LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/14560/24

від 17.03.2025 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 р. Справа № 440/14560/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 21.01.25 по справі № 440/14560/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України третя особа Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , перший відповідач), Генерального штабу Збройних Сил України (далі ГШ ЗСУ, другий відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Військової частини НОМЕР_2 (далі ВЧ НОМЕР_2 , третя особа), в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 07.11.2024 № 1451-РС, згідно з яким солдата ОСОБА_1 призначено солдатом резерву 314 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 ; - визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2024 № 333 в частині: "Солдата ОСОБА_1 , молодшу медичну сестру травматологічного відділення, призначену наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 07.11.2024 №1451-РС солдатом резерву 314 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , вважати такою, що справи та посаду здала і вибула до нового місця служби. 09.11.2024 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (з продовольчого забезпечення виключити з сніданку 10.11.2024)"; - поновити ОСОБА_1 на службі у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді молодшої медичної сестри травматологічного відділення з 09.11.2024; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення солдата ОСОБА_1 на службі у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді молодшої медичної сестри травматологічного відділення з 09.11.2024. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі № 520/25599/24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/14560/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправним та скасування наказу. 24.12.2024 до суду надійшло клопотання представника Генерального штабу Збройних Сил України про закриття провадження, мотивоване тим, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень шляхом підписання наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 22.12.2024 № 1793-РС, пунктом 28 якого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду молодшої медичної сестри травматичного відділення НОМЕР_3 військового госпіталю (на 200 ліжок) військово-медичного клінічного центру північного регіону (на 475 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України. Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України. 10.01.2025 від представника позивача отримано заяву, в якій позивач підтримала клопотання Генерального штабу Збройних Сил України про закриття провадження. До зазначеної заяви приєднано копію наказу № 2 від 02.01.2025 про реалізацію пункту 28 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 22.12.2024 № 1793-РС. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 440/14560/24 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Генерального штабу Збройних Сил України (проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 22991050), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправним та скасування наказу закрито. Роз`яснено, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. 20.01.2025 представником позивача подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про повернення судового збору, в якій адвокат просила повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок). Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/14560/24 заяву представника ОСОБА_1 про повернення сплаченої суми судового збору задоволено частково. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок. Стягнуто з Генерального штабу Збройних Сил України (проспект Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 22991050) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_4 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок. В іншій частині заяву залишено без задоволення. Відповідач, на погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 у справі № 440/14560/24 повністю та повернути позивачу з Державного бюджету України, сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про відсутність підстав для стягнення судового збору з другого відповідача, оскільки провадження у даній справі закрито на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, так як оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень, а тому судовий збір на користь позивача слід стягувати з Державного бюджету України. Однак, судом першої інстанції всупереч вимогам пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" було ухвалено стягнути з Генерального штабу Збройних Сил України сплачену суму судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп, що свідчить про порушення норм процесуального права та наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду апеляційної інстанції заяву про приєднання до апеляційної скарги, в якій підтримано правову позицію другого відповідача, викладену в апеляційній скарзі та зазначено про те, що судовий збір у вказаній справі повинен бути повністю повернутий позивачу з Державного бюджету України. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що підставою для закриття провадження у справі № 440/14506/24 стало виправлення відповідачем після відкриття провадження у цій справі порушення вимог законодавства, які стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. При поданні позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Задовольняючи частково заяву позивача про повернення судового збору, суд першої інстанції, вирішуючи вказане питання, з огляду на закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, виходив з того, що у даному випадку підлягають застосуванню положення статті 140 КАС України й сплачений ОСОБА_1 судовий збір (2422,40 грн.) підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. У розумінні пункту 8 частини 1 статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. За приписами частини 2 статті 238 КАС України у випадку закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. За приписами пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. З аналізу наведених правових норм вбачається, що судовий збір у випадку закриття провадження (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) повертається позивачу з державного бюджету. Разом з тим, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, неправильно застосував положення КАС України та Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з чим помилково вважав, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ВЧ НОМЕР_1 та ГШ ЗСУ на підставі статті 140 КАС України. Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Відтак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов`язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку. Водночас, згідно з частиною 1 статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Отже, стаття 140 КАС України встановлює спеціальне та відмінне від норм статті 142 КАС України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача. Проте, якщо позивач відмовляється від позову з будь - яких інших причин, що є наслідком закриття провадження у справі (крім випадку задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви), то в такому випадку позивачу підлягає поверненню лише п`ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В той же час, коли відмова позивача від позову обумовлена задоволенням позовних вимог відповідачем після подання позовної заяви, тоді застосовуються правила розподілу судових витрат відповідно до статті 140 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не подавала до суду заяву про відмову від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви. Натомість, позивачем було підтримано заяву другого відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, а також, з посиланням на пункт 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», висловлено прохання повернути сплачений нею судовий збір. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що застосування судом першої інстанції положень статті 140 КАС України призвело до неправильного вирішення клопотання позивача про повернення сплаченого судового збору, яке має бути вирішено відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.11.2024 по справі № 120/18952/23. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п`ята статті 7 Закону України Про судовий збір). На виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Враховуючи викладене, повернення помилково сплаченого судового збору вирішується відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 03.09.2013 №

787. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 25.09.2020 у справі №340/2712/19 та від 15.07.2020 у справі № 183/7140/16. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині. За приписами пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 0.0.4045153909.1 від 04.12.2024 (а.с. 11) підтверджено сплату ОСОБА_1 судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. Відтак, колегія суддів висновує, що судові рішення підлягають скасуванню в частині стягнення на користь Товариства судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці з ухваленням в цій частині нового рішення про повернення Товариству судового збору за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України. Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, застосувавши норми статті 140 КАС України, яка не підлягає застосуванню при вирішенні спірного питання, що зумовило прийняття помилкового рішення про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 та Генерального штабу Збройних Сил України суми сплаченого судового збору, колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/14560/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про повернення ОСОБА_2 , сплаченого за подання позовної заяви судового збору у розмірі 2422,40 грн, за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України - задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 440/14560/24 - скасувати. Прийняти постанову, якою повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 0.0.4045153909.1 від 04.12.2024, за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»