LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд464/2701/24

від 20.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 464/2701/24 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В. Провадження № 22-ц/811/2119/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року м.Львів Справа № 464/2701/24 Провадження № 22ц/811/2119/24 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. секретар Іванова О.О. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова, ухвалене у м.Львові 29 травня 2024 року, у складі судді Борачка М.В. у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,- встановив: 17 квітня 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 20 жовтня 2018 року про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у Мобільному додатку. Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що прийняв пропозицію банку. На підставі укладеного Договору відповідачу надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 40 000 грн. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач порушив зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що становить 79 812,74 грн., яку АТ «Універсал Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 . Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 29 травня 2024 року позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ВТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 20 жовтня 2018 року станом на 4 березня 2024 року у розмірі 79 812,74 грн., яка складається із загальної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 3 028 грн. судового збору. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Вважає, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження факту укладення між ними кредитного договору на умовах, зазначених в позовній заяві. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження відкриття йому рахунку, отримання ним кредитної картки, а також встановлення йому кредитного ліміту. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу. Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору було дотримано вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Просить скасувати рішення Сихівського районного суду міста Львова від 29 травня 2024 року. Відповідно до частин 4,5 статті 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити. Відповідно до частини першої статті ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. 20 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. 20 жовтня 2018 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», згідно з умовами якого останній отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. До кредитного договору банком долучено Умови і Правилами обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту. Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором б/н від 20 жовтня 2018 року вбачається, що станом на 4 березня 2024 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 79 812,74 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тіла кредиту). Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_1 у зв`язку з неналежним виконанням умов договору допустив заборгованість перед АТ «Універсал Банк» в розмірі 79 812,74 грн. З такими висновками колегія суддів погоджується з наступних підстав. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 3 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, у якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з ним (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням встановленого, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank», полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача. Укладений між сторонами цієї справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та Правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20. Судом встановлено, що 20 жовтня 2018 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить його особистий підпис. Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідач підтвердив, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого позичальник підтвердив і зобов`язався його виконувати (пункт 2). Згідно з пунктом 3 анкети-заяви підписанням цього договору клієнт підтвердив, що він ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердив, що вищевказані документи йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний додаток. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення йому дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Анкети-заяви). Відповідач підтвердив, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку (пункт 9 Анкети-заяви). Відповідно до пункту 10 анкети-заяви відповідач надав право та доручив АТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових його розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком. Згідно із пунктом 11 анкети-заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору. Звертаючись до суду цим позовом, представник АТ «Універсал Банк» долучив Умови і Правила обслуговування фізичних осіб ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів; загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank)» в редакції Розпорядження №39 від 10 жовтня 2018 року; розрахунок заборгованості за договором №б/н від 20 жовтня 2018 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та клієнтом ОСОБА_1 станом на 4 березня 2024 року; фотокопію анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, фотокопію паспорта та ІПН; покрокову інстрікцію активізації картки Monobank та підписання УЕП умов і правил; довідку про розмір встановленого кредитного ліміту; фотокопію статуту АТ «Універсал Банк»; фотокопію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; фотокопію банківської ліцензії ПАТ «Універсал Банк»; фотокопію довіреності та фотокопію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі, що підтверджується довідкою про розмір встановлення кредитного ліміту, згідно якої, 20 жовтня 2018 року ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні шляхом підписання Анкети-заяви до договору, з встановленням кредитного ліміту на поточному рахунку в розмірі 40 000 грн. З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №б/н від 20 жовтня 2018 року вбачається, що останній з моменту встановлення на його рахунку кредитного ліміту, активно користувався кредитними коштами, а також здійснював погашення заборгованості. У зв`язку із простроченням забов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. З розрахунку заборгованості за договором б/н від 20 жовтня 2018 року вбачається, що станом на 4 березня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 складає 79 812,74 грн. за наданим кредитом (тіло кредиту). Предметом позову АТ «Універсал Банк» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також виходячи з вимог частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, АТ «Універсал Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. ОСОБА_1 , звертаючись до суду з апеляційною скаргою, не спростував того факту, що після підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, він не отримав додатку про отримання яких зазначається в анкеті-заяві, а також, що йому не банком не відкривався поточний рахунок № НОМЕР_1 та на такому після його відкриття не встановлювався кредитний ліміт в 40 000 грн. Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості за тілом кредиту перед АТ «Універсал Банк», не довів відсутність такої заборгованості. З урахуванням встановленого, належить зробити висновок, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 20 жовтня 2018 року у розмірі 79 812,74 грн., що утворилася станом на 4 березня 2024 року, є доведеними та обґрунтованими. З висновками суду першої інстанції про задоволення позову, які не спростовані доводами апеляційної скарги, належить погодитися. Підстави для скасування оскаржуваного рішення не встановлені. Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 29 травня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України (якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 20 березня 2025 року. Головуючий -______________________Т. І. Приколота Судді: ________________Ю.Р. Мікуш ______________ Р.В. Савуляк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»