Постанова Львівський апеляційний суд № 465/1095/18

Справа № 465/1095/18 Головуючий у 1 інстанції: Мартьянова С.М. Провадження № 22-ц/811/432/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. секретаря: Назар Х.Б. за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. На обґрунтування позову покликається на те, що 22.02.2017 о 10 год. 00 хв. на перехресті вул. Кульпарківська-Окружна у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в якій пошкоджено належний позивачу на праві приватної власності автомобіль марки «Mazda 6», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Дана дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , який керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, перевищив допустиму швидкість руху, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоний), як наслідок зіткнувся з автомобілем марки «Mazda 6», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача. Факт порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 підтверджується постановою Городоцького районного суду Львівської області від 28.11.2017. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Mazda 6», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 завдані технічні пошкодження. З метою визначення стану пошкодження автомобіля «Mazda 6» та майнової шкоди на його відновлення, проведено автотоварознавче дослідження. У відповідності до звіту автотоварознавчого дослідження № 0001 від 07.03.2017, вартість відновлюваного ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 становить 423 990,41 грн. Відповідальність автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 застрахована, згідно полісу обов`язкового страхового відшкодування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5634963 від 30.10.2017 у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Львівської обласної дирекції. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АК/5634963 від 30.10.2017 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Львівської обласної дирекції страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну становить 100 000 грн. Зазначена сума не покриває фактичних розмірів шкоди, пов`язаних з проведенням відновлюваного ремонту автомобіля марки «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 , що становить 423 990,41 грн. Тобто різниця становить 323 990,41 грн., яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , як особи, винної в заподіянні шкоди. На підставі наведеного просив задовольнити позов. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 06.12.2022 позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 323 990,41 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3239,91 грн, а також судові витрати за проведення експертного дослідження у 1000,00 грн. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не виконав вимог ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, призначеної на 06.12.2022, причини неявки ОСОБА_1 у судове засідання не з`ясував та розглянув справу без участі належного повідомленого відповідача. Вважає, що описані пошкодження та ремонтні роботи, які начебто мали б бути проведені на такому автомобілі, не відповідають дійсності, фактичним обставинам справи, а сам розмір відшкодування заподіяної відповідачем шкоди є значно завищеним та не підтверджується належними доказами. В даному випадку позивач не довів належними та допустимими доказами розмір заподіяного йому збитку та те, що вартість виплаченого йому страхового відшкодування не покрила вартості ремонту автомобіля після ДТП, що трапилася 22.02.2017, що не враховано судом першої інстанції. Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. Просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 754/1108/15-ц). Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2017 о 10 год. 00 хв. на перехресті вул. Кульпарківська-Окружна у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача у справі - ОСОБА_1 та автомобіля марки «Mazda 6», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача. Постановою Городоцького районного суду Львівської області в справі № 441/1668/17 від 28.11.2017 адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП закрито, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Внаслідок ДТП було пошкоджено належний позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності автомобіль марки «Mazda 6», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Львівська обласна дирекція. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АК/5634963 від 30.10.2017 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Львівської обласної дирекції страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну становить 100 000 грн, які були перераховані на рахунок позивача, що не заперечується сторонами по справі. Відповідно до Звіту № Ф-00001 від 07.03.2017, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, складає 423 990,41 грн. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди (423 990,41 грн) і страховою виплатою (100 000,00 грн) становить 323 990,41 грн. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має право на відшкодування у повному обсязі завданих збитків. Стягнення різниці між вартістю відновлюваного ремонту пошкодженого автомобілята виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією з відповідача як з винної особи у розмірі 323 990,41 грнвідповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Доводи апеляційної скарги про те, що Звіт № Ф-00001 від 07.03.2017, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , є неналежним та недопустимим доказом не заслуговують на увагу, оскільки даний звіт проведено згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092. Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Суб`єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 здійснював оцінку на підставі сертифікату суб`єкта оціночної діяльності №221/15 від 19.03.2015 та має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача за напрямком «Оцінка об`єктів в матеріальній формі» та спеціалізацією «Оцінка дорожніх транспортних засобів» (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5317, підвищення кваліфікації оцінювача МФ № л-1460 ПК від 17.12.2015. У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів приходить до висновку, що оцінка проведена уповноваженою на те особою, до матеріалів справи долучені відповідні документи, що посвідчують повноваження cуб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_5, а Звіт № Ф-00001 від 07.03.2017 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу є належним документом, що підтверджує та встановлює розмір завданих збитків. За таких обставин, районний суд прийшов до правильного висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 323 990,41 грн на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також 3239,91 грн судового збору та 1000,00 грн витрат за проведення експертного дослідження відповідно до відповідно до положень ст.ст.133, 141 ЦПК України. Разом з тим, колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції 06.12.2022 за відсутності відповідача ОСОБА_1 , однак в матеріалах справи відсутні докази про належне повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст..128 ЦПК України. Отже, суд першої інстанції розглянув справу, не повідомивши належним чином ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався, зокрема на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме - неповідомлення його належним чином про розгляд справи. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою . Враховуючи, що суд першої інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи, доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи є обґрунтованими, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2022 року залишити без скасувати, ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 323 990 (триста двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто) грн 41 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3239 (три тисячі двісті тридцять дев`ять) грн. 91 коп., а також судові витрати за проведення експертного дослідження у 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 07.08.2023 Головуючий Судді