LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд128/1876/24

від 13.09.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 128/1876/24 Провадження № 33/801/774/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф. Доповідач: Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2024 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника - адвоката Довгалюк Лесі Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 через захисника адвоката Довгалюк Л.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю його діях як водія події і складу адміністративного правопорушення. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Апелянт посилається на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, навпаки декілька разів повідомляв про це поліцейського, проте йому було відмолено та повідомлено, що вже пізно про це говорити, адже протокол про адміністративне правопорушення уже складений. Стверджує, що не мав наміру тікати з місця зупинки. Звертає увагу на те, що направлення на огляд для визначення стану сп`яніння було оформлене після складання протоколу. Вважає, що вказані ним обставини підтверджується відеозаписом та самим протоколом. В судовому засіданні ОСОБА_1 і його захисник - адвокат Довгалюк Л.І. вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах викладених у ній, та просив задовольнити. ОСОБА_1 суду пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду, а відійшов від місця зупинки за потребою, і після повернення просив надати йому можливість пройти освідування за допомогою Драгера. Апеляційний суд, згідно з вимогами статті 294 КпАП України, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, що досліджувалися судом першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно статті 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КпАП України, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, за обставин, викладених у протоколі та оскаржуваній постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення від 05.05.2024 серії ААД №258186, за змістом якого водій ОСОБА_1 05.05.2024 о 17 год 47 хв в смт Стрижавка по вул. Київська, Вінницького району Вінницької області керував транспортним засобом ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за с.1 ст.130 КпАП України. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що згідно з статтею 266 КпАП України особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп`яніння обов`язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції. Отже, нормами законодавства передбачено, що у разі виявлення у водія ознак алкогольного сп`яніння, у даному випадку різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, про що вказано у направленні на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння…, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння. Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КпАП України. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище перекладача, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і , при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Зазначені вище вимоги працівниками поліції виконано, зокрема, у ньому чітко вказано суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 сумніву не викликає, оскільки складений та підписаний уповноваженою особою інспектором СРПП ВП№3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, із зазначенням усіх необхідних даних, відповідно до вимог статей 254, 256 КпАП України, тому є належним і допустимим доказом по справі. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, на переконання апеляційного суду є такими, що свого підтвердження не знайшли. Так, дослідивши наявний у матеріалах справи відеозапис, апеляційний суд констатує, що відеоматеріал має чітку і логічну послідовність подій, які мали місце під час та після зупинки транспортного засобу, спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, пропозиція пройти огляд у встановленому законом порядку, ухилення останнього від його проведення, тощо. Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме його відмови від проходження огляду. Так, під час перегляду в апеляційному суді відеоматеріалів з`ясовано, що відеофіксацію події розпочато з моменту переслідування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його зупинки (файлVID 240505-174712F-0000000-000000-0022). Зупинивши транспортний засіб, працівники поліції повідомили водієві про причини такої зупинки і виявивши у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер». У цей час в розмову з водієм втрутився невідомий, який перебував з ним в салоні під час руху, сказавши «давайте поїдемо у заклад», при цьому сам ОСОБА_1 мовчав і такої пропозиції не висловлював. Водночас поліцейський повідомив водія, що він також може пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що то сказав «це було б краще». Тоді поліцейський пояснив, що водій відсторонений від керування і запропонував йому поїхати на службовому автомобілі. Вийшовши із свого автомобіля ОСОБА_1 почав тікати. Проте працівник поліції затримав його, і знову було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Після того ОСОБА_1 почав стверджувати, що не керував транспортним засобом, а потім взагалі залишив місце зупинки. Працівниками поліції водієві повідомлено, що залишення місця події може трактуватись як відмова від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, про що буде складено протокол і, що ними буде викликано евакуатор, на що ОСОБА_1 не реагував, а продовжував віддалятися від місця зупинки. З огляду на ці обставини працівники поліції почали складати матеріали про адміністративне правопорушенням щодо ОСОБА_1 . Повернувся ОСОБА_1 приблизно через 15 хв 20 хв в момент, коли автомобіль почали навантажувати на евакуатор. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про бажання пройти огляд на стан сп`яніння спростовуються цими відеозаписами, зокрема, файлом VID 240505-174712F-0000000-000000-0024, оскільки не він, а його товариш, який не має жодного відношення до цих подій, запитав поліцейського про таку можливість. Відповідно до пункту п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищенаведене, даний відеозапис апеляційним судом визнається належним, допустимим та достовірним доказом. Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КпАП України. Як зазначалось вище диспозицією частини першої статті 130 КпАП України встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, при обставинах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Вкотре апеляційний суд звертає увагу, що керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Доводи апеляційної скарги про те, що направлення на огляд для визначення стану сп`яніння було оформлене після складання протоколу при встановлених обставинах не мають правового значення, оскільки водій відмовився від проходження огляду. Отже переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновки суду, викладені в постанові і були б підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами. За таких обставин та з урахуванням положень статей 268, 294 КпАП України апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України, а відтак постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись статтями 251, 268, 289, 294 КпАП України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника - адвоката Довгалюк Лесі Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 20 серпня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.М. Стадник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»