Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/19657/24

Справа № 344/19657/24 Провадження № 33/4808/136/25 Категорія ст.124 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Черепій Н.П., потерпілого ОСОБА_2 та його представника адвоката Любчика С.Р. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, стягнуто 605 грн. 60 коп. судового збору, - в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що 24.10.2024 року о 19 год. 30 хв. в м. Івано-Франківську, по вул. Гетьмана Мазепи, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобу «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, в результаті чого здійснив зіткнення з останнім. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3б, 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Івано-Франківського міського суду від 17.12.2024 року та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що постанова суду першої інстанції постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права. При розгляді судом не було з`ясовано усі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, а тому постанова не є незаконною, необґрунтованою, через що підлягає скасуванню з наступних підстав. Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги його пояснення щодо того, що він мав намір повернути з кільцевої дороги крайньої правої смуги право на вул. Набережну. Звертає увагу, що в постанові суду вказано, що ДТП відбулася на вул. Гетьмана Мазепи, що не відповідає дійсності. Зокрема вважає, що твердження, що він не надав дорогу транспортному засобу «DAF» він не перелаштовував свій автомобіль, рухався крайньою правою смугою руху і повинен був надалі здійснити поворот направо на вул. Набережну - невірними. Стверджує, що коли працівник поліції прибули на місце ДТП, то мали намір скласти протокол і на водія вантажівки, оскільки той також не дотримався правил дорожнього руху. В подальшому на місце ДТП працівники поліції викликали невідому особу, яка склала план-схему ДТП та вказувала працівникам поліції відносно кого вони повинні скласти протокол про адміністративне правопорушення. Тим самим, залучивши до оформлення матеріалів по ДТП сторонню особу, порушили Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Зазначає, що на доданій до матеріалів справи схемі ДТП не відображено гальмівний шлях вантажівки. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Черепій Н.П., а підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просили скасувати постанову суду та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Потерпілий ОСОБА_2 та його представник адвокат Любчик С.Р. просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню і постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав. Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності. Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші. Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 . Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №158169 від 24.10.2024, ОСОБА_1 24.10.2024 о 19 год 30 хв у м. Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи водій керуючи тз Тойота Кемрі АТ06000АІ під час перестроювання не надав дорогу автомобілю, що рухався в попутньому напрямку, по тій самій смузі на яку мав намір перестроїтись, в результаті чого здійснив зіткнення із авто ДАФ НОМЕР_2 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, потерпілих немає, чим порушив п.п. 10.3 , 2.3.б ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором 2 взводу 1 роти 1 бат. УПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Прокопчуком М.Р., підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Правопорушнику були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в Івано-Франківському міському суді, про що останній розписався в протоколі. Пояснення ОСОБА_1 зазначені на окремому аркуші. Посвідчення водія у ОСОБА_1 працівниками поліції не вилучено. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП звинувачується в тому, що керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.2.3.б; 10.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди в результаті якої були пошкоджені транспортні засоби. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у випадку виникнення дорожньо-транспортної пригоди за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеню участі (внеску) кожного з них у спричинення злочинного наслідку. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Разом з тим, апеляційний суд розглядає справу тільки в межах обвинувачення, яке висунуте ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і не надає правову оцінку діям іншим учасників дорожньо-транспортної пригоди, які не притягуються до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що під аварійною обстановкою необхідно розуміти ситуацію, за якої інші учасники дорожнього руху були змушені різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Так, зі схеми місця ДТП вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди , яка сталася 24 жовтня 2024 року визначено кільцеве перехрестя вул. Крихівецька, Набережна, Мазепи та Довженка, яке розташовано у м. Івано-Франківську (а.с. 2) На схемі дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано розташування транспортних засобів після їх зіткнення, що дозволяє встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди, який повністю відповідає обставинам, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, зі схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що вона сталася безпосередньо на кільцевому перехресті ближче до з`їзду на вул.. Мазепи, що свідчить про те, що працівниками поліції правильно визначено місце вчинення правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення. Вищевказана схема складена поліцейським 2 взводу 1 роти БУПП в Івано-Франківській області ДПП капралом поліції Овсянніковим С.В., підтверджується відповідним власноручним підписом поліцейського. Судом не встановлено, що зазначені на схемі дані не відповідають фактичним обставинам та суперечать іншим доказам по справі. До вищевказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди долучено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого вбачається, що автомобіль марки «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження задніх і передніх лівих дверей і двох задніх лівих крил, лівого порогу, дзеркала заднього виду лівого, ЛФП, а автомобіль марки «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав механічні пошкодження переднього бамперу, передньої правої фари, ЛФП. Дані схеми місця дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються із поясненнями, які надали її учасники стосовно послідовності подій, які призвели до відповідних наслідків у вигляді зіткнення транспортних засобів, механізму дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків у виді пошкодження автомобілів. Так, зі змісту письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 3), вбачається, що останній вважав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 та пояснював, що 24.10.2024 о 19 год. 30 хв. він рухався по кільці з вул. Довженка по середній смузі на вул. Набережну, коли його через суцільну лінію з правої смуги підрізав автомобіль Тойота Кемрі внаслідок чого відбулося зіткнення. Зі змісту письмових пояснень свідка ОСОБА_3 (а.с. 4) вбачається, що повертаючись із магазину «Сільпо» будучи уже біля кільця по вул. Мазепи став свідком ДТП. Водій ДАФ рухався по зовнішній правій смузі із виїздом праворуч. В той час водій Тойоти пішов на обгін вантажного автомобіля ДАФ, коли той з`їжджав праворуч, внаслідок чого сталася ДТП. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 дав пояснення, які повністю відповідають його письмовим поясненням, які він надав безпосередньо після події. До матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.10.2024 (а.с. 5), відповідно до яких він, керуючи автомобілем Тойота Кемрі рухався по вул. Довженка, заїжджав на кільце для руху на Набережну, коли з лівого боку в`їхав автомобіль ДАФ № НОМЕР_2 , після зіткнення його автомобіль розвернуло на 90 градусів. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 дав аналогічні пояснення, які повністю узгоджуються із доводами його апеляційної скарги. Зокрема, в своїх поясненнях ОСОБА_1 стверджує, що 24.10.2024 року приблизно о 19.20 він , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 рухався по крайній правій смузі руху по вул.Довженка та саме з цієї смуги в`їхав на кільцеве перехрестя та мав намір з`їхати на вул.Набережна . Однак, під час руху на кільцевому перехресті водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «DAF» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався дистанції, не вибрав безпечну швидкість та вчинив зіткнення з його автомобілем. Апеляційний суд вважає пояснення ОСОБА_1 технічно неспроможними та такими, що не відповідають фактичним обставинам і суперечать сукупності доказів, які містяться в матеріалах провадження. Так, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 6). Відеозаписом зафіксовано, як прибувши на місце ДТП, працівник поліції просить надати пояснення учасників ДТП, складають план-схему ДТП, водії обох транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проходять тести на стан алкогольного сп`яніння на місці події внаслідок чого було встановлено, що обидва водії не перебували у стані алкогольного сп`яніння. Відеозаписом зафіксовано складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Згодом водія ОСОБА_1 ознайомлюють із складеним протоколом, водій розписується про ознайомлення. Далі відеозаписом зафіксовано розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи є вичерпно інформативними, належними та допустимими доказами, отриманими у встановленому законом порядку, дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Зокрема, зі змісту відеозапису вбачається, що дані відеозапису повністю відповідають даним, які зафіксовано у схемі дорожньо-транспортної пригоди, переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого та підтверджують правильність викладення письмових пояснень учасників дорожньо-транспортної події та свідка ОСОБА_3 , фотографіям з місця події, які долучені до матеріалів провадження. Так, зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав та інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Відповідно до п. 2.3 б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 10.9 ПДР, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 2.3б, 10.3 Правил дорожнього руху України та під час перестроювання не надав дорогу іншому транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку сукупності досліджених доказів та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в діях ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними доводи про скасування постанови суду та закриття провадження, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Перевіряючи справедливість призначеного судом стягнення, апеляційний суд звертає увагу на те, що воно визначено в мінімальних межах санкції закону, яким передбачена адміністративна відповідальність. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляцію залишити без задоволення, а постанову судді залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв