Постанова Львівський апеляційний суд № 465/6272/23

Справа № 465/6272/23 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С. М. Провадження № 22-ц/811/2712/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадженнябез повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», про відшкодування матеріальної шкоди завданої у результаті ДТП, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив відшкодувати матеріальну шкоду завдану у результаті ДТП. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №235353 ОСОБА_1 12.09.2022 о 09 год. 10 хв., в м. Львів, вул. Остроградських, 4, керуючи транспортним засобом DODGE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотримуючись безпечної дистанції не слідкував за дорожньою обстановкою здійснив зіткнення з автомобілем RENAULT Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 власником якого є ОСОБА_2 . Відповідальність водія ОСОБА_1 , застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», згідно полісу ОСЦПВВНТЗ №2104125150 з строком дії даного полісу з 06.08.2022 до 05.08.2023, франшиза - 1500 грн. Розмір страхового відшкодування у сумі 57262,65 грн (з врахуванням ПДВ) було розраховано на підставі Звіту №37564 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.09.2022, складеного експертом СОД Береговий В.М. Відповідно до висновку судового експерта №136 було проведено дослідження та оцінка транспортного засобу, за результатами якої вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Renault Logan 1,5 TDi 4dr 5 МТ, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 10.10.2022 внаслідок пошкодження 12.09.2022, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення ПД) у вартості матеріалів та із середньостатистичної регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить: 78 618,32 грн. Автомобіль, на виконання якого було проведено ремонтні роботи, щодо усунення наслідків ДТП був на обслуговуванні у Приватного підприємця ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до акту виконаних робіт №0003 від 19.01.2022 фактично для відновлення пошкодженого автомобіля позивачем було витрачено 92 560,00 грн, з яких вартість матеріалів склала 44 595,00 грн, а вартість проведених робіт (фарбування, рихтування, установлення на робот і т.д.) - 47 965,00 грн. Оплата проведена в повному обсязі квитанцією №9290-8310-5999-5044 від 18.12.2022 на суму 92 560,00 грн. Таким чином, різниця між загальною сумою, яку виплатила ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» 57 262,65 грн та фактично понесених мною витрат у розмірі 92 560,00 грн, становить 35 297,35 грн. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування матеріальної шкоди завданої у результаті ДТП - задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 35297 (тридцять п`яти тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 35 копійок . Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані із сплатою судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок. Рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на час ДТП відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за яким страхова сума за шкоду заподіяну майну, становить 160000,00 грн, розмір франшизи-1500,00 грн. Згідно акту виконаних робіт, вартість ремонту автомобіля становила 92560,00 грн, що не перевищує розмір оціненої шкоди. Отже, ПрАТ «СК «Уніка» згідно отриманого висновку судового експерта повинна була сплатити на користь позивача 92841,98, що повністю охоплює вартість ремонту. Таким чином, суд помилково поклав на відповідача обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування, оскільки таке відшкодування лежить на страховикові. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано. Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішенням таким вимогам відповідає. Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №235353 від 12.09.2022, ОСОБА_1 12.09.2022 о 09.10 год. на вул. Остроградських, 4 у м. Львові, керуючи автомобілем «Dodge Journey», номерний знак НОМЕР_4 , не був уважним, не слідкував з дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Франківського районного суду м. Львова від 12.10.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Відповідно до поліса №210412150 встановлено, що автомобіль марки «Dodge Journey», д.н.з. НОМЕР_4 на момент ДТП був застрахований у ПрАТ «СК «УНІКА». Зі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 22.09.2022 вбачається, що вартість відновлювального ремонту КТЗ Renault Logan д.р.н. НОМЕР_5 , визначена за витратним підходом, складає 94 442,53 грн. Встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ Renault Logan д.р.н. НОМЕР_6 станом на 16.09.2022 дорівнює з урахуванням ПДВ на запастні частини, але без врахування ВТВ: У = 58 827,27 грн, без урахуванням ПДВ на запастні частини, але без врахування ВТВ: 55 903,63 грн. Відповідно до акту виконаних робіт №0003 від 19.01.2022 фактично для відновлення пошкодженого автомобіля позивачем було витрачено 92 560,00 грн, з яких вартість матеріалів склала 44 595,00 грн, а вартість проведених робіт (фарбування, рихтування, установлення на робот і т.д.) - 47 965,00 грн. Оплата проведена в повному обсязі квитанцією №9290-8310-5999-5044 від 18.12.2022 на суму 92 560,00 грн. Відповідно до Висновку експерта № 136 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно з договором № 22 від 22 серпня 2022 року вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля «Renault Logan 1,5 TDi 4dr 5MT» ідентифікаційний номер НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_2 від виявлених при обстеженні 10.10.2022 внаслідок пошкодження 12.09.2022, в цінах на вказану дату обстеження, без включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлюваних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить 78618,32 грн. Встановлено, що на адресу відповідача позивачем була направлена претензія щодо виплати страхового відшкодування від 05.05.2023. За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5). Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик. Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Також згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Страхова компанія, як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, а різницю між реальними збитками і виплатою у межах ліміту відповідальності страховика на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків. Зазначане правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №520/102565/16-ц. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем для відновлення автомобіля витрачено 92 560,00 грн, з яких вартість матеріалів склала 44 595,00 грн, а вартість проведених робіт (фарбування, рихтування, установлення на робот і т.д.) - 47965,00 грн, що підтверджується квитанцією від 18.12.2022 на суму 92 560,00 грн. Отже, різниця між загальною сумою яку виплатила ПрАТ «СК «УНІКА» (57262,65 грн) та фактично понесених позивачем витрат (92560,00 грн) становить 35297,35 грн. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений розмір страхового відшкодування, то із нього, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня ухвалення. Повний текст постанови складено: 20.03.2025 Головуючий Судді