Постанова Львівський апеляційний суд № 454/2277/23

Справа № 454/2277/23 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л. Ю. Провадження № 22-ц/811/1269/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2025 року м.Львів Справа № 454/2277/23 Провадження № 22ц/811/1269/25 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О., без участі сторін розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Сокальського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Сокалі 17 березня 2025 року, у складі судді Фарини Л.Ю. у справі за позовом АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,- встановив: 17 травня 2023 року засобами поштового зв`язку представник АТ «Універсал банк» Мєшнік К.І. подав до Сокальського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 23 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. В порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. Станом на 13 січня 2023 року у ОСОБА_1 наявне прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором, яке сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Цього ж дня Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та вимогу про погашення заборгованоті. Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 15 лютого 2023 року складала 22 434,43грн., що є загальним залишком заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Просив позов задовольнити, стягнути вказану заборгованість разом з судовими витратами, пов`язаними зі сплатою судового збору. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 17 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позову АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Рішення суду оскаржив представник АТ «Універсал банк» - Македон О.А. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, Правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Вважає, що посилання суду на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і Правила розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, є безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію». Такі ж висновки містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року (справа №524/5556/19) та від 10 червня 2021 року (справа №234/7159/20). Зазначає, що будь-який вид договору, що укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму, а договір, який укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Крім того вказує, що відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості відповідно до умов договору, а тому у нього виникла заборгованість. Зазначає, що доказів, які б спростували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Тому вважає, що позов підлягає до задоволення. Просить скасувати рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 червня 2025 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі. Судові витратии просить покласти на відповідача. Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Д атою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Ухвалюючи оскаржуване рішення про відмову в позові, суд виходив з тих підстав, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, кредитний договір не було укладено на умовах, зазначених банком в позовній заяві, а також, позивачем не доведено факт надання ОСОБА_1 кредиту. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у статті 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 3 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому, зокрема, Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Укладений в електронній формі договір підписується електронним підписом. Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. У статті 652 ЦК України надано визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням наведеного, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Електронний договір має включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки монобанк. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Тобто, правова природа договору, укладеного через мобільний застосунок «Monobank», полягає у приєднанні до його умов шляхом накладання власного електронного підпису, чим підтверджується згода споживача. Укладений між сторонами цієї справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, без відділень, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та Правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року (справа № 561/77/19), від 10 червня 2021 року (справа №234/7159/20). Судом встановлено, що 23 липня 2021 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг monobank Universal Bank, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, про що свідчить її особистий підпис (а.с. 8). Положеннями анкети-заяви визначено, що відповідач підтвердила, що ця анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого позичальник підтвердила і зобов`язалась його виконувати (пункт 2). Згідно з пунктом 3 анкети-заяви, підписанням цього договору клієнт підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту; отримала їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердила, що вищевказані документи їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, відповідач беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Повідомлення про зміну дозволеного кредитного ліміту банк надсилає клієнту у мобільний додаток. У анкеті заяві визначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка 3,1% на місяць. Решта умов, передбачених ч.1 ст.3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в договорі та тарифі. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Відповідач підтвердила, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. Згідно умов анкети - заяви, ОСОБА_1 просила відкрити поточний рахунок у гривнях на її ім`я № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Позивачем долучено розрахунок заборгованості за договором №б/н від 23 липня 2021 року, анкета-заява до договору про надання банківських послуг, Умови і Правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank Universal Bank, Тарифи встановлені за користування Чорною карткою monobank та паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», фотокопії паспорта ОСОБА_1 (а.с. 8-28). Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал банк» виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті ресурси в повному обсязі. З наданих позивачем розрахунків заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що така за період з 23 липня 2021 року по 25 лютого 2023 року складає 22 434,43 грн. (тіло кредиту). З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що Банком здійснювалося нарахування відсотків, які погашалися за рахунок кредитних коштів. Окрім цього, ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення заборгованості за наданим кредитом, однак таких коштів було недостатньо для погашення заборгованосі. Предметом позову АТ «Універсал банк» є стягнення заборгованості за тілом кредиту, що відповідає суті кредитних правовідносин, оскільки, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, а також, виходячи з вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Тобто, АТ "Універсал Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 цього Кодексу передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши, що банк належно виконав свої зобов`язання, а боржник їх не виконує, колегія суддів прийшла до висновку, що з моменту укладення договору ОСОБА_1 використала кредитні кошти, однак заборгованість, яка утворилася у розмірі 47?041,87 грн., не погасила. У зв`язку з цим заборгованість підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 на виконання укладеного договору дійсно сплачувала кошти, частина з яких направлялася на погашення нарахованих відсотків та тіла кредиту, з такими діями банку з моменту укладення договору вона погоджувалася, оскільки з претензіями до банку не зверталася, а також не заперечувала щодо величини кредитного ліміту. Колегія суддів вважає, що між сторонами було досягнуто усіх істотних умов договору, на підставі якого ОСОБА_1 отримала можливість користуватися кредитними коштами, наданими позивачем. На згадані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ «Універсал Банк», у зв`язку з чим, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 березня 2025 року належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 23 липня 2021 року у розмірі 22 434,43 грн. Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «Універсал банк» , понесені банком судові витрати в суді першої та апеляційної інстанції у в загальному розмірі 6 710 грн. належить стягнути з ОСОБА_1 в користь позивача. Керуючись: ст. ст. 141, 367, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 17 березня 2025 року скасувати та прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний ноероблікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.. Автозаводська,54/19, Код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором у розмірі 22 434,43 грн. (двадцять дві тисячі чотириста тридцять чотири грн.. 43 коп.) та 6 710 (шість тисяч сімсот десять) грн. судових витрат. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та за загальним правилом оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. При наявності передбачених законом підстав для касаційного оскарження, касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду. Постанова складена і підписана 16 липня 2025 року. Головуючий_-_____________________Т. І. Приколота Судді: ________________Ю.Р. Мікуш _______________ Р.В. Савуляк