/02) ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки. Тобто, враховуючи викладене та принципи ЄСПЛ визнання недопустимим доказом протоколу про адміністративне правопорушення з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Разом з тим, в сукупності з іншими доказами по справі, зазначені протокол і роздруківка алкотестеру «Драгер» дозволяють унікально ідентифікувати особу, що була зупинена працівниками поліції і проходила огляд на стан сп`яніння. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що особу водія встановлено за посвідченням водія НОМЕР_2 , яке відповідно до довідки ІСАП ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, а також як випливає власне із посвідчення, копію якого надано до матеріалів справи, належить саме ОСОБА_1 . Отже ні в суду першої інстанції, ані в апеляційного суду не виникає сумнівів щодо того, що відповідне правопорушення було вчинене саме ОСОБА_1 і саме його притягнуто до адміністративної відповідальності за його вчинення. Відтак описка, допущена в протоколі про адміністративне правопорушення ніяким чином не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а відтак не може бути підставою до скасування постанови суду та закриття провадження у справі з підставі відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 та є належним та допустимим доказом. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КпАП України також підтверджується: -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; -чеком тестування на алкоголь за допомогою приладу « Alcotest Drager № 6810 ARBF-0432»; -записами з камер відеореєстраторів поліцейських та іншими матеріалами. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника адвоката Довгалюк Лесі Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник